Роман “Щасливий Діл”
Другий сюжет – один неповний рік з життя, праці, мрій і розваг поселенців Щасливого Долу – розроблений далеко не так докладно, як перший. Автор навіть твердив у передмові, що використав свій досвід перебування у Брук Фарм лише як реальне тло для цілком вигаданої історії. Та саме це документальне тло було для читачів найцікавішим і зберігає свою художню і фактичну цінність досі. А, по-друге, і автор лукавить. Він не щирий, говорячи про другорядність всього пов’язаного з експериментом на Брук Фарм. Четвертим і, певно, найважливішим персонажем
Роман “Щасливий Діл” має як художній твір певні недоліки. І центральна колізія з любовним трикутником, і
Через певний час після виходу “Щасливого Долу” в світ автор роману був призначений консулом Сполучених Штатів у Італії, де провів шість років. Він перебував також в Англії, глибше поринув у світ європейської культури, історії, відомі йому до цього часу лише з його американського боку. Результатом перебування в Італії був певною мірою і написаний на європейському матеріалі останній, роман “Мармуровий фавн” (1860). Цей твір не став великою вдачею письменника, хоча в ньому і є цікава колізія з простодушним юнаком, такою собі природною людиною, якого вважають мармуровим фавном, що ожив, зазнав людських страждань і радощів. Незважаючи на італійський антураж, у цьому творі новоанглійського автора присутні його улюблені проблеми – гріха і кари, добра і зла, характерні для кальвіністського світосприйняття Готорна, його романтичне вирішення цих проблем.
Натаніелю Готорну дорікали і його молодші сучасники, і літератори XX ст. за те, що він мало цікавився соціальними проблемами й конфліктами, не відобразив суспільства своєї доби у всій його повноті. Одне слово, за те, що він не був “критичним реалістом”. Та від письменника не можна вимагати, щоб він писав так, а не інакше. Готорн знайшов своє власне місце в американській і світовій літературі, створив свій неповторний художній світ і незабутніх героїв, які живуть і страждають серед одвічних борінь між добром і злом. І цього, мабуть, достатньо для талановитого американського романтика, моралізатора та скептика.
Схожі твори:
- Щасливий я, що народився на твоєму березі. “Зачарована Десна” Іду по квітучому рідному краї, де буйний травень розкриває своє свято. Одягши ніжно-смарагдовий одяг, весело шепотяться з вітром рідні тополі. Геть калина пишається своєю незвичайною вродою. А над рікою розспівують невгамовні солов’ї. Це моя Україна – рідна, священна земля моїх дідів і прадідів. Тут народилося й виросло чимало поколінь, які...
- Оскар Уайльд Щасливий Принц Оскар Уайльд Щасливий Принц Перекладач: I. Корунець Джерело: З книги: Уайльд О. Казки: – К.: Школа, 2000. Вперше цей твір було опубліковано на http://www. ukrcenter. com На високій колоні стриміла над містом статуя Щасливого Принца. Він був зверху донизу покритий тонесенькими листочками щирого золота. Замість очей у Принца сяяли два...
- “Щасливий я, що народився на твоєму березі…” (за кіноповістю 0. Довженка “Зачарована Десна”) Йду заквітчаним рідним краєм, де буйний травень справляє своє свято. Одягнувши ніжно-смарагдове вбрання, весело шепочуть із вітром рідні тополі. Он ка лина пишається своєю дивною вродою. А над річкою витьохкують невгамовні солов’ї. Це моя Україна – рідна, священна земля моїх дідів і прадідів. Тут народжується й виростає багато поколінь, які...
- “Які зміни можна внести, аби головний герой твору був щасливий” за романом Стендаля “Червоне і чорне” Герой роману Жюльєн Сорель – юнак з народу Він живе у Франції 20-х років XIX століття. Розумово обдарований син теслі з провінції, за Наполеона він зробив би військову кар’єру. Зараз же єдину можливість просунутися в суспільстві Жюльєн бачив лише в тому, щоб, закінчивши духовну семінарію, стати священиком. Молода людина низького...
- Щасливий козуб Ранком Алеша й бабуся Устинья пішли в ліс по ягоди й взяли із собою той самий козуб У лісі добре! Повітря смолистий, чистий, як вода в ключі. Пити його й не напитися досита. Метелика літають на галявинах і бджоли гудуть – обережні, увічливі. Жалити вони не збираються: справою зайняті, перший...
- Щасливий день мого життя (твір-розповідь) Эй, кошка, без тебя мне все не мило! В моей душе останеться навеки. Ты пробуждаешь нежность в человеке. Парвін Етесамі У дитинстві я мріяла мати хатню тварину, але батьки щоразу заперечували. І щасливим днем мого життя став той, коли я нарешті умовила їх узяти маленьку пухнасту істоту. Цей день, напевно,...
- Літературна казка. Оскар Уайльд “Щасливий Принц” ЗАРУБІЖНА ЛІТЕРАТУРА 2-4 класи КАЗКА – ВИГАДКА, ТА В НІЙ… Урок 9 Тема. Літературна казка. Оскар Уайльд “Щасливий Принц” Мета: ознайомити учнів з англійською літературною казкою; учити визначати послідовність подій у творі; розширювати словниковий запас; розвивати творчі здібності учнів; показати на основі казки гармонію прекрасного й доброго; стверджувати думку, що...
- Віра Франка в щасливий прийдешній день українського народу (за поемою “Мойсей”) Поема “Мойсей”, один із найкращих творів Івана Франка, розкрила глибоку віру поета в невичерпні сили народу, віру в те, що, незважаючи на тяжкі роки поневірянь, український народ матиме щасливе майбутнє. До створення поеми Івана Франка привела вся його попередня творчість, сповнена глибоких роздумів над тяжкою долею поневоленого, але нескореного народу....
- Роман П. Мирного “Хіба ревуть воли, як ясла повні?” – перший в українській літературі соціально-психологічний роман Українська література, зокрема проза, з часів Шевченка зазнала значного розвитку. Та особливе місце в багатому літературному доробку українських прозаїків посідає творчість Панаса Мирного та Івана Білика, зокрема їхній роман “Хіба ревуть воли, як ясла повні?”. Це перший в український літературі соціально-психологічний роман. Він вражає масштабністю зображенні дійсності і в часі,...
- Роман Панаса Мирного “Хіба ревуть воли, як ясла повні?’ перший в українській літературі соціально-психологічний роман Роман Панаса Мирного “Хіба ревуть воли, як ясла повні?” – перший в українській літературі соціально-психологічний роман Українська література, зокрема проза, з часів Шевченка зазнала значного розвитку. Та особливе місце в багатому літературному доробку українських прозаїків посідає творчість Панаса Мирного та Івана Білика, зокрема їхній роман “Хіба ревуть воли, як ясла...
- “Щасливий той, хто мав змогу знайти щасливе життя. Але щасливіший той, хто вміє ним користуватись” Немає такої людини, який не бажає бути щасливою. В той же час мало хто замислюється про те, що щастя саме по собі є абстрактною категорією, тобто, воно неконкретне, не є предметом матеріального світу, його неможливо отримати і утримувати завжди. Більш того, багато людей вкладають в це поняття абсолютно різні смисли....
- Тільки той щасливий, хто любов’ю сяє, в світі ж без любові і життя немає (Володимир Сосюра) Кохання… Воно вічне і всевидюще, воно всемогутнє, бо воно – основа життя і діяння, вогонь боротьби і радості. Це почуття приходить до нас незалежно від нашої волі й бажання. Воно окрилює, бо воно найбільш велике й благородне, священне. Бувають такі хвилини, коли зрушується в тобі бажання поділитися з людьми таємними...
- Роман “Хіба ревуть воли, як ясла повні?” П. Мирного – перший соціально-психологічний роман в українській літературі Серед майстрів глибокого психологізму в українській літературі другої полонини XIX століття найпочесніше місце посідає Панас Мирний. Особливість індивідуального стилю цього письменника – внутрішній стан героя. Він підкреслював, що для нього головне – зобразити душевне життя з усіма суперечностями і труднощами. У його щоденнику є такий запис: “Якби я зміг показати...
- Чи був щасливий мій Євгеній (За романом О. Пушкіна “Євгеній Онєгін”) Чи був щасливий ній Євгеній? (За романом О. Пушкіна “Євгеній Онєгін”) А щастя було таке можливе, Так близько!.. О. Пушкін У романі “Євгеній Онєгін” О. С Пушкін звертається до теми долі молодої людини 20-х років XІX століття. Поета цікавлять не тільки питання вибору життєвого шляху, суспільного служіння, але й проблема...
- “Чи був щасливий мій Євгеній?” (За романом О. С. Пушкіна “Євгеній Онєгін”) А щастя було таке можливе, Так близько!.. О. Пушкін У романі “Євгеній Онєгін” О. С. Пушкін звертається до теми долі молодої людини 20-х років XIX століття. Поета цікавлять не тільки питання вибору життєвого шляху, суспільного служіння, але й проблема особистого щастя героя. Розповідаючи про юність Онєгіна, автор уже в першому...
- Роман “Тигролови” – перший пригодницький роман в українській літературі Іван Багряний увійшов в українську літературу не тільки своїм напруженим, емоційним стилем художньої мови, не тільки сміливістю своїх думок та безкомпромісністю їх викладу, коли йшлося про правду та про совість автора, але й тим, що розвинув новий жанровий різновид у нашій літературі – пригодницький роман. Що таке пригодницький роман як...
- Естетизм і роман Уайльда – ПОРТРЕТ ДОРІАНА ГРЕЯ” ЯК ІНТЕЛЕКТУАЛЬНИЙ РОМАН. ЙОГО ХУДОЖНЯ СВОЄРІДНІСТЬ РОМАН РАННЬОМОДЕРНІСТСЬКОЇ ДОБИ ОСКАР УАЙЛЬД (1854-1900) ” ПОРТРЕТ ДОРІАНА ГРЕЯ” ЯК ІНТЕЛЕКТУАЛЬНИЙ РОМАН. ЙОГО ХУДОЖНЯ СВОЄРІДНІСТЬ Естетизм і роман Уайльда З-поміж усіх творів О. Уайльда принципи естетизму найкраще проявилися в інтелектуальному романі “Портрет Доріана Грея”. Парадоксальна “Передмова” готує читачів до сприйняття твору, закликаючи не шукати в ньому нічого, окрім того,...
- Роман на “вічну” Тему (відгук на “Роман про Тристана та Ізольду”) Є твори, що не підвладні невпинному часу. Є теми, що бентежать душі читачів, як колись хвилювали їхніх дідів та прадідів, як хвилюватимуть онуків та правнуків. Почуття, які не згасають. Вічні скарби людської душі. Скільки вже написано про кохання, про шалений, яскравий світ, що розкривається перед очима, про трагедію і смерть,...
- Особливості будови роману – “ЄВГЕНІЙ ОНЄГІН” – РОМАН У ВІРШАХ ВІД РОМАНТИЗМУ ДО РЕАЛІЗМУ § 3. “ЄВГЕНІЙ ОНЄГІН” – РОМАН У ВІРШАХ Особливості будови роману У романі “Євгеній Онєгін” автор використовує паралелізм – художній прийом, який підкреслює зв’язок окремих елементів твору і надає можливість їх порівняти та виявити характерні риси кожного з них. Наприклад, це паралелі героїв: друзі Онєгін –...
- Роман – застереження, “роман – набат” Письменник пророчо розгледів небезпечні явища, котрі зароджувались у нашому суспільстві, але котрі потім спалахом плісняви і тліну покрили мертві води застою. Символом цього застою став герой “Собору” – Володька Лобода – цинік і негідник, “духовний браконьєр”, здатний на будь-яке святотатство в ім’я нищої кар’єри. Від знищення соборів до аварії на...