Home ⇒ 📕Твори з української літератури ⇒ Роль євангельського сюжету про відродження Лазаря в романі “Злочин і покарання”

Роль євангельського сюжету про відродження Лазаря в романі “Злочин і покарання”

Біблія в цілому й Новий Завіт, зокрема, займають зовсім особливе місце в романі Достоєвського “Злочин і покарання”. Це добуток по праву вважається шедевром навіть серед п’яти великих романів цього письменника. Він як би своєрідний епіцентр його творчості, у ньому закладені зерна всіх тих ідей, що будуть докладніше розроблятися в інших його добутках

У центрі “Злочину й покарання” поміщений епізод читання XI глави Євангелія від Іоанна про відродження Лазаря. Ця сцена формує навколо себе іншу тканину роману

Розкольників

зробив злодіяння, він повинен “увірувати” і покаятися. Це й буде його духовним очищенням. Герой звертається до Євангелія й повинен, по думці Достоєвського, знайти там відповіді на його питання, що мучать, повинен поступово переродитися, перейти в нову для нього дійсність. Достоєвський проводить ідею, що людина, що зробила гріх, здатний духовно воскреснути, якщо ввірує в Христа й прийме його моральні заповіді

Образ воскресіння Раскольникова дійсно пов’язаний з євангельським оповіданням про відродження Лазаря Христом, що читає Раскольникову Соня. Сама ж Соня при читанні подумки порівнює його з іудеями,

що були присутнім при здійсненні нечуваного чуда відродження вже, що смердить Лазаря, і ввірували в Христа. А наприкінці роману, коли Соня видали супроводжує Раскольникова, що отправились у свій хресний шлях – добровільно зізнатися в доконаному їм злочині й понести відповідне покарання, головний герой явно зіставляється із Христом, за яким на Його хресному шляху видали випливали дружини-мироносиці

Тобто виходить, що Розкольників роману втілює відразу три персонажів: і самого Лазаря, і сомневавшихся іудеїв, і навіть Христа. Злочин і покарання – лише незначна частина євангельського сюжету. Роман закінчується в той момент, коли “вийшов померлий” і Ісус сказав: “розв’яжіть його; нехай іде”. Останні слова, прочитані Сонею Раскольникову – уже не про романний сюжет, але про вплив, що повинне бути їм зроблено на читачів. Недарма ці слова виділені Достоєвським курсивом: “Тоді багато хто з іудеїв, що прийшли до Марії й бачили, що створив Ісус, увірували в Нього”.

Для Достоєвського використання біблійних міфів і образів – не самоціль. Вони служили ілюстраціями для його міркувань про трагічні долі миру, Росії й людської душі як частини світової цивілізації. Станом відродження всього цього Достоєвський уважав звертання до ідеї Христа.


1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (1 votes, average: 5.00 out of 5)

Схожі твори:

  1. Роль образа Соні Мармеладовой у романі “Злочин і покарання” От переді мною лежить книга Ф. М. Достоєвського “Злочин і покарання”. Автор зачіпає в цьому добутку багато роблем, але сама головна з них – проблема моральності. Достоєвський стосується цієї проблеми в багатьох своїх добутках, але найбільший розвиток ця проблема одержала саме в “Злочині й покаранні”. Можливо, саме цей добуток змушує...
  2. СІМ’Я МАРМЕЛАДОВЫХ І ЇЇ РОЛЬ У РОМАНІ “ЗЛОЧИН І ПОКАРАННЯ” СІМ’Я МАРМЕЛАДОВЫХ І ЇЇ РОЛЬ У РОМАНІ “ЗЛОЧИН І ПОКАРАННЯ” Роман Федора Михайловича Достоєвського “Злочин і покарання один із самих складних добутків російської літератури, у якому автор розповів про історію загибелі душі головного героя після здійснення їм злочину, про відчуження Родіона Раскольникова від усього миру, від найближчих йому людей матері,...
  3. Роль сім’ї Мармеладових у романі “Злочин і покарання” Роман Федора Михайловича Достоєвського “Злочин і покарання – один із самих складних добутків російської літератури, у якому автор розповів про історію загибелі душі головного героя після здійснення їм злочину, про відчуження Родіона Раскольникова від усього миру, від найближчих йому людей – матері, сестри, друга Достоєвський справедливо затверджував, що повернутися в...
  4. Сім’я Мармеладових і її роль у романі Ф. М. Достоєвського “Злочин і покарання” Роман Ф. М. Достоєвського “Злочин і покарання – один з найглибших і складних добутків російської літератури, у якому автор розповів про історію загибелі душі головного героя після скоєння їм злочину, про відчуження Родіона Раскольникова від усього світу, від найближчих йому людей – матері, сестри, друга. Достоєвський затверджував, що повернутися у...
  5. Гуманізм у романі Достоєвського “Злочин і покарання” Гуманізм у романі Достоєвського “Злочин і покарання”. Ф. М Достоєвського називають великим письменником гуманістом. Вивчаючи творчість Достоєвського, усе здається, що ми ще не підступилися до цієї громадини думки, слова, правди й страсті. Син своє століття, воно не був обгороджений ні від помилок, ні від оман И сьогодні, читаючи Достоєвського, ми...
  6. Моральні проблеми в романі “Злочин і покарання” У свій роман “Злочин і покарання” Достоєвський вклав гуманістичну ідею. У цьому добутку особливо тривожно переглядають глибокі моральні проблеми, що хвилювали письменника. Достоєвський торкнув важливих соціальних питань того часу. Втім, не можна затверджувати, що й у нашім теперішнім суспільстві немає таких же гостро вартих соціальних проблем Автора турбує аморальність, що...
  7. Принижені й ображені в романі Ф. М. Достоєвського “Злочин і покарання” ФЕДІР ДОСТОЄВСЬКИЙ ТВОРИ ІЗ ЗАРУБІЖНОЇ ЛІТЕРАТУРИ ФЕДІР ДОСТОЄВСЬКИЙ Принижені й ображені в романі Ф. М. Достоєвського “Злочин і покарання” Кожний твір цінний насамперед тим, як він відповідає на найважливіші питання сучасності. Роман Достоєвського “Злочин і покарання” – один з видатних творів світової літератури, це “енциклопедія життя Росії 60-х років”, книга великого смутку,...
  8. Питання гріха й чесноти у романі “Злочин і покарання” Питання гріха й чесноти – один з так званих вічних питань, що мучили людство протягом століть. Багато хто намагалися знайти остаточне, останнє рішення цього питання. У російській класичній літературі чимало сил було покладено на те, щоб з’ясувати, як співвіднесений гріх і чеснота, де грань, за якої чеснота стає гріхом. Кращі...
  9. Чому “переступивший” Свидригайлов покінчив із собою, а Розкольників – немає? (по романі Ф. М. Достоєвського “Злочин і покарання”) У романі Ф. М. Достоєвського “Злочин і наказание” розкривається ряд загальнолюдських проблем: может чи людина в ім’я високої ідеї зробити преступление, як після цього жити й звідки чекати покарання? Головний герой роману, студент Родіон Раскольников (саме прізвище символізує розрив, роздвоєння), поставлений перед дилемою. Він бачить дрібне, частка зло в особі...
  10. Образ “маленької людини” у романі Злочин і покарання Достоєвського Ф. М Чистих, умитих покойничков ми всі жалуємо, любимо, а ти живих полюби, брудних. В. М. Шукшин У романі Ф. М. Достоєвського “Злочин і покарання” описується незвичайний злочин, доконане злиденним студентом для перевірки своєї страшної теорії, у романі вона називається “кров по совісті”. Розкольників ділить всіх людей на звичайні й незвичайні. Перші...
  11. Образ Петербурга в романі “Злочин і покарання” Образ Петербурга є одним з найбільш важливих у романі. Насамперед це місце дії, на тлі якого розвертаються події. У той же час образ столичного міста має деяку філософську перспективу. Разуми-Хин, міркуючи про причини пороків у суспільстві, говорить про Петербург як про “середовище”. Таким чином, у романі ставиться питання про вплив...
  12. СОЦІАЛЬНІ МОТИВИ ЗЛОЧИНУ РАСКОЛЬНИКОВА В РОМАНІ ДОСТОЄВСЬКОГО “ЗЛОЧИН І ПОКАРАННЯ” Роман Ф. М. Достоєвського, по суті, є соціально-психологічним і філософським добутком. Достоєвський показав дно капіталістичного міста, мир принижених і ображених. Автор викриває суспільство, де панують гроші, суспільство, що нещадно до тих, хто не має грошей. Жертвою капіталістичного миру стає й головний герой роману – Родіон Розкольників. Цей образ відтворений психологічно...
  13. Психологічний аналіз у романі Ф. М. Достоєвського “Злочин і покарання” Із часу створення М. Ю. Лермонтовим роману “Герой нашого часу” у добутках російських авторів чітко простежується „эволюция зображення психологічного стану героїв. Головною особливістю Творчості Достоєвського є новаторство в дослідженні внутрішнього миру людини. Психологічний стан героя стає загальною стихією роману, і у всіх творах Достоєвського внутрішній мир персонажа показаний у періоди...
  14. “Злочин і кара” – один з ідеологічних романів Ф. Достоєвського – пронизаний ідеями християнства Біблійні мотиви надають роману загальнолюдського значення. Образи й моти ви з Біблії підпорядковані єдиній ідеї і згруповані навколо певних проблем. Одна з них – проблема долі людства. Кризу сучасного письменнику суспіль­ства співвіднесено у романі з апокаліптичними прогнозами. Образи Біблії пере­несено у видіння героїв. Так в епілозі роману змальовано жахливу картину:...
  15. “Християнські мотиви у романі Ф. Достоєвського “Злочин і кара” Людина в романах Достоєвського відчуває свою єдність з цілим світом, відчуває свою відповідальність перед світом. Звідси глобальність гостро поставлених письменником проблем, їх загальнолюдський характер. Звідси і звернення письменника до вічних, біблійних, тем та ідей. У своєму житті Ф. М. Достоєвський часто звертався до Євангелія. Він знаходив в ньому відповіді на...
  16. ОБРАЗ РАСКОЛЬНИКОВА(По романі “Злочин і покарання”) Федір Михайлович Достоєвський – письменник-філософ, що ставив і вирішував у своїх добутках сложнейшие, вічні питання буття. Його герої – незвичайні люди. Вони мечуться й страждають, роблять лиходійства й каються, перебуваючи в нескінченному пошуку істини. Такий і головний герой роману “Злочин і покарання” Родіон Романович Розкольників. “Він до того поглибився в...
  17. “Бідні люди” у романі Ф. М. Достоєвського “Злочин і покарання” У статті “Забиті люди” М. О. Добролюбов писав: “У творах Ф. М. Достоєвського ми знаходимо одну загальну рису, більш-менш помітну у всьому, що він писав. Це біль про людину, котра визнає себе не в силах або, нарешті, навіть не вправі бути людиною, справжньою, повністю самостійною людиною самою по собі”. Роман...
  18. Сутність теорії Раскольникова.(по романі Достоєвського “Злочин і покарання”) Сутність теорії Раскольникова. (по романі Достоєвського “Злочин і покарання”) Роман Достоєвського “Злочин і покарання” був написаний у шістдесяті роки XIX століття. Це було неясне для Росії час. У Росії поглибилися соціальні протиріччя Достоєвський виступає проти суспільства, що штовхає людини на злочин. Письменник говорить, що людина повинен мати право на нормальне...
  19. Бідні люди у романі Ф. М. Достоєвського “Злочин і покарання” ФЕДІР ДОСТОЄВСЬКИЙ ТВОРИ ІЗ ЗАРУБІЖНОЇ ЛІТЕРАТУРИ ФЕДІР ДОСТОЄВСЬКИЙ “Бідні люди” у романі Ф. М. Достоєвського “Злочин і покарання” У статті “Забиті люди” М. О. Добролюбов писав: “У творах Ф. М. Достоєвського ми знаходимо одну загальну рису, більш-менш помітну у всьому, що він писав. Це біль про людину, котра визнає себе не в...
  20. Все життя моє в гріхах поховане (по романі “Злочин і покарання”) Федір Михайлович Достоєвський – письменник-філософ, що досліджував у своїй творчості характери людей, доведених до “божевілля” невпорядкованістю життя, своїми помилковими теоріями або обставинами, у яких вони виявилися. Благополучні, урівноважені люди письменника не цікавили. Людина, “вартий на краю прірви”, доведений до розпачу, цікавить письменника своєю психологією: що сприяло тому, що людина виявилася...
Роль євангельського сюжету про відродження Лазаря в романі “Злочин і покарання”
«
»