Роль епізоду “Перший бал Наташи Ростовой” у романі Л. Н. Толстого “Війна й мир”
Роль епізоду “Перший бал Наташи Ростовой” у романі Л. Н. Толстого ” Війна й мир” Перший бал Наташи Ростовой самі сторінки, що запам’ятовуються, роману Л. Н. Толстого “Війна й мир”. Адже тут ми можемо розглянути багато чого з того, що було або буде, а також розглянути характери головних героїв. Бал відбувається 31 грудня, напередодні нового 1810 року, але це не тільки настання нового року по календарі: бал приносить нове й у долі, думки, почуття головних героїв. Л. Н. Толстой докладно описує останні готування до балу в сім’ї Ростових,
Мені здається, що вона ще не повзрослела, що в душі вона ще совершеннейший дитина, не дуже що давно говорила першому “шанувальникові” Борисові “цілуй ляльку!” або не давеча, як учора, матері: “Не за-чоловік, а так.” Вона така ж “чисте й повітряна”, як і її плаття. Поруч
Здавалося б, у схожому півмороку театральної ложі вона зустріне й Анатоля Курагина, але це стане її переходом не до світла, а до тьми страждання, борошнам совісті, до щиросердечного болю. Таким чином, зміна стану навколишнього світу супроводжує Наташе в пері-ломные моменти її життя. Пройшовши по освітленим сходам, Наташа згадує,”як їй треба було себе тримати на балі”, але манера ця їй не йде, вона “не могла прийняти того, що зробило б її смішний”, не знаючи цього, але почуваючи. Кров, що “стала стукати в її серця”, допомогла залишитися Наташей чарівною дівчинкою-підлітком, тоненької, але нескінченно тихої: “…
Її плечі були худі, груди невизначені, руки тонкі; але на Элен був начебто лак від всіх тисяч поглядів, що сковзали по її тілу, а Наташа здавалася дівчинкою…” У цьому коротенькому уривку видна вся Элен гордовита, фальшива, порочна жінка, у якої немає серця. Вона не змогла оцінити такої людини, як Пьер. Пьер, як і в салоні Ганни Павлівни Шерер, не вписується у світське суспільство
“Блазень гороховий”, за словами Перонской, просить Андрія запросити Наташу, тим самим поклавши початок їхньої любові. Тут же, на балі, він уперше почуває себе ображеним “тим положенням, що займала його дружина у вищих сферах”, і, мені здається, це не тільки невдоволення нею, це невдоволення, незадоволеність насамперед собою: тим, що не розглянув змієві під гарною шкуркою (Элен), що не бачить сенсу життя для себе зараз ( разоча-рование в масонстві), шукає мета й не може знайти. Він дивиться у вікно, на вулицю, і за допомогою цієї деталі Толстой показує, що ціль Пьер знайде не в суспільстві, а за його межами, ззовні (Платон Каратаев).
Князь Андрій Болконский, як і його єдиний друг Пьер Безухов, одержує невтішну характеристику з вуст Перонской, основна думка якої формулюється коротко: “Терпіти його не можу”. Ця думка існує серед мно-гих, тому що князь Андрій не належить світському суспільству, але не зовні, ні, зовні його навіть можна назвати блискучим парубком, а внутрішньо, духовно. Він одягнений у білий мундир, що є символом нове й світлого (звільнення від почуття провини перед Лізою), провісником його військового під-віга й очищення від наносного, непотрібного (після поранення на Бородінському по-лі). Князь Андрій виділяє Наташу як “те, що не мало на собі загальне світло-ского відбитка”.
Він любується радісним блиском її очей, розмовляє про найпростіші й незначні предмети, але його сутність усе таки проявляється: “Коли вона підійде колись до своєї кузини…, те вона буде моєю дружиною”. Він ставить своє Майбутнє життя в залежність від випадку, тобто слухає насамперед голос розуму, а не серця. Я думаю, що роль епізоду “Перший бал” дуже великий, тому що ина-че не можна було б до кінця зрозуміти характери героїв і їхній шлях ксчастью.
(1 votes, average: 5.00 out of 5)