Огляд під Браунау. (Аналіз епізоду з роману Л. Н. Толстого “Війна й мир”

До створення “Війни й миру” Толстой прийшов від задуму повести “декабристи” початої в 1860 році декабристська тема визначала на ранньому етапі роботи композицію задуманого монументального добутку про історію російського суспільства. На початку 60-х років у світогляді Толстого відбуваються дуже важливі й значні зрушення. Він визнає за народом вирішальну роль в історичному процесі. Саме народ є головним героєм роману-епопеї ” Війна й мир”. Розкрити характер цілого народу, характер з однаковою силою проявляющийся в мирному, повсякденному

житті й у більших, етапних історичних подіях, під час військових невдач і поразок і в моменти найвищої слави – така найважливіше художнє завдання “Війни й миру”. Епічний початок роману зв’язує в єдине ціле картини війни й мира

Війна означає не тільки воєнні дії ворогуючих армій, але й войовничу ворожість людей. Мир – це життя народу, що не перебуває в стані війни, мир – це братерство людей, незалежно від національних і класових розходжень. Мир і війна йдуть поруч, переплітаються, взаимопроникают і спричиняються один одного. Перший тім – це оповідання й про “світ”, і про

початковий етап війни Росії з бонапартистською Францією

Перша картина війни, що малює Толстой, – не бій, не настання, не оборони. Перша військова картина – огляд, що міг би відбуватися в мирний час. І з перших же рядків, що оповідають про війну, Толстой дає зрозуміти, що війна ця не потрібна народу, ні росіянинові, ні австрійському: “У жовтні 1805 року російські війська займали села й міста ерцгерцогства Австрійського, і ще нові полки приходили з Росії, обтяжуючи постоям жителів, розташовувалися в міцності Браунау”. Браунау – маленьке австрійське містечко, де перебуває головна квартира Кутузова, і куди збираються російські війська серед них – піхотний полк

Солдати пройшли тисячу верст із Росії. Їхні чоботи розбиті, нове взуття повинне було доставити австрійське відомство, і не доставило: полкового командира це турбує мало. Полк не готовий до бойових дій, тому що не можна воювати босяком, але полковий командир хоче показати головнокомандуючому саме зворотне: усе в порядку, полк готовий до війни. Тільки Кутузов саме “мав намір показати австрійському генералові те сумне положення, у якому приходили війська з Росії”. Він те знає, яке значення має взуття

Всі що робить і говорить Кутузов назад тому, що робить і говорить полковий командир. Кутузов старий, Толстой підкреслює, що він, “важко ступаючи… опускаючи ногу з підніжки” що голос у нього слабкий, що йшов він “повільно й мляво”.

Полковий командир теж не молодий, але намагається виглядати молодим, він неприродний – Кутузов простий у кожному русі, простий у звертанні із солдатами. Під час проходження по рядах військ Кутузов раптом зупинився. Він довідався “Капітана із червоним носом” Тимохіна – свого измайловского товариша. Кутузов умів бачити інших людей, розуміти підлеглих, тому ще з турецької війни він запам’ятав Тимохіна. Там, у битві під Ізмаїлом, Кутузов втратив око,


1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (2 votes, average: 3.50 out of 5)

Огляд під Браунау. (Аналіз епізоду з роману Л. Н. Толстого “Війна й мир”