Родоначальник української байки – Григорій Савич Сковорода
Григорій Савич Сковорода (1722-1794 pp.)
Родоначальник української байки
Жанр байки був відомий в Україні з фольклорних джерел. Проте дослідники з повним правом вважають саме Григорія Савича Сковороду родоначальником літературної байки.
Протягом 1769-1774 pp. у Харкові та поблизу міста (в селищі Бабаї) Г. С Сковорода написав 30 байок, які склали збірку “Басни Харьковскіе”, її він подарував своєму другу Опанасу Пайкову. Більша частина байок, як і філософські трактати Сковороди взагалі, подається у формі діалогів. Герої байок не діють, а розмовляють.
Найбільшу групу складають байки про необхідність життя “за природою”; займатися тією працею, яка приносить найбільше задоволення. Найкраще тему
На підтвердження свого висновку про життєву необхідність працювати Сковорода наводить цілу низку прикладів, посилаючись на тваринний світ. Байкар переконує, що нема нічого гіршого, як мати достаток, але не мати улюбленої справи.
Філософ різко засуджує дармоїдство, зневагу до інших людей. Багатіїв, які “живуть крадіжкою чужого і не хочуть бути корисними людству”, він назвав шершнями, або трутнями суспільства, а людей працьовитих – робочими бджолами, що трудяться в “природженому ділі”, “по натурі”4.
Головний зміст байок Сковороди полягає не лише в осуді негативних явищ тієї епохи, а і в проповіді високих етичних істин. Так, у байці “Зозуля та Косик” стверджується, що тільки поєднання своєї повсякденної праці з улюбленим заняттям може зробити людину щасливою: “Співати, пити та їсти – не робота, а лише крихітний хвостик з головного, призначеного нам діла. А хто для того їсть, п’є та співає, щоб охочіше після відпочинку взятися до роботи як до покликання свого, тому ніколи нудьгувати.., і се про нього приказка: “Добрій людині всякий день свято”.
Постійна праця Косика, який сам вигодовує, доглядає і навчає своїх дітей, – це і є справжнє життя. Зозуля ж, яка звикла жити тільки для задоволення власних потреб, а яйця підкидає у чужі гнізда, ніколи не зазнає щастя.
Узагальнюючи сказане, Сковорода звертається до вислову Сократа: “Дехто для того живе, щоб їсти й пити, а я п’ю та їм для того, щоб жити”. Філософ стверджував, що щасливою людину робить і щира безкорислива дружба (байки “Пес і Вовк”, “Соловей, Жайворонок і Дрізд”). Байки “Ворона і Чиж”, “Алмаз і Смарагд”, “Баба і Горшечник” ілюструють думку, що про людину треба судити ні за зовнішніми якостями, а за вдачею. Близькі письменникові просвітительські ідеї знайшли свій відбиток у байках “Брусок і Ніж”, “Голова і Тулуб “, у яких Сковорода торкався теми освіти і науки. Викриття реакційних ідей можемо простежити у байках “Шершні”, “Кажан і двоє пташенят: Горлицине і Голубине”. На темні реакційні ідеї Кажана пташенята відповідають: “Батьки наші кращі за тебе для нас навчителі. Вони нас родили у тьмі, але для світла”.
У передмові до збірки своїх байок Г. С Сковорода проголошує думку про те, що головне в людині – її внутрішні якості: “Вспомяните пословицу: “красна хата не углами, а пирогами”. Я сам не люблю превратной маски тех людей и дел, о которых можно сказать малороссийскую пословицу: “стучит, шумит, гремит, а что там? Кобилья мертва голова бежит”. Говорят и великоросцы: “летела високо, а села недалеко”. Тут же філософ висловлює і свої погляди на жанр байки. Він закликає не зневажати байкарства, бо в байці просвічує істина, як іноді в лахміттях приховано коштовний камінь. Байка повинна повчати.
Отже, етико-педагогічні проблеми широко висвітлюються в байках та притчах Сковороди. Його по праву можна вважати основоположником української літературної байки, хоча цей жанр був відомий і з народної творчості, і з підручників поетики та риторики.
Цикл байок Г. С Сковороди є яскравим свідченням того, що письменник прокладав свій власний шлях у літературі, був новатором у сфері ідейно-естетичних принципів художньої творчості. У передмові до збірки він також засвідчив: “Сей забавний род писаній был домашній самим лучшим древним любомудрцем”. Байку Григорій Савич Сковорода порівнював із мудрою іграшкою, яка містить у собі силу. ?
(1 votes, average: 5.00 out of 5)