“Риси романтичного героя у поемі “Мазепа” Джорджа Байрона”
Життєвий шлях та діяльність одного з видатних представників українського народу гетьмана Мазепи потребує вдумливого і глибокого вивчення. Бо його так звана “зрада” Петрові I, якою заклеймили його деякі історики, і яка відбулася під Полтавою у 1709 році, можливо була зовсім не зрадою, а вкрай необхідним заходом заради спасіння української державності. Бо добре відомо, що Росія і досі не розголошує зміст документів, які пізніше були підписані представниками Московії і Богданом Хмельницьким. Та й подальша доля України у складі Російської
І тим більше тішить нашу національну свідомість факт звернення до образу гетьмана Мазепи як до видатного українського державного діяча відомим англійським поетом XVIII-XIX століть Джорджем Байроном. Як у передмові до поеми “Мазепа” вказує сам поет, матеріалом до написання цього твору став епізод, що був описаний Вольтером в “Історії Карла XII”, хоча історична правдивість цього випадку і не встановлена.
Байрон зображує гетьмана Мазепу вже літньою людиною, яка, покидаючи рідну країну разом з королем Швеції, на одному з коротких привалів розповідає вражаючу історію свого юнацького кохання. З самого початку розповіді гетьмана історична роль Мазепи відходить на задній план і повністю перекривається романтичним зображенням відношень юного українського хлопця і прекрасної польської панянки Терези. Своє почуття Мазепа проніс через усе своє життя і до кінця своїх днів пам’ятав той шал, яким він був охоплений багато років тому. Романтичною в поемі бачиться і відмова Мазепи коритися обставинам долі та його прагнення боротися навіть у тому випадку, коли були відсутні будь-які надії на порятунок, не менш романтичною була і всепоглинаюча пристрасть помсти своїм кривдникам.
Особливу роль у поемі Д. Байрона “Мазепа” відіграє образ звичайного коня, який у творі виступає символом долі гетьмана. Кінь приніс його до України, де юний паж був врятований козаками, на тому ж коні Мазепа вирушає з рідної країни разом із Карлом XII. Під час усіх, найбільш видатних подій у житті гетьмана його кінь знаходиться поряд з Мазепою. Але замислившись над долею цього суперечливого державного діяча, кожен врешті-решт задає собі питання: а чи насправді доля Мазепи була прихильною до гетьмана усе життя?
Такого ж романтизму в поемі сповнений і образ самого головного героя – Мазепа завжди похмурий, задумливий, самотній і в той же час волелюбний і внутрішньо незалежний. Імпонують образу гетьмана і пейзажі, які зображує в творі Д. Байрон – природа кругом дика, кінь у гетьмана необ’їжджений, хвилі потужні, потоки бурхливі, вітри сильні, а степ широкий і неосяжний.
Завдяки романтичній складовій Джорджу Байрону вдалося творчо підійти до опрацювання сухого історичного матеріалу. І саме завдяки романтиці поету вдалося гармонійно поєднати історичну правду, авторську вигадку і романтичний колорит.
(2 votes, average: 4.50 out of 5)