Рильськ: Поема “Сашко”
У поемі “Сашко” (1927-1928) Рильськ прагне створити образ активного борця за перемогу. Герой поеми – робочий підліток Сашко – типовий представник трудового народу (“таких не сто й не двісті – безмежний океан”). Є підстави думати, що образ Сашка – нового героя у Творчості поета – з’явився під значним впливом думок і поглядів М. Горького. У статті “Замітки читача” (1927) Горький критикує тих письменників, які приділяють перебільшену увагу до “ветхого Адама”, до чоловічка вчорашнього дня, засміченого дрібними грішками,
В одній із глав поеми “Сашко” Рильськ у дусі Горького називає Цезаря й Наполеона “убивцями в лаврових вінках”. Він затверджує безсмертя героїв, які, як міфічний Прометей, присвятили своє життя звільненню людства:
И тільки той, що украде Не раз ще вогонь небесний, Вогнем ідей единит людей, И вмре – і встане – і воскресне…. На зміну прославленим – невідомі: На зміну шпагам – молотки (“Гул і відгомін”).
“Невідомі” раніше рядові люди
Якщо в попередніх книгах Рильськ зображував життя як сторонній спостерігач, то в книзі “Знак ваг” він виявляє бажання бути “рядовим воїном” у лавах будівельників соціалізму. У вірші “Декларація обов’язків поета й громадянина” Рильськ у дусі Маяковського (“Я всю свою дзвінку силу, себе віддаю, що атакує клас”) заявляє, що поет повинен поставити свою творчість на службу народу. Якщо в книзі “Гул і відгомін” (1929) поет прагнув пісень прокласти міст до народу, то тепер він разом з радянськими людьми зводить міст до соціалізму. Освоєння радянського життя в поезії Рильська цього часу виявляється в наполегливому пошуку нових образів і художніх засобів. Поет бачить “ластівок на телеграфному проведенні”, і це об’єднання йому уявляється як прообраз майбутнього, як “ясністю окрилене життя”. У своїх роздумах про людське щастя поет приходить до глибоких і правильних висновків. У суспільстві й Природа, і культура будуть служити людині – носію енергії, що приносить мир
Ідея гуманізму – “усе на землі для людини” (“Нагострили ми сокири дзвінкі”) – конкретизується в тих віршах збірника “Знак ваг”, де зображується героїчна колективна робота радянського народу. Правда, у багатьох віршах книги “Знак ваг” ще немає образа простої людини, соціалістичне будівництво зображується як прекрасна Музика колективних зусиль народу. І тільки в окремих добутках з’являються індивідуальні образи. Так, в образі “брудного, замазаного, веселого тракториста”, що “будить заспаних і кличе” (“Те хмаринка набіжить”), Рильськ описав риси нової людини епохи соціалістичного будівництва з новим відношенням до праці, до свого обов’язку перед народом
Позитивної оцінки заслуговує в збірнику “Знак ваг” лисичанський цикл “Портрети”, що складається з віршів про Шевченко, Франко, Бетховенові. Максим Рильськ – великий майстер у створенні ліричних портретів видатних людей, особливо діячів культури. От характеристика Івана Франко:
Син коваля, Іван рудоволосий, Рибалка й мудрець, поет і муляр…
На думку поета, Франко “мав високий дарунок гне ненавидіти й люд любити босий”.
(1 votes, average: 5.00 out of 5)