Home ⇒ 📕Нові твори ⇒ Рідні жита

Рідні жита

Від станції до села було три кілометри. Андрій ішов пішки старою польовою дорогою, хоча поряд з високовольтною лінією линула в далеч стрічка асфальту.

Теплий вітрець збивав з хлібів пилок, у п’янкій високості заливалися жайворони. Андрій зайшов у жито, яке закрило його майже з головою, зупинився. Захопив кілька ласкавих колосків, притиснув до обличчя. Неймовірно! Минають віки, люди вже мчать у темряві простору, а поля, як і раніше, котять хвилі під вітром, пестять на своїх грудях все нові покоління. Яка неповторна сила!

Здрастуйте, жита!

Низький уклін тобі, безкрає батьківське поле! Поцілуй мене, вітре пестливий, як колись у дитячі роки! Я часто, вибігаючи вранці за Село, зустрічався з твоїм дружнім подихом, удивлявся в голубе марево на обрії. Там я бачив майбутні дороги! Тепер повертаю безмірну вдячність тобі, полям, сонцю, родючій, незабутній батьківській землі…

Котять хвилі жита. Мов чарівні Казки старої бабусі, химерно летять у блакитній безодні хмарини. З-за горба виринули перші хати рідного села. Замайорів у високості білий змій. Андрій, побачивши його, аж засміявся від радості. Білий паперовий змій. Саме з нього почався шлях у небо.

Хай він був недоладний, смішний, але хлопчик Андрійко, що його запускав, завжди підіймав погляд угору. До зірок… Славен будь! Ти знову здіймаєшся під Хмари, і оченята мужніх хлоп’ят вбирають у себе чари небесної безодні. Здрастуй, химерний, смішний, невмирущий змій!..

А ось і село. Вишневі сади. А понад ними, скільки око бачить, манячать у повітрі антени радіо й телевізорів. Як далеко ти сягнуло, село! Залишаючись в обіймах матері-природи, ти простягло безконечні руки в навколишній світ. Здрастуй, село!..

Зі скрипом розчинилися ворота першого від поля подвір’я. Мамо, чи серце твоє віщує, що син недалеко?

Загуркотіло в сінях. На ганок вибігла літня жінка. Кинулася назустріч синові, припала. Він з висоти свого велетенського зросту схилявся, ніжно цілував сиве волосся, змарнілі худі щоки, заплакані очі…

М Ати відхилилася, милуючись широкоплечою постаттю сина, ласкавими синіми очима з-під кудлатих брів, рідними очима єдиного сина.


1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (2 votes, average: 4.50 out of 5)

Схожі твори:

  1. Дорога до Коропового хутора Чудові місця на Північнім Дінці… Якщо вам ніколи не доводилося там бувати, обов’язково побувайте. Ви з Харкова потягом їдете до Змієва – районного центру Харківської області. У Змієві ви візьмете човна і попливете за течією Північним Дінцем… А пливти потрібно в червні. Пливучи, будете милуватись чудовими краєвидами. Ліворуч зеленітимуть заливні...
  2. Основна проблематика твору Ю. Федьковича “Три як рідні брати” Юрій Федькович написав понад шістдесят прозових творів, у яких автор порушив проблеми буковинських селян, безправного трудового народу, жовнірів цісарської армії. Він підносив голос протесту проти соціальної і родинної нерівності, возвеличував волелюбство, оспівував гордих і сильних людей. У повісті “Три як рідні брати” Федькович змалював реалістичні картини рекрутчини та поневірянь жовнірів....
  3. Трагічна доля жовніра в цісарській армії (за оповіданням “Три як рідні брати”) Юрій Федькович – один з талановитих українських письменників, з іменем якого нерозривно пов’язаний розвиток усього українського письменства, утвердження його серед інших літератур слов’янських народів. Найкращі молоді роки Юрій Федькович віддав ненависній цісарській армії. Він бачив і пережив усі кривди, що їх зазнавали у війську солдати, розумів їх тяжке безправне становище,...
  4. ТРИ ЯК РІДНІ БРАТИ (Повість) І Іван Шовканюк – головний герой повісті, згадує своє життя, як його, двадцятилітнього хлопця, забрали в цісарську армію. Хлопець ледве-ледве випросився на три дні додому, щоб попрощатись із рідними. Мати з сестрами плакали, лише старший брат Онуфрій виглядав байдужим, бо він був хворим і потихеньку гинув. “- Братику,- кажу,-...
  5. Три як рідні брати скорочено Іван Шовканюк – головний герой повісті, згадує своє життя, як його, двадцятилітнього хлопця, забрали в цісарську армію. Хлопець ледве-ледве випросився на три дні додому, щоб попрощатись із рідними. Мати з сестрами плакали, лише старший брат Онуфрій виглядав байдужим, бо він був хворим і потихеньку гинув. “- Братику,- кажу,- а вам...
  6. Скорочено “Три як рідні брати” Федьковича Ледве Іванові виповнилося двадцять років, як його забрали в солдати. Не відпускали навіть попрощатися з рідними. Тільки на три дні нарешті відпустили. Вдома зчинився великий плач, плакали і мати, і сестри. Тільки брат Онуфрій мовчав. Іван здивувався і запитав, невже йому не жалко. А у брата лише дві сльозини скотилися...
  7. “Наші рідні потребують нашої уваги” Кожна людина приходить у цей світ маленькою дитиною, яка є безпорадною і ніяк не зможе вижити без турботи своїх рідних людей. Саме турбота, а також увага допомагають кожному малюкові вирости і стати красивим, сильним і розумним дорослою чоловіком. З цієї причини кожна людина не повинна забувати про роль своїх рідних,...
  8. Трагедія цісарською жовніра (за оповіданням “Три як рідні брати”) З іменем Юрія Федьковича пов’язане не лише зародження на Буковині літератури на народній основі, а й подальше утвердження українського письменства, вихід української літератури на світовий рівень. Вплив Юрія Федьковича на літературний процес Західної України був майже таким могутнім, як вплив Тараса Шевченка на літературний процес України Східної. Юрій Федькович прожив...
  9. Зображення селянської взаємопідтримки у творі “Три як рідні брати” Ю. Федькович жив і писав на Буковині у той час, коли вона належала Австро-Угорській імперії. Батько майбутнього письменика був управителем поміщицького маєтку, а мати його була простою гуцулкою. Від неї він перейняв любов до рідного народу, повагу до його історії і мови і став першим буковинським письменником, що збагатив українську...
  10. Трагедія цісарського жовніра (За оповіданням Ю. Федьковича “Три як рідні брати”) З іменем Юрія Федьковича пов’язане не лише зародження на Буковині літератури на народній основі, а й подальше утвердження українського письменства, вихід української літератури на світовий рівень. Вплив Юрія Федьковича на літературний процес Західної України був майже таким само могутнім, як вплив Тараса Шевченка на літературний процес України Східної. Юрій Федькович...
  11. Типовість образів і подій у повісті Ю. Федьковича “Три рідні брати” Творча спадщина Юрія Федьковича дуже різноманітно: це поезії, проза, драматичні твори, казки та перекази. Прозові твори Юрія Федьковича захоплюючі, психологічні та художньо завершені. Повість “Три як рідний брат” – унікальне прозовий твір, адже це єдина оптимістична повість письменника. Найбільш поширеними темами творів письменника є тема нещасливою любові. Всі повісті найчастіше...
  12. Повість Ю. Федьковича “Три як рідні брати” – перлина прозової спадщини буковинського Кобзаря Прозова спадщина Ю. Федьковича налічує понад 60 повістей, новел, оповідань. За тематикою і проблематикою ці твори дуже різноманітні. Велика частина прозової творчості присвячена темі кохання. Тема кохання зображується Ю. Федьковичем у його власній, тільки йому притаманній манері: ми спостерігаємо, як розвиваються стосунки закоханих, простежуємо велику кількість сюжетних перегуків із народною...
  13. Трагічна доля жовніра в цісарській армії в повісті Юрія Федьковича “Три, як рідні брати” Тема жовнірського життя є провідною у творчості Юрія Федьковича. У своїх творах письменник, який сам прослужив у австрійській армії десять виснажливих років, знав думки і прагнення простих солдат, з глибокою художньою силою викривав цісарську вояччину, висловлював справедливий гнів проти цього світу гноблення і насильства. Автор змальовує гірку долю селян, зневажених,...
  14. Вінграновський Микола Степанович Жоржина Впали бомби на видноколі, Червоніла капусти грядка… Між курганами в чорнім полі Помирала дружина дядька. Бігли армії, мчали роти, Помирали дуби в гаю… Дядько ніс на вогні Європи Нерозстріляну юнь свою. На стежині зосталась дружина, А він далі на захід побіг… Оглянувся – стоїть жоржина На розгіллі нічних доріг. Почорніли...
  15. Місце і значення творчості В. Симоненка в українській літературі Поезія Василя Симоненка вийшла з глибин народного життя, з мужності народу, з його горя і героїчної боротьби. Не судилося його таланту розкритися повністю, але те, що він створив, житиме вічно. Простотою, щирістю вислову, глибоким проникненням у душу людини зачаровує поезія В. Симоненка. Читаючи його твори, відчуваєш дух патріотичної самопожертви і...
  16. Жанрова і стильова неповторність новели “Intermezzo” Психологізм і ліризм як найсуттєвіші ознаки новели нового типу у творчості М. Коцюбинського несли на собі відблиск неповторного внутрішнього світу самого автора, його витонченої внутрішньої організації. І це, звичайно, позначилось на жанрових особливостях новелістики письменника, зокрема його новели “Іntermezzo”. Цей твір – один із найяскравіших зразків новелістичного новаторства М. Коцюбинського...
  17. Секрет боротьби зі злом за п’єсою-казкою “Котигорошко” Твір “Котигорошко” відомий український драматург Анатолій Шиян назвав п’єсою-казкою. Слово “п’єса” взято з французької мови (ріесе), що означає драматичний або музичний твір. А з однойменної казки письменник запозичив образи (богатир-силач Котигорошко, його сестра Оленка і шестеро братів, їхні незвичайні пригоди) та ряд незвичайних ситуацій, в які потрапляють герої твору. Багато...
  18. Генріх Гейне Буря Генріх Гейне (Гайне) Буря Перекладач: Андрій Малишко Джерело: З книги: Зарубіжна література: Хрестоматія.- К.: Освіта., 1992. Лютує буря I хльоскає хвилі, І хвилі від люті у піні встають, Як башти гойдаються, плинуть, Білі запінені хвилі. Кораблик притомлений Здереться на них – I падає раптом, безсилий, В широку, і чорну безодню....
  19. Переказ із епосу – Микита Кожемяка У старі роки з’явився неподалік від Києва страшний змій. Багато народу з Києва потаскав у свій барліг, потаскав і поїв. Потяг змій і царську дочку, але не з’їв її, а міцно-преміцно замкнув у своєму барлогу. Увязалась за царівною з будинку маленька собачка. Як полетить змій на промисел, царівна напише записочку...
  20. Елегія Жуковського “Кубок” “Хто, чи лицар знатний иль латник простий У ту безодню стрибне з височини? Кидаю мій кубок туди золотий: Хто знайде в тьмі глибини Мій кубок і з ним вернеться нешкідливо, Тому він і буде нагородою переможної”. Так цар виголосив, і з високої скелі, Висевшей над безоднею морський, У безодню бездонної,...
Рідні жита
«
»