Рідне місто Львів – Твір-опис
Ми дуже любимо наше рідне місто і вивчаємо його історію. Українською мовою воно зветься Львів, польською – Lwow, латинською – Leopolis, німецькою – Lemberg.
Львів знаходиться на заході України, і його населення складає близько 735 тисяч чоловік. Місто розташоване на річці, на відстані близько 80 км. від межі з Польщею. Перші письмові згадки про наше місто відносяться до 1256 року. Воно засноване королем, і назване на честь його сина Льва Даниловича. Історичний центр міста внесений до списку всесвітньої спадщини ЮНЕСКО.
На території нашого міста
Загальновідомий факт, що історично Львів будувався поблизу річки, але в XIX столітті її пустили через головний міський водостік (що проходить зараз під проспектами Шевченко, Свободи і Чорновола). Через місто також проходить лінія головного Європейського водо розділу, який розділяє річки Балтійського і Чорноморського басейнів (відповідно, Західного
Львів є важливим культурним центром. Тут працює п’ять театрів, філармонія, близько 40 кінотеатрів, цирк, 12 крупних музеїв, більше 350 бібліотек. І більшості учнів ніколи нудьгувати на канікулах, тому що в нашому місті завжди можливо розважитися або відвідати цікаві історичні місця. До Львова часто приїжджають діти і дорослі з інших міст, або країн помилуватися незвичайно красивим українським містом, у якого є цікаві традиції.
По-перше це “День міста” – святкування роковин заснування Львова. За умовну дату заснування береться 1256 р. (коли про це була перша відома письмова згадка). Святкується цей день у вересні або в травні: 29-30 вересня 2006 р. широко святкувалися 750-ті роковини Львова, в 2007 році “День міста” святкувався 6 травня.
У нас також є “День прапора” (3 квітня). Цього дня в 1990 р. на міській ратуші Львова, в першому серед міст України, був піднятий сучасний прапор України. Якщо у вас поганий настрій, або забагато думок – прогуляйтесь вулицями міста, які зачарують вас своєю красою і неповторністю. Багато з них збереглися протягом століть. Відомо, що тоді будівлі споруджувались за замовленням багатої знаті і заможних купців, оскільки ділянки були дуже дорогими. Платився податок від кількості вікон на головному фасаді будівлі. Це наклало свій відбиток на архітектурний вигляд будівель: більшість будинків побудовані на вузьких, витягнутих вглибину ділянках, складаються із головної будівлі, внутрішнього двору і флігеля. Фасади будинків здебільшого тривіконні. До XVI ст. перші поверхи будинків мали криті галереї. Підвали виходили за лінію фасаду під теперішній тротуар і мали вхід з вулиці. Нумерації будинків не було. Кожна кам’яничка мала назву від прізвища власника або за елементами декоративного оформлення фасаду: “Під левом”, “Під оленем”, “Кам’яниця Лукашевичів”. Кожен будинок вартий уваги, кожен має свою історію. Щоб її узнати-треба просто завітати до гостинного українського міста Львова!