Моє рідне місто – Луганськ

Луганськ є адміністративним центром Луганської області. Загальновідомий факт, що Луганськ географічно вигідно розташований на східному кордоні України з Росією, своєю безпосередньою дружньою сусідкою. Наше місто розташовано на північних схилах Донецького кряжа, у долині ріки Лугань.

Луганськ – не тільки прекрасне місто з безліччю парків, скверів і пам’ятників культури, але також одне з найбільших промислових міст України. Наприклад, Луганський тепловозобудівних завод постачав тепловози всьому колишньому Радянському Союзу і

є відомий в багатьох країнах за кордоном.

Також Луганськ знаменитий своїми університетами і інститутами – ВУГУ, ЛГМУ. Команда КВН нашого ЛГПІ неодноразово перемагала і стала знаменитою у всіх країнах СНД. Луганськ є також Батьківщиною багатьох знаменитих людей. Одним з них є В. І. Даль – автор “Тлумачного словника живої мови” і один з найближчих друзів О. С. Пушкіна.

Ми любимо наше місто, тому було дуже цікаво дізнатися деякі історичні факти про народ, який жив у цих місцях раніше.

З’ясувалося, що територія луганської області почала заселятися близько ста тисяч років тому. У районі хутора

Колесникова (Станично-луганський району), селище Червоний Яр (межа м. Луганська) виявлені стоянки людини раннього палеоліту. У селищі Петрівка Станично-луганського району досліджені стоянки пізнього палеоліту, вік яких близько 14 тис. років.

Тут мешкали іраномовні землеробські племена. У І тис. до н. є. на території області жили войовничі кочівники: кіммерійці, скіфи і сармати. У І тис. н. є. на території наший області жили алани – нащадки сарматів, болгари – тюркомовні племена.

Алани і болгари створили єдину культуру на території Північного Причорномор’я, залишили на території наший області залишки сотень поселень, деякі з яких займали площу в декілька десятків гектар. У ІХ-ХІІІ ст. басейн Сіверського Дінця заселяли тюркомовні кочівники: печеніги, тюрки, половці. У першій половині XIII ст. ці землі захопили татари. Через них вони здійснювали набіги на українські та російські землі.

Але все це-легенди про давнину. Такі ж давні, як традиції, які ми шануємо і пам’ятаємо. Наприклад, 12 жовтня 1980 року луганчани вперше відзначили День міста, що став тепер традиційним. Він відзначається щорічно у вересні.

Але життя не стоїть на місті. Багато закордонних гостей приймає наше місто щороку. І сам Луганськ також є побратимом багатьох закордонних міст. Це: Кардіфф(Великобританія), Сент-Етьєн (Франція), Перник (Болгарія), Секешфехервар (Угорщина), Люблін (Польща) та Данцин (Китай).

Звідкіля б не приїхала до нас людина – будемо завжди раді всіх бачити у нашому рідному місті!


1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (2 votes, average: 4.00 out of 5)

Моє рідне місто – Луганськ