Home ⇒ 📕Шкільні твори ⇒ Ранкова пробіжка (твір-роздум)

Ранкова пробіжка (твір-роздум)

Люди, що бігають щоранку заради здоров’я! у нас поки що навдивовижу. Мої батьки зранку виходять на пробіжку і мене запрошують із собою. Але як важко покинути тепле ліжко та ще й відразу включитися у біг. Щоразу я даю собі слово, що з понеділка почну нове життя: встану разом з батьками, одягну спортивний костюм, кросівки і вийду на бігову доріжку. Біля нашого будинку спеціальної доріжки для бігу немає. Тому батьки, коли виходять з дому, спочатку біжать по тротуару, а подеколи і узбіччям дороги до близького парку. А там вже затишними алейками “намотують”

кола. Коротше кажучи, бігають по п’ять-шість кілометрів. Одного разу разом з батьками вийшов і я. Звісно, пробігти ту відстань, яку бігають вони, я не зміг – тут потрібна підготовка. Десь йшов, десь біг або просто чекав на батьків у затишному куточку алеї. Головне – я зрозумів, що річ не тільли в тому, щоб бігати.

По-перше, це чудова можливість побачити зранку рідні місця, звичні з дитинства. Влітку повітря ще дихає нічною прохолодою, безугавно цвірінькають птахи, пахне рослинами. Мені особливо подобається час, коли повітря напоєне ароматом квітучих лип, а вранці він особливо виразний. Липовий

аромат змішується! запахом жасмину, петуній – просто благодать.

По-друге, ранкова пробіжка дисциплінує. Якщо я можу прокинутися рано вийду на бігову трасу, я також зможу подолати будь-які труднощі в кожному іншому занятті.

І по-третє, біг – це здоров’я. Після пробіжки обов’язкове розминання. Повернувшись додому, ми приймаємо душ. Настрій бадьорий!

Поступово я втягнувся у біг. Мені подобається, що поодинокі перехожі, побачивши бігунів, озираються, може, й заздрять. Авжеж, мабуть, правда, що людина, яка біжить, дивує городян, які вважають біг примхою.

Ось уже рік, як я виходжу на ранкову пробіжку. І байдуже, літо це чи зима, Іноді батьки хочуть зробити собі перерву, але, побачивши, що я прокинувся і збираюся на зарядку, не дозвбляють і собі розслабитися.


1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (1 votes, average: 5.00 out of 5)

Схожі твори:

  1. Берегти природу – берегти батьківщину. Твір-роздум У неділю ми з батьками пішли гуляти у парк. Була та чарівна пора весни, коли дерева вже вкрилися зеленню, зацвів бузок, каштани. Повітря було ще прохолодне, але сонячне проміння, пробиваючись крізь рідкі хмаринки, припікало. Ми йшли алеєю, з усіх боків нас оточували каштани. їхні крони змикалися над нашими головами. Суцвіття...
  2. Допомога батькам (твір-роздум) У світі є дуже багато різних родин та батьків. Є, на жаль, батьки, яким не подобаються їхні діти, і вони їх виганяють на вулицю. Але більшість добрі, вони життя можуть віддати заради своєї дитини. У мене теж є батьки, і вони добрі. Вони працюють, не покладаючи рук. Мама прибирає квартиру,...
  3. Твір-роздум за прислів’ям. 6 клас. “Батькова й материна любов із морського дна рятує” Серед великої кількості різноманітних проблем, якими переймаються люди на протязі свого багатовікового існування, є одна проблема, яка досить гостро стає перед кожним наступним поколінням. Це проблема взаємовідносин між батьками та дітьми. Будь-яке суспільство у будь-який час, усі минулі і існуючи покоління стикалися з цією проблемою, шукали і знаходили найрізноманітніші шляхи...
  4. Я пишаюся своїми батьками (твір-роздум) Вранці ми з татом займаємося на спортмайданчику. Одного разу ми поверталися після чергового тренування. У безлюдному місці в трансформаторній будці ми побачили собаку породи колі, так звану шотландську вівчарку. У неї була довга руда шерсть з білими цятками. З усього було видно, що хазяї з якоїсь причини кинули її. Завезли...
  5. Після нас – хоч потоп? (твір-роздум на суспільну тему) Наші пращури вважали, що планета Земля – жива. У давніх міфах вона мала навіть своє ім’я. Проте минув час, і планета забула його. Вона забула шурхіт листя, запах чистого дощу, який змивав бруд, а не від якого ховалися. Земля забула подих повітря, прозору воду та імена звірів, що раніше жили....
  6. Твір роздум: Конституція в моєму житті Ще не так давно Україна була залежна від Росії, відчувала утиски з її боку. Але настав час, коли мрія народу, всієї країни про незалежність здійснилася, коли, на мою думку, ми змогли вдихнути свіже повітря на повні груди. Для того, щоб утвердитись, Україна повинна була прийняти Конституцію, яка й стала єдиним...
  7. Твір – роздум у публіцистичному стилі “Ліс у житті людини” “Земля! Скільки усього є на ній. Це і моря, океани, річки, озера, тварини й птахи, скільки зелені різноманітної! А яка неповторна краса лісу! Ще з дитячих років мені подобалося бувати у ньому. Часто бігала туди, прислуховувалась до шелесту листя, коли воно з вітром розмовляло, вдихала аромат лісових квітів. А яку...
  8. Шкільний твір роздум на тему: Дружба або гроші Хочу Розповісти про одну подію, яка залиш ила глибокий слід в моїй душі і змучила визнати, що деякі люди не є такими, ким намагаються здаватися. Є в мене знайома дівчина, Оленка. Ми з нею товаришуємо змалку, тим пач що живемо в одному будинку, навчаємося в одній школі. Розумна, добра завжди...
  9. За що я люблю своє місто (твір-роздум) Харків, я люблю тебе! Люблю, люблю! За що? Я не знаю… Напевно, за те, що ти є. Це так добре – те, що ти є. Зі своїми батьками я об’їздила пів-України. Мені сподобалися Київ, Львів, Дніпропетровськ… А тебе я просто люблю. Адже ти моє рідне місто! Хіба може бути в...
  10. Стосунки між батьками і дітьми (твір-роздум) Уранці, збираючись до школи, я вмикаю магнітофон і слухаю записи своїх улюблених виконавців. Їхні пісні супроводжують мене й дорогою до школи беру із собою плеєр; А ще в нас вдома є відео-програвач. За його допомогою дивлюся і слухаю виступи моїх улюблених груп: “Руки вгору”, “Океан Ельзи” і інших. Ми часто...
  11. Твір-роздум на тему дружба Ми часто називаємо друзями тих, хто насправді є приятелями. Тобто тих наших “друзяк” з якими ми просто сидимо за партою, до яких ходимо грати в ляльки або в комп’ютерні ігри. Чи може нам хочеться піти на сусідню вулицю покататися на гойдалці, а мама не пускає самого. Доводиться шукати тих, хто...
  12. Що прикрашає людину? (твір-роздум) У нашому класі з’явився новенький. Звати його Микита. Поки він не знайшов собі в класі друга. Він придивлявся до нас, а ми – до нього. Одного разу (це було взимку) Микита приніс до класу вербові гілочки і поставив їх у банку з водою. З усього було видно, що вони стояли...
  13. Твір-роздум на тему “Мати” Мати – це мабуть, найголовніше слово у всіх мовах на землі. Це слово, яке першим у житті вимовляє більшість дітей світу. І скільки б не було людині років: десять, двадцять п’ять чи сорок, вона просить: “Ой, мамочко, допоможи!”, коли потрібна допомога. Мамо, матінко, матушко, голубко…Навіть якщо матері немає біля нас,...
  14. Два світи: комп’ютерний і реальний (твір-роздум) ТВОРИ НА НЕЛІТЕРАТУРНІ ТЕМИ Два світи: комп’ютерний і реальний (твір-роздум) З раннього дитинства я мріяв про власний комп’ютер, щоб не просити в батьків дозволу пограти в ігри на їхньому. І ось нарешті мені подарували ноутбук, яким міг користуватися тільки я. Звичайно ж, я закачав у нього різноманітні ігри. Спочатку вони...
  15. Інстинкт натовпу і я (твір-роздум) Щоб ми там не говорили про духовну вищість людини, про її здатність мислити, аналізувати поодинокі факти, ділитися інформацією з іншими, про вроджену здатність кохати, ненавидіти, піклуватися, зраджувати тощо, незаперечним залишається одне: десь там у підсвідомості, у якомусь її верхньому шарі в кожній людині сидить тварина. Ця тварина забезпечує людині безпеку...
  16. Найважче – це творення себе (Твір-роздум) Людина народжується чистою, як білий аркуш паперу. На ньому згодом життя напише багато чудового й огидного. Але все одно ми повинні заповнювати простір на папері нашої душі, не зважаючи навіть на значні помилки. Чи вдивлялись ви коли-небудь у рукописи видатних людей, справжніх майстрів? Коли так, ви обов’язково помітите безліч виправлень...
  17. “Не забуде народ-переможець самовідданих героїв своїх” (твір-роздум) У дитинстві я любила слухати спогади мого дідуся про війну. І війна уявлялася мені зовсім не страшною і, може, навіть по-своєму романтичною. Дід любив згадувати своїх фронтових друзів, перемоги в боях (про відступи говорити не любив) і часто (за моїм проханням) розповідав про те, як наші війська ввійшли в Берлін...
  18. Мої захоплення (твір-роздум на морально-етичну тему) Кожний народ, дбаючи про свое майбутні, прагне передані наступним поколінням усі свої знання і досвід. Тому звертаємося ми до фольклору, цієї мудрості народної, вчимося народним ремеслам. Кожний вид народного мистецтва збагачує наших сучасників. А взагалі, нашому поколінню поталанило, бо живемо у цивілізованому світі, маємо безліч інформації про життя не тільки...
  19. Мої сімейні обов’язки (твір-роздум) Звичайно, у кожного є свої обов’язки в сім’ї. Наприклад, тато в сім’ї найчастіше заробляє гроші, майже завжди важкою працею. Мами зазвичай пораються по господарству: готують їжу, прибирають у домі. Діти мають простіші обов’язки: помити посуд за собою, витерти пил з меблів. У мене обов’язків не дуже багато, але я дорослішаю...
  20. Що означає “знайти себе”? (Твір-роздум) Людина зазвичай намагається бути оригінальною. Намагається жити так, щоб і праця давала їй задоволення, і дозвілля було змістовним, і захоплення – цікавими. Не завжди та не всім, звичайно, це вдається. Часто так і кажуть: він “знайшов себе в науці”, вона – у спорті і таке інше. Але я хочу сказати...
Ранкова пробіжка (твір-роздум)
«
»