Пролог до поеми О. Пушкіна “Руслан і Людмила”. Виразне читання напам’ять
УСІ УРОКИ ЗАРУБІЖНОЇ ЛІТЕРАТУРИ 5 КЛАС
I семестр
ЛІТЕРАТУРНА КАЗКА
(17 годин)
УРОК № 13
Тема. Пролог до поеми О. Пушкіна “Руслан і Людмила”. Виразне читання напам’ять
Мета: допомогти учням глибше усвідомити зміст і художню довершеність пушкінської поезії через виразне читання; розвивати навички виразного, вдумливого читання віршів; пам’ять; уміння виражати емоції, акторські здібності; виховувати любов до художнього слова, естетичні смаки.
Обладнання: ілюстрації до твору О. Пушкіна, портрет письменника; призи
Теорія літератури: оригінал, переклад, народна казка, літературна казка; темп, інтонація, пауза, логічний наголос.
ХІД УРОКУ
I. Оголошення теми й мети уроку
II. Мотивація навчальної діяльності школярів
– Краса поезії найбільше відчувається, коли вірші читаються вголос, коли читець уявляє те, про що він говорить, і вміє засобами
Виразного читання передати почуття автора та свої власні. Доброзичливе, уважне ставлення слухачів підбадьорює того, хто читає вірш напам’ять, допомагає йому зосередитися, краще показати
III. Актуалізація опорних знань
Слово вчителя
– Пригадайте, які складові входять до поняття “виразне читання”.
Темп – швидкість читання. Буває швидкий, пришвидшений, середній, повільний.
Інтонація – словесний малюнок, який вказує на мету висловлювання, його емоційну забарвленість. Інтонацій існує понад 20 видів (це і розповідна, і питальна, і спонукальна, й оклична інтонації, і сумна, і гнівна, і ніжна, й зажурена, й весела, жартівлива, і пафосна, піднесена, підвищена, знижена та ін.).
Пауза – зупинка голосу на певний час із метою виділення, підкреслення певного виразу, відділення однієї думки від іншої.
Паузи бувають короткі (на деяких комах, у довгих висловлюваннях без розділових знаків), середні (на деяких комах, тире, двокрапках), довгі (крапка, три крапки).
Логічний наголос – виділення голосом слова, найважливішого, ключового у висловлюванні.
Не слід забувати також про відповідну міміку та жести, яких не повинно бути занадто.
Отже, пролог до поеми О. Пушкіна “Руслан і Людмила” треба читати не поспішаючи, з деякою урочистістю, не забуваючи, що це казка. Необхідно паузами відділяти казкові картини, змальовані автором.
ІV. Проведення конкурсу на кращого читця прологу до поеми О. Пушкіна “Руслан і Людмила”
1. Обрання журі
Обрати членів журі можна за допомогою лічилки (див. додаток) або перерахування учнів (наприклад, до складу комісії входить кожний 15-й школяр із ряду).
Інструктаж для журі
Оцінюється виступ за такими критеріями: знання тексту, виразність читання, артистизм (за дванадцятибальною системою).
Бали підсумовуються і перемагає той, у кого їх найбільше.
2. Виступ учнів
3. Оцінювання журі та вчителем
4. Підбиття підсумків, нагородження переможців (наприклад, саморобними медальками “Найкращому читцеві класу” або дипломами)
V. Закріплення знань, умінь та навичок
Прочитайте з пелюсток квітки висловлювання Сократа, в якому говориться про велике значення мовлення людини для її сприйняття та оцінювання іншими.
(Заговори, щоб я тебе побачив.)
VI. Домашнє завдання
Прочитати статтю за підручником Ю. І. Ковбасенка, Л. В. Ковбасенко (С. 48-49), дати відповіді на запитання (підручник Є. Волощук – С. 50-54).
Прочитати одну із казок О. С. Пушкіна, стисло її переказувати й висловлювати свої враження від неї (за бажанням).
Підготувати ілюстрації (свої або художника).
VII. Підсумок уроку
Інтерактивна вправа “Мікрофон”
Продовжте фразу:
– Найкращим читцем, на мою думку, був (була)…
– З думкою журі я…
– Я по-новому побачив…
Додаток
ПОПУЛЯРНІ УКРАЇНСЬКІ ЛІЧИЛКИ
Котилася торба
З високого горба,
А в тій торбі Хліб-паляниця.
Кому доведеться,
Той буде жмуриться.
(…той буде в журі.)
Бігли коні під мостами
З золотими копитами,
Дзень, брязь – вийшов князь!
Стоїть півень на току
У червонім чобітку.
Будем півника просити:
– Ходи жито молотити!
Ходила квочка біля кілочка,
Водила діток-одноліток.
Дзень, бом, брязь,
Хто виходить в перший клас?
Раз, два, три, чотири –
Вийшли звірі,
П’ять, шість – пада лист,
Сім, вісім – птахи в лісі,
Дев’ять, десять – полуниці:
Хто знайде – тому й жмуриться.
(…тому й в журі.)
– А Іван-копитан,
Чим ти коні копитав?
Сріблом-золотом – дзень, брязь,
Вийди, князь!
Мидір, Сидір і Каленик
Збудували тут куреник.
У куреникусидять,
По варенику їдять.
В нас вареників немає,
Хто жмуритись починає?
(..Хто в журі у нас сідає?)
(1 votes, average: 5.00 out of 5)