Home ⇒ 📕Шкільні твори ⇒ Проблеми любові та могутніх сил природи у романі Кнута Гамсуна “Пан”

Проблеми любові та могутніх сил природи у романі Кнута Гамсуна “Пан”

Справжнім феноменом літератури XX століття стала творчість норвезького письменника Кнута Гамсуна. Майстер психологічного аналізу, тонкий лірик, він умів передати ледве помітні порухи людської душі. На його думку, розрив духовних зв’язків між людьми, порушення гармонії природи, як наслідки жорстокості цивілізації, були небезпечні не тільки для його сучасників, а й для майбутніх поколінь. Письменник вважав, що почуття і переживання – це “особливе повітря, яким дихає кожна епоха”, і важливо, щоб воно залишилося сповненим ароматів

трав і дерев, а не гіркого присмаку цивілізації. Саме ці думки знайшли своє втілення у романі “Пан”. Заглиблюючись у світ людських переживань, Кнут Гамсун показує кохання на тлі чудової північної природи, яка мала б стати взірцем гармонії та досконалості, якби ж то люди прислухалися до голосу розуму. Неодноразово підкреслюючи те, що людина – невід’ємна частина природи, автор закликає підкорятися її законам, не порушувати гармонію навколишнього світу.

Головний герой, лейтенант Томас Глан, якому набрид світ цивілізації, живе далеко від людей, серед лісових хащів. Він – мисливець і мрійник, любить

природу, милується її змінами і почуває себе щасливою і вільною людиною. Він усвідомлює себе частиною природи, відчуває свій зв’язок з її могутньою стихією. “Час плине повільно… мені вже тридцять років, але це ще не так багато”,- заспокоює себе Томас.

Пориви душі Глана стрімкі, їх часто не можна пояснити. Не лише на його порохівниці, а й у ньому самому наче сидить невгамовне божество, Пан. Життя дарує йому зустріч з двома чудовими, але зовсім різними жінками – Євою і Едвардою, які полонили його серце, внесли зміни в його життя. Під час бурі полонила серце Глана ” висока, струнка, років 15-16″ Едварда, завдяки їй ще гостріше відчуває він і красу навколишнього світу, і свою єдність з природою. “Я тішився запахом коріння і листя, запахом соснової смоли. Тільки в лісі я заспокоювався і відчував себе сильним, здоровим і ніщо не бентежило душу”. Незважаючи на почуття взаємного кохання, стосунки Глана і Едварди були складними і незрозумілими. Ця дівчина приваблювала його не стільки своєю зовнішньою красою, скільки досконалістю думок, цільністю натури, красою душі. Ревнощі, які супроводжували пристрасне кохання лейтенанта, штовхали на неймовірні вчинки і спричиняли горе близьким йому людям.

Намагаючись знайти порозуміння із самим собою, сп’янілий від кохання до Едварди, Глан знайомиться з Євою, молодою заміжньою красунею. Автор каже, що було щось особливе у важкому звірячому “погляді” Томаса, що наче магнітом вабило до себе жінок, і щира душею Єва, наче метелик, летіла на світло, не відчуваючи небезпеки. Для молодої жінки це було перше почуття, сильне, бурхливе, якому вона віддає себе до краплиночки. З покірної домашньої рабині вона перетворюється на особистість, відчуває свою гідність і незалежність. її почуття безмежне і, головне, воно нічого не вимагало від коханого. Гланові було приємно відчувати її турботу, її тепло, біля неї душа його, стомлена ревнощами, відпочивала і набиралася снаги. Але ж весь час він думав про ту, іншу, яка залишалась і близькою, і недосяжною. Любовний трикутник, як же він вирішиться, хто от-рима перемогу – щирість почуттів чи вміла гра?!

Протягом усього роману ми відчуваємо жагучий наспів цівниці Пана, лісового божества, який, за міфологічним сюжетом, переслідував німф у пориві закоханості. Зітканий із денної спеки і небесного світла зірок, цей наспів наче збагачує психологічну палітру роману. Автор не раз наголошує, що людина – частинка світу, а Пан – втілення стихійного життєвого начала, яке живе в кожному герої: і в Глані, і в Єві, і в Едварді. Цей наспів цівниці Пана супроводжує головну тему твору – кохання, бо воно виникає як непереможна сила, яка не керується розумом, відкидає моральні принципи. її вольова стихія, наче язичницьке божество, вимагає собі жертв. Саме вона приваблює і поглинає Єву, роблячи з неї першу жертву на олтарі цього безглуздого кохання. Жінка гине під час вибуху міни, яку заклав її коханий, щоб відсвяткувати грандіозним феєрверком від’їзд іншої жінки, її суперниці, недосяжної Едварди. Втративши Єву, Глан наче збожеволів від неймовірного болю цієї втрати. Він відчув себе самотнім без її кохання, її посмішки, її турботи. “Ти віддала все, і це тебе не обтяжувало, бо ти була щедра і ти кохала”.

Едварда – зовсім інший тип жінки, вона вміє кохати, але її любові бракує самопожертви. Для неї кохання – це боротьба, в якій перемогу бачить тільки за собою. Тому їхні стосунки з Гланом не щирі, бо їм притаманний характер любовного поєдинку, в якому кожний виступає гордим егоїстом. Відчуття поглинання вольовою стихією малювало в уяві Томаса невгамовного міфічного Пана, який спостерігає за ним. Глан відчував, що втратив зв’язок з природою, втратив рівновагу почуттів, відчував, що його поглинає пристрасть і жага перемоги. Саме ця невгамовна пристрасть вимагала нових жертв. На цей раз на олтар було принесено його улюбленого собаку Езопа, труп якого, як усвідомлення смерті кохання, що не здійснилося, і життя, що не вдалося з вини самих людей, передає Глан Едварді.

Роман закінчується трагічно, але головна особа так і залишається майже не знаною. Це могутній Пан, могутня сила природи, “дихання якої відчувається і в морській бурі, і в таємниці кохання”, яке нестримно з’єднує все живе на землі. Отже, намагаючись розв’язати складну проблему відносин людини і природи, Кнут Гамсун підкреслює, що всі ми – її діти, тому не можемо нехтувати одвічними законами єдності, мудрості, гармонії. Саме та людина, яка усвідомлює свою причетність до неосяжного океану природи, може бути і буде щасливою. Ніякі здобутки цивілізації не замінять людині простих і щирих почуттів, які полонять її душу під час спілкування з матінкою-природою. Ось чому видатний психолог Кнут Гамсун шукає непереборну силу кохання в таїнствах природи, таїнствах людської душі.


1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (1 votes, average: 5.00 out of 5)

Схожі твори:

  1. Проблеми любові та могутніх сил природи в романі Кнута Гамсуна “Пан” Справжнім феноменом літератури XX століття стала творчість норвезького письменника Кнута Гамсуна. Майстер психологічного аналізу, тонкий лірик, він умів передати ледве помітні порухи людської душі. На його думку, розрив духовних зв’язків між людьми, порушення гармонії природи, як наслідки жорстокості цивілізації, були небезпечні не тільки для його сучасників, а й для майбутніх...
  2. Проблеми любові та могутніх сил природи в романі “Пан” Справжнім феноменом літератури XX століття стала творчість норвезького письменника Кнута Гамсуна. На його думку, розрив духовних зв’язків між людьми, порушення гармонії природи – наслідки жорстокості цивілізації. Письменник вважав, що почуття і переживання – це “особливе повітря, яким дихає кожна епоха”, і важливо, щоб воно залишилося сповненим ароматів трав і дерев,...
  3. Жіночі образи у романі Кнута Гамсуна “Пан” Видатний норвезький письменник Кнут Гамсун був мигцем епічного складу. Він майстерно змальовував складні характери своїх героїв. У зображенні внутрішніх драм особистості, передачі тонких психологічних станів людини, які часто не піддаються логічному аналізові, зміні настроїв персонажів, які іноді важко пояснити, Гамсун досяг високої майстерності, виявив глибоку проникливість і здатність зрозуміти найпотаємніші...
  4. Сенс назви твору Кнута Гамсуна “Пан” XX століття позначилося інтересом до міфу як з боку письменників, так і і боку читачів. Міф завжди вважався глибинною основою людського та історико-культурного буття, а письменники XX століття прагнули по-новому показати давній міф, використати його символьну спрямованість, аби показати його ніші грані, що відкриваються у наш час. Одним з таких...
  5. Трактування любові у романі Гамсуна “Пан” Кнут Гамсун народився в сім’ї селянського кравця на півночі Норвегії. Дитинство було важким. З чотирнадцяти років вимушений був заробляти собі на хліб. Він перепробував багато професій, але мріяв вчитися. Читав усе, що потрапляло до рук. Писати почав з 1847 року. Особливо важким для нього був 1886 p., коли на порозі...
  6. Чи врятує людину кохання? (за романом Кнута Гамсуна “Пан”) Чи врятує людину кохання? (за романом Кнута Гамсуна “Пан”) Норвезький письменник Кнут Гамсун посідає одне з почесних місць як поет кохання, митець, що відкрив і зобразив нові відтінки цього почуття, показав його складний характер, суперечності між його життєдайною і руйнівною силами. Вчинки героїв у романі К. Гамсуна “Пан” визначає через...
  7. Кохання та природа в творі Кнута Гамсуна “Пан” Роман Кнута Гамсуна “Пан” започаткував психологічну течію в норвезькій прозі. В основі сюжету цього твору – показ кохання на фоні природи, яка повинна служити прикладом гармонії. Однак, на думку письменника, люди не хочуть прислуховуватись до голосу природи та свого розуму, тому самі порушують стосунки між собою. Роман складний за своєю...
  8. Смысл названия произведения Кнута Гамсуна “Господин” XX столетие обозначилось интересом к мифу, как со стороны писателей, так и со стороны читателей. Миф всегда считался глубинной основой человеческого и историко-культурного бытия, а писатели XX столетия стремились по-новому показать древний миф, использовать его символьную направленность, чтобы показать его грани, которые приоткрываются в наше время. Одним из таких авторов...
  9. Переосмислення давньогрецького міфу у романі К. Гамсуна “Пан” Однією з характерних ознак модернізму, який, починаючи з кінця XІX ст., відігравав домінуючу роль у літературі та мистецтві, було сучасне прочитання античних міфів. Художники та письменники-модерністи часто зверталися до сюжетів культурної скарбниці людства, переосмислюючи їх та відкриваючи в них нові мотиви, співзвучні їхньому часові. Один із кращих романів норвезького письменника...
  10. Переосмислення давньогрецького міфу в романі К. Гамсуна “Пан” Однією з характерних ознак модернізму, який, починаючи з кінця XIX століття, відігравав домінуючу роль у літературі та мистецтві, було сучасне прочитання античних міфів. Художники та письменники-модерністи часто зверталися до сюжетів культурної скарбниці людства, переосмислюючи їх та відкриваючи в них нові мотиви, співзвучні їхньому часові. Один із кращих романів норвезького письменника...
  11. Особливості трактування любові у романі “Пан” Кнут Гамсун народився в сім’ї селянського кравця на півночі Норвегії. Дитинство було важким. З чотирнадцяти років вимушений був заробляти собі на хліб. Він перепробував багато професій, але мріяв вчитися. Читав усе, що потрапляло до рук. Писати почав з 1847 року. Особливо важким для нього був і 1886 р., коли на...
  12. Скорочено “Пан” Гамсуна Автор використовує форму оповідання від першої особи. Його герой – тридцятирічний лейтенант Томас Глан згадує події, що відбулися два роки тому, в 1855 р. Поштовхом же послужило лист, що прийшов поштою, – у порожньому конверті лежали два зелених пташиних пера. Глан вирішує для власного задоволення й щоб просто скоротати час...
  13. Особенности трактовки любви в романе Гамсуна “Пан” Кнут Гамсун родился в семьбе сельского портного на севере Норвегии. Детство было трудным. С четырнадцати лет вынужден был зарабатывать себе на хлеб. Он перепробовал много профессий, но мечтал об учёбе. Читал все, что попадало в руки. Писать начал с 1847 года. Особенно трудным для Гамсуна был 1886 г., когда на...
  14. Про проблеми природи й цивілізації Дана тема піднімалася багато разів. Про проблеми природи й цивілізації, природи й людини говорили багато письменників, діячі науки, мистецтва й просто небайдужі люди минулих століть і сучасності, але ці проблеми й сьогодні не втратили своєї актуальності. Людина – дитя Землі. Він народився в земних умовах. Повітря, вода, земля, ритми природних...
  15. Модерністські тенденції у романі К. Гамсуна “Пан” Імпресіонізм – це напрям у літературі і мистецтві, який відзначається витонченим відтворенням особистісних вражень і спостережень, мінливих миттєвих відчуттів. Сформовується у 70х р. 19 ст. у Франції. Найвидатніші його представники – художники К. Моне, Е. Мане, О. Ренуар, Е. Дега та ін., які основним завданням митця вважали найприродніше зображення зовнішнього...
  16. Тема любові до природи, її захисту в “Мисливських усмішках” Остапа Вишні Це український письменник, пеедовсім український у своїх пейзажах, у своєму лукавому й добродушному гуморі, у своїй далеко не добродушній сатирі, у своїй ласкавій і соромливо-ніжній ліриці”, – згадував про Остапа Вишню його друг Максим Рильський. Саме таким ми бачимо Остапа Вишню в його “Мисливських усмішках”. З великим відчуттям відповідальності письменник...
  17. Проблеми культури, природи, людину й шляхи їхнього рішення Щоб себе й мир урятувати, Нам потрібно, не втрачаючи роки, Забуто всі культи И ввести Непогрішний культ природи. В. Федоров. Я в мир прийшов не свянуть, не упокоритися, Не потонути в тьмі людських боліт. Я жити хочу, але тільки – вільним птахом – И зробити свій радісний політ. Н. Тряпкин....
  18. “Проблеми екології. Забруднення природи” Екологічні проблеми є одними з найбільш серйозних проблем сучасного суспільства. Людина вкрай сильно залежить від середовища, в якому вона живе, від того, що її оточує. Людину, як відомо, оточує природа. У сучасному світі складається так, що людині стає тісно на цій Землі, тому вона починає шкодити різними способами нашій спільній...
  19. Проблеми екології – проблеми виживання людства (твір на суспільну тему) На зламі століть ми часто ставимо питання, що було головним у минулому віці. Здається, відповідей було досить. І все ж ризикнемо сказати, що це розуміння наслідків НТР, про яку було сказано так багато гучних слів. Справді, НТР багато змінила в людській цивілізації. Це дало підстави декому навіть ототожнювати її з...
  20. Зображення природи у романі Б. Пастернаку “Доктор Живаго” 1. Творчість Б. Пастернаку. 2. Цикл віршів в “Докторі Живаго”. 3. Зображення природи у романі. Перебуваючи під впливом музичних добутків А. Н. Скрябіна, Борис Пастернак шість років серйозно займався музикою. Але все-таки поет у його душі здобув перемогу над музикантом От у такий спосіб з’явився один із кращих поетів Росії...
Проблеми любові та могутніх сил природи у романі Кнута Гамсуна “Пан”
«
»