Home ⇒ 📕Шкільні твори ⇒ Проблема передачі кольору в художньому перекладі поетичного пейзажу

Проблема передачі кольору в художньому перекладі поетичного пейзажу

Проблема передачі кольору в художньому перекладі поетичного пейзажу є актуальною не тільки щодо окремо взятих європейських літератур. У контексті дослідження творів української лірики це набуває неабиякого значення, оскільки передати колористичні модифікації, що є вираженими за допомогою дескрипторів, у процесі перекладу досить складно. Перед перекладачем постає дилема, який дескриптор треба вжити у даному випадку. Чимало словоформ з відповідного лексичного ряду відповідає настрою пейзажу, що зображується. Отже, перекладач повинен осмислити

кожне слово з його інтонаційною гамою, а потім відібрати найкращий варіант. Саме на цьому етапі починаються складнощі: дескриптор треба вжити так, щоб він, відповідаючи настрою, не суперечив контексту мови, на яку перекладається поетичний пейзаж.

У теорії перекладу існує значна кількість проблем, що вже не раз ставала об’єктом дискусіїї. Існують різноманітні думки про нюанси цього мистецтва слова. Наприклад, Ю. Абизов так розмірковував над секретами перекладу: “Можна пригадати випадок, який мав місце 20 років тому. Швидко готувався до видання роман А. Упіта “Просвіт у хмарах” в російському

перекладі. Перекладали Л. Паже та російський письменник М. Задорнов. У зв’язку з тим, що виникли різноманітні проблеми, провели нараду на найвищому рівні з метою розібратися і посунути справу вперед. На цій нараді М. Задорнов, який зовсім не знав латинської мови, а тільки торкався перекладу “рукою майстра”, ось таким чином декларував свою незгоду з позицією редакторів: “Вони заявляють, що не можна буквально передавати ідіоми. Скажімо, там якась жінка кричить на дітей: “Мені гроші з порожнього синього повітря не падають!” Редактори кажуть – це є буквалізм. У крайньому випадку треба поставити: “Мені гроші з неба не падають”. Не бачу в цьому сенсу. Це так добре сказано: з порожнього! синього! повітря! – і починають падати монети. Або навіть паперці. Це ж так вражає. У цьому вислові – цілий живопис. Ось так і треба писати. Не замінювати живопис на будь-які сухі фразеологізми, до яких вже звикли, від яких ні серцю, ні розуму”(1, 128). Далі автор пише, що було створено навіть теорію “буквалістського” перекладу і розповідає про те, що за цією теорією художнього перекладу “робилося багато помилок і навіть втрачався звукопис.” (1, 128).

Відомо, що в практиці сучасної літератури переклад часто робиться спочатку фахівцями, які складають так званий підрядковий текст, а потім письменники, перекладачі починають створювати художні аналоги цього підрядкового перекладу. Якщо звернемося до Ю. Абизова, то знайдемо в нього таке слушне висловлювання: “Питання про будь-який текст, що можна перекласти або не можна перекласти, повинно вирішуватися не тільки з позиції долання чисто технічних, мовних труднощів, а й з точки зору його психологічного сприйняття” (1, 131).

Подивимося тепер, як змінюються дескриптори при перекладі поетичних пейзажів з української мови на російську.

Леся Українка своїми поезіями збагатила скарбницю не тільки української, але й світової художньої культури. Свідченням того слугує переклад її творів на російську мову. Проаналізуємо переклад О. Прокофьєвим твору Лесі Українки “Подорож до моря”:

Под голубым высоким небосводом

Сверкают всюду речки серебром.

То чародейка, вечная природа,

Стоцветные ковры раскинула кругом.

(5, 49) Снується краєвидів плетениця,

Розтопленим сріблом блищать річки, –

То ж матінка-натура чарівниця

Розмотує свої стобарвнії нитки.

(4, 92)

Для першого рядка перекладач не зміг знайти аналог у російській мові, тому він використав дескриптор у складі традиційної фрази. Цей факт легко пояснити. Небо є обов’язковою часткою зображення природи, тому можна використати його характеристики у будь-якому випадку. Навіть якщо немає аналогу для перекладу фрази оригіналу, можна використати уявні риси неба. Застосування кольору у даному випадку є необхідним. На жаль, переклад дескриптора “розтопленим сріблом” не достатньо передає різноманітність кольорових відтінків річки. Далі знаходимо заміщення більш яскравого дескриптора іншою фразою, яку можна назвати дескриптором-фразою, але ж вона також не повністю передає відтінки кольору, що подаються у тексті оригіналу:

Хаты вишнями закрыты,

Светлой дымкою повиты,

Тополя стоят на воле,

Говорят с ветрами в поле.

(5, 50) Там хати садками вкриті,

Срібним маревом повиті

Коло сел стоять тополі

Розмовляють з вітром в полі.

(4,93)

Проте в наступному уривку дуже вдало передаються настрій і вся кольорова гама пейзажу:

Там нивы шумят золотые,

Простор без конца и без края,

Боры вековые густые

Друг другу там тайны вверяют.

(5, 50) Хвилюють лани золотії

Здається, без краю, аж знову

Бори величезні, густії

Провадять таємну розмову.

(4,.93)

Система дескрипторів у художньому перекладі з української мови на російську може залишатися практично незмінною. На наш погляд, це пов’язано з історією розвитку української мови і культури, їхніх тісних стосунків з російською літературою та культурою. Приклад того, як система дескрипторів у процесі перекладу майже не змінюється, спостерігаємо в наступному уривку:

Ярко широкая даль розовеет

Где луч прольётся искристый,

Только лишь глянешь на запад, туман там синеет,

Вот он клубится, росистый.

(5, 51) Світлом рожевим там степ паленіє,

Промінь де ллється іскристий,

Тільки туман на заході суворо синіє,

Там заляга він росистий.

(4, 93)

Принагідно зазначимо, що такий яскравий дескриптор, як “паленіє” і пов’язаний з дескриптором “синіє” прислівник “суворо” не були відображені у перекладі. Частина колористичних визначень у поетичному пейзажі при перекладі губиться, навіть у споріднених мовах.


1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (2 votes, average: 4.00 out of 5)

Схожі твори:

  1. Проблема поетичного сюжету Проблема сюжетосложения в повному її обсязі не може бути розглянута в межах теперішньої книги, оскільки загальні закони побудови сюжету стосуються як поезії, так і прози й, більше того, проявляються в останній зі значно більшою яскравістю й послідовністю. Крім того, сюжет у прозі й сюжет у поезії – не те саме....
  2. “Значення кольору в житті людини, тварин і рослин” Колір має надзвичайно велике значення в житті будь-якої живої істоти, а особливо – в житті людини. Він здатний не тільки надавати додаткову інформацію про той чи інший предмет, а й викликати почуття та думки. Щодо психологічного аспекту, то сприйняття кольору пов’язане не тільки з естетичним і соціально-культурним, а й з...
  3. Символіка жовтого кольору у романі В. Барки “Жовтий князь” Символіка жовтого кольору у романі В. Барки “Жовтий князь” Роман В. Барки “Жовтий князь” є одним із найяскравіших описів українського голодомору 1932-1933 років. Ключем до розуміння авторської концепції твору _ й одним із його провідних символів стає жовтий колір, що зустрічається уже в назві роману. Він входить в оповідь твору...
  4. Значення й роль пейзажу в романі “Євгеній Онєгін” Пушкінський реалістичний пейзаж здобуває нова якість: через нього входить у роман тема Росії, тема народу. Академік Д. С. Лихачов звернув увагу на відомі рядки: * “Зима!.. Селянин, тріумфуючи, * На дровнях обновляє шлях…” И вказав, що торжество селянина в цьому випадку пояснюється радістю із приводу снігу, що випав: якби погода...
  5. Символіка жовтого кольору в романі В. Барки “Жовтий князь” Роман В. Барки “Жовтий князь” є одним із найяскравіших описів українського голодомору 1932-1933 років. Ключем до розуміння авторської концепції твору _ й одним із його провідних символів стає жовтий колір, що зустрічається уже в назві роману. Він входить в оповідь твору в характеристиці одного із фанатичних і бездушних служників нового...
  6. Марина Цвєтаєва Поезії у перекладі Ванди Савранської Марина Цвєтаєва Поезії Перекладач: Ванда Савранська Я знаю правду! Всі інші правди – пусте! Навіщо людям з людьми на землі боротись? Погляньте: вечір, погляньте – вже ніч іде. Про що – поети, коханці і полководці? Вже вітер стелеться, уже земля в росі, Вже скоро зоряні застигнуть заметілі, І під землею...
  7. Артюр Рембо Поезії в перекладі М. Лукаша Артюр Рембо Поезії в перекладі М. Лукаша Перекладач: Микола Лукаш Джерело: З книги: Від Бокаччо до Аполлінера/Переклади/ К.:Дніпро,1990 О зaмки, о роки! У всіх свої гріхи… Чародіїв пильний учень, Знаю: щастя неминуче. Тож салют йому, салют, Доки піє наш когут. Вже нема чого й бажати – Все обмислить мій вожатий....
  8. Шляхи формування поетичного таланту Лесі Українки Політичні умови розвитку таланту Лесі Українки. Лесі Українці випало жити в Україні, розшматованій двома імперіями з реакційними режимами: Угорщиною і царською Росією. Коли майбутній поетесі було лише п’ять років, вийшов сумнозвісний Ємський указ. Він поставив питання: чи жити, чи загинути українській нації? Хоча Лесі не судилося ходити до “прстойної” школи,...
  9. Особливості поетичного миру Байрона По творах Джорджа Гордона Байрона “Прометей” і “Валтасарово бачення”. Байрон є одним з найвідоміших представників романтичного плину в поезії XІX століття. Життя цієї незвичайної людини є як би дослівником до його творчості, віршам. Якщо знатний англієць, лорд, щоправда, зі збіднілої сім’ї, гине на чужині, устав від боротьби за щастя чужого...
  10. Твір поетичного світу Байрона Душа людини… Чи можна її до кінця вивчити, зрозуміти, пояснити? Не завжди можна висловити свої думки, почуття, прагнення. Найкраще це вдалося зробити в поезії. Недарма українська поетеса Ліна Костенко назвала поезію “безсмертним дотиком до душі”. Душа ставала тим прихистком, який давав людині можливість створювати світ мрій і фантазій, тікати від...
  11. Символіка жовтого кольору у повісті “Лихі люди” У ході постійної зміни теперішнього й минулого часів взаємодіють світи реальний та ірреальний. Останній виконує функцію спогадів, що з’являються у свідомості героя. Процес переходу в інший часовий простір відбувається поза свідомістю героя з волі автора. Події колишнього життя з’являються у Телепня на підсвідомому рівні. “Мати увійшла в хату, підійшла до...
  12. Життєствердна сила поетичного слова (за віршем В. Самійленна “Не вмре поезія”) І. Творчість В. Самійленка. (Володимир Самійленко – видатний український ми­тець, який працював у багатьох жанрах. Його творча спадщина включає ін­тимну і пейзажну лірику, гостру політичну сатиру, громадянську поезію. Ство­рив митець чудові драми, драматизовані гуморески – “Драма без горілки”, “Дядькова хвороба”. Дуже важливою як у творчості поета, так і в українській...
  13. Шляхи формування поетичного таланта Лесі Українки Політичні умови розвитку таланта Лесі Українки. Лісі Українці призначено було жити в Україні, розділеної двома імперіями з реакційними режимами: Австро-Угорщиною й царською Росією. Коли майбутній поетесі було всього лише п’ять років, вийшов сумно відомий Эмский указ. Він порушив питання: жити або загинути українських націй? Початок літературної діяльності. Хоча Лесі не...
  14. “Жовтий князь” Василя Барки: символічний зміст жовтого кольору Василь Барка – яскрава зірка на нашому українському небі, світло од якої ще довго буде йти до нас. Його творчість належить до елітної культури. її варто осягати поступово, вона має здатність проникати у свідомість непомітно, вона вчить сучасну людину розрізняти і берегти вічне, по-справжньому вартісне. Серед його творчого доробку роман...
  15. Ключові слова в художньому творі Художній твір становить багатоелементну систему. В її ієрархії спостерігається багатоступінчастість. Тому уявлення про автора як носія певної концепції дійсності та естетичної інформації можна отримати тільки із послідовного розгляду всіх елементів тексту різних рівнів. Кожний лінгвістичний елемент літературного твору є включенням в естетичну систему цілого, тому як, мікро – так і...
  16. Роль пейзажу у романі Л. Толстого “Війна і мир” І в цей весняний день князь Андрій був теж дубом. З учнівського твору Рядки, узяті як епіграф, звичайно ж, викликають посмішку. Але в них викладена повна правда про роль пейзажу у романі Л. М. Толстого “Війна і мир”. У цей весняний день його сіятельство Андрій Миколайович Волконський дійсно був дубом....
  17. Народ у художньому світі Шевченка Не можна сказати, що народ у художньому світі Шевченка означає якусь безлику масу, тому що “і природа, і історія, і культура – мистецтво, наука, релігія – усе має значіння і цінність лише виключно в залежності від цього загального і універсального вихідного пункту – від людини, її переживань, бажань, потреб, стремлінь”....
  18. Йоганн Вольфганг Гете Вірші в перекладі Василя Мисика Йоганн Вольфганг Гете Вірші в перекладі Василя Мисика Перекладач: Василь Мисик Джерело: З книги: Захід і Схід: Переклади/ К.:Дніпро,1990 Рима Ми віршем тішимся дзвінким. Та думку зберегти ясною – Цю найдорожчу нашу зброю – Для мене варт найкращих рим. Ентузіазм Ентузіазм – це річ хороша, Але на устриць трохи схожа,...
  19. Символіка жовтого кольору у повісті Панаса Мирного “Лихі люди” У ході постійної зміни теперішнього й минулого часів взаємодіють світи реальний та ірреальний. Останній виконує функцію спогадів, що з’являються у свідомості героя. Процес переходу в інший часовий простір відбувається поза свідомістю героя з волі автора. Події колишнього життя з’являються у Телепня на підсвідомому рівні. “Мати увійшла в хату, підійшла до...
  20. Значення картини волзького пейзажу в п’єсі А. Н. Островського “Гроза” 1. Життя в провінційному містечку. 2. Живий і непокірливий характер головної героїні. 3. Роль природи в п’єсі. А. Н. Островський у п’єсі “Гроза” показує, як у маленькому містечку на березі Волги, розвертаються трагічні події. З найперших рядків добутку ми довідаємося про те, у якій атмосфері довелось жити героям п’єси. У...
Проблема передачі кольору в художньому перекладі поетичного пейзажу
«
»