Home ⇒ 📕Нові твори ⇒ Проблема національного характеру в однлм із добутків сучасної російської літератури

Проблема національного характеру в однлм із добутків сучасної російської літератури

Росіянин національний характер: Який він? Що в ньому особливого? В умовах труднейшихисторических испытаннний, що випали на частку нашої країни, у характері людини з’явилися мужність, стійкість, любов до батьківщини, воля й енергія, чуство власного достоїнства, чесність, доброта, самопожертва: “Здається простий людина, а придетсуровая лихо, у велик і малому, і піднімається в ньому велика сила людська краса”, писав А. Н. Толстой. ПРО “таємничий” і “загадковому” російському характері слогались легенди. У центрі оповідань, повістей,

романів, поем багатьох російських письменників і поетів перебуває проблема російського національного характеру

У добутках Б. Полевого “Повість про теперішню людину”, Б. Васильєва “А зорі тут тихі”, М. Шолохова “Доля людини”, В, Распутіна “Пожежа”, А. Солженицина ” Матренин двір “: У пошуках російського національного характеру Солженицин заглядає в “саму нутряну Росію” і находт людини, що превосходно зберігає себе в неясних, нелюдських умовах дійсності Матрену Василівну Григор’єву. Оповідання “Матренин двір” полностьюавтобиографиичен і достовірний. Життя

Матрены Васиильевны Захаровій і смерть її відтворені як були. Щира назва села Мильцево Владимирської області

Ім’я героїні Солженицина викликає в памятти образ Матрены Тимофіївни Корчагіної, а також образи інших некрасовских жінок Трудівниць: Так само, як вони, героїня оповідання “до всякої роботи спритна”, доводилося їй і коня на скаку зупиняти, і в палаючу хату входити. Правда, у цих епізодах солженицынская селянка зовсім позбавлена героїчного початку (кінь, зупинений Матреной, сани поніс із переляку; під час пожежі героїня рятує фікуси). Немає в її зовнішності нічого від “величної слов’янки”, не назвеш її “красунею, миру напрочуд”. Вона скромна й непримітна. На частку баби Матрены випало “багато образ, багато несправедливостей”.

Але вона не ображається на мир. Говорить із “променистою посмішкою”, доброзичливо, “з теплим мурчанием”. Це образ-символ. У безкорисливості й лагідності Матрены письменник убачає частку праведності. Вона йде від душі Матрена. “Є такі природжені ангели вони начебто невагомі, вони сковзають як би наверх цього життя, анітрошки в ній не потопаючи, навіть касаяс чи стогонами її поверхні?

Кожний з нас зустрічав таких, їх не десятеро й не сто на Росію, этто праведники:” пише Солженицин про цей образ. Матрена “у ладах із совістю своєї”. Побут Матрены вражає своєю невпорядкованістю. Все її багатство фікуси, колчаногая кішка, коза, миші й таргани, так ще пальто перешите із залізничної шинелі

Все це свідчить і про бідність Матрены, що проробила все життя, і про її самообмеження. Здається сама Природа живе в будинку Матрены. Живуча в злагоді із природою вона, досить стримано ставиться до спроб людини вторгнуться в її володіння, наприклад до освоєння космосу: “:чого-небудь змінять, зиму або літо”.

“У неї був вірний засіб повернути добрий настрій робота”. Не одержуючи нічого за свою роботу, вона по першому заклику йде допомагати сусідам, колгоспу. Абсолютно позбавлена користолюбства й заздрості, вона одержує задоволення від самої роботи: “В охотку копала, іти з ділянки не хотілося”. Навіть у моменти фізичної слабості “справи кликали” Матрену “до життя”. Так і жила вона: “узимку полозки на собі, улітку в’язку на собі”.

По Солженицину, природні для народного характеру незалежність, відкритість, искреннсть, доброзичливість стосовно людей, і до своїм, і до чужого. Вона “не могла відмовити” і навіть “залишала свою чергу справ”. При цьому вона не випробовувала й відтінку заздрості, якщо бачила достаток і відносне благополуччя в господарстві, щиро радувалася за людей, розуміла тлінність, невічність і непотрібність матеріальних благ. Матрена “не гнолась за обзаводм, не вибивалася, щоб купити речі й потім берегти їх більше своєї жизнм, не гналася за вбраннями”. Все це вона вважала дурістю й не схвалювала. Дурні були люди, що не розуміють щиру ценнность життя й спорящие через хату загиблої матрены.

Очеень показова трагедія, що відбулася на переїзді в погоні за матеріальним благом, за зароботком. Заслуга А. И. Солженицина в зображенні російського національного характеру полягає в тому, що він спустив з героїчних висот образ простої людини. Він показав, що міць Росії створює не людина-монумент, а мільйони скромних Матрен. Росія, по солженицину, буде стояти, поки коштує “: посередині неба” хата праведници Матрены.


1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (2 votes, average: 4.00 out of 5)

Схожі твори:

  1. Мистецтво створення характеру. (По одному з добутків російської літератури XIX століття – А. С. Пушкін. “Кам’яний гість”) Традиційний Дон Жуан із самого початку був протипоставлений усьому світу. Пушкінський Дон Гуан на початку трагедії – плоть від плоті свого миру й живе в повній згоді з ним. Недарма в Мадриді на кожному перехресті з ним може зустрітися “…свій же брат, нахабний кавалер, зі шпагою під пахвою й у...
  2. Роль внутрішнього монологу в створенні характеру героя. (По одному з добутків російської літератури XIX століття) Внутрішню, котра, як правило, виливається в монолог героя. Я б хотіла розглянути добуток А. С. Пушкіна “Євгеній Онєгін” – перший російський роман, що починається із внутрішнього монологу: “Мій дядько самих чесних правил Коли не в жарт занедужав, Він поважати себе змусив И краще видумати не міг. Його приклад іншим наука,...
  3. Проблема пошуку істини в одному з добутків російської літератури Яка вдала тема для випускного твору! Для кожного з нас, що закінчують школу, настала пора вибору й Теми твору, і майбутньої професії, і життєвих пріоритетів. І кожному хочеться, щоб цей вибір був щирим, сьогоденням, вірним. Але що таке “істина”? У математику, наприклад, є таке поняття, як щире рішення завдання. Коли...
  4. Проблема російського національного характеру в прозі XIX століття ПРОБЛЕМА РОСІЙСЬКОГО НАЦІОНАЛЬНОГО ХАРАКТЕРУ В ПРОЗІ XIX СТОЛІТТЯ Федір Михайлович Достоєвський – дивно тонкий і вдумливий письменник, що зумів розглянути риси російського національного характеру й вірно, без зайвої сентиментальності передати його риси у своєму романі “Принижені й ображені”. Можна скільки завгодно полемізувати, що герої Достоєвського, зламані життям, не дають тої...
  5. Проблема російського національного характеру в контексті трагічної епохи (по повісті А. Солженицина “Один день Івана Денисовича”) Кожний народ, як і окремо взята людина, обладає своїм характером. Російський національний характер сформувався в процесі мирної праці землепашца, освоєння нових земель дослідником, захисту своєї Батьківщини воїном. У галерею образів щирих російських характерів ми можемо віднести Євгенія Онєгіна з однойменного роману А. С. Пушкіна, Печорина з “Героя нашого часу” М....
  6. Прийом антитези в одному з добутків російської літератури XIX століття У літературі під антитезою мають на увазі художній прийом, що припускає різко виражене протиставлення яких-небудь понять або явищ. Антитеза стає одним із провідних засобів у побудові добутку А. С. Пушкіна ” Капітанська дочка “. Протиставлення звучить уже в самій назві роману. Наголос як би падає на слово “дочка”, зміст якого...
  7. Майстерність реалістичного зображення життя в одному з добутків російської літератури XX століття Ви, росіяни, міцно любите Шолохова, але все-таки повністю не можете представити, ким він є для всього людства… Жан Катала Коли мені було вісім років, я побувала в станиці Вешенської, батьківщині нашого великого письменника-реаліста Михайла Шолохова. Дотепер не можу забути красу донського степу, що так яскраво описав він у своїх добутках,...
  8. Проблеми екології в одному з добутків російської літератури XX століття “Прощання із Запеклої” – книга про те, що взаємини людини й землі – проблема не звичайна, а глибоко моральна. Не випадково слова “Батьківщина”, “народ”, “джерело”, “природа” – одного кореня. У повісті образ Батьківщини незмінно пов’язаний з образом рідної землі. Матера – це й острів, і древня деревенька з такою же...
  9. (Ф. М. Достоєвський). (По одному з добутків російської літератури XIX століття.) “Що краще – істина або жаль?” Людина – от правда! Треба поважати людини! М. Горький Навряд чи хтось стане сперечатися, що Горький – гуманіст і великий письменник, що пройшов більшу школу життя. Його добутки написані не на догоду читаючій публіці – у них відбиті правда життя, увага й любов кчеловеку....
  10. Роль антитези в одному з добутків російської літератури XX століття Відомо, що термін “антитеза” відбувся від грецького слова “протилежність”. Це стилістична фігура, заснована на різкому протиставленні образів і понять. Для письменників дев’ятнадцятого століття був істотний сам факт зміни одних антитез іншими, що знаменує зрушення у свідомості письменника, хоча сама значеннєва контрастність не усувається. Сучасна Література користується антитезою більш витончено. Повернемося...
  11. Прийоми комічного і їхня роль в одному з добутків російської літератури XIX століття Прийоми комічного і їхня роль в одному з добутків російської літератури XIX століття Відкриємо тлумачний словник Даля: ” Комізм – смішне, забавне, потішне в події або в співвідношеннях людей; гумор, гострота”. В основі комічного завжди лежить якась невідповідність, порушення правильних пропорцій. Ця невідповідність може бути на язиковому рівні (алогізми, нісенітниці,...
  12. Рецензія на добуток сучасної російської літератури. ( По романі А. Рибакова “Діти Арбата”) Що бурмотали вони, умираючи У страшному підвалі? Всі ті ж слова, Що й нещасні діти Арбата. Час всеядно. Доля винувата, Немає за що – а віддається сповна. С. Куняев Я хочу дати рецензію на книгу Анатолія Рибакова “Діти Арбата”, що є моїм улюбленим добутком сучасної російської літератури. Вона писалася в...
  13. Комедія “Горі від розуму” – один із самих загадкових добутків російської літератури Дві лінії визначають розвиток дії п’єси. Спочатку особиста Історія Чацкого й катастрофа його любові начебто розвиваються окремо від суспільної, але вже із сьомого явища першої дії стає ясно, що обидві сюжетні лінії тісно зв’язані Дія йде плавно, один за іншим з’являються діючі особи, зав’язуються суперечки. Конфлікт головного героя з “століттям...
  14. Майстерність у побудові діалогу. По одному з добутків російської літератури XIX століття – А. С. Пушкін ‘Моцарт і Сальери” У першому ж діалозі Сальери доводить на прикладі всього свого життя, що ніколи не був заздрісником. Чому саме Моцарт так змінив характер літнього вже Сальери, допоміг пробудитися в ньому невідомому раніше почуттю заздрості? Та й заздрість пі це? Чи не ховає Сальери під цим пригожим у цьому випадку прийменником інше...
  15. Традиційне й новаторське в одному з добутків російської літератури XIX століття. (А. С. Пушкін “Заметіль”) Сюжет також являє собою розроблену схему добутку на противагу фабулі, що є схемою подій. Відзначимо два найбільш істотні моменти в сюжеті “Заметілі”: А) За рахунок “фігури умовчання” у новелі створюється “таємнича ситуація”: до самої розв’язки не відомо, що довідався Володимира надворі священика (“Яка звістка очікувала його!” Яке ж? Умовчання…), який...
  16. Філософська проблематика одного з добутків російської літератури ХХ століття. (Сенс життя в оповіданні И. Буніна “Пан із Сан-Франциско”) Хоча ми й смертні, але повинні не підкоряться тлінним речам, але, наскільки можливо, підніматися до безсмертя й жити згідно з тим, що в нас є кращого. Аристотель. Тисяча дев’ятсот п’ятнадцятий рік. У самому розпалі перша світова Війна. Її пожежа роздута аж ніяк не без участі “добірного суспільства”. “Говорять Брианы, Мілюкови,...
  17. Майстерність у побудові сюжету. (По одному з добутків російської літератури XIX століття. – А. С. Пушкін. “Бенкет під час чуми”) Мир “Скупого лицаря” дуже широкий: сценічними й – особливо – внесценическими образами відтворена майже пластично відчутна картина Європи епохи пізнього середньовіччя. В “Моцарте й Сальери” два музикантів живуть у світі мистецтва, начебто б тільки про нього й говорять. В “Кам’яному дст” перед нами з’являється всього лише “імпровізатор любовної пісні” –...
  18. “Щастя й радість життя в правді…” А. П. Чехов. (По одному з добутків російської літератури – А. С. Пушкін “Капітанська дочка”) Багато подій, описані в романі, не мали вирішального значення для історії, але, незважаючи на це, можна говорити про героїв Пушкіна як про справді великих людей. Головний герой роману, від імені якого ведеться оповідання, із самого початку сприймається не дуже серйозно. Немудра біографія цього молодого пана-недоуки не дає можливості побачити в...
  19. “Закоханість указує людині, яким він повинен бути” А. П. Чехов (По одному з добутків російської літератури – А. С. Пушкін “Кам’яний гість”) Мотив смертельної небезпеки, близького сусідства життя й смерті увесь час звучить у трагедії, низкою проходять у ній жертви скоріше навіть не Дон Гуана, а все тої ж гри життя й смерті. Давно замічено, що “Кам’яний гість” – п’єса “нічна”, “сутінкова”: у двох майже симетрично побудованих частинах її час іде від...
  20. ЛІРИЧНІ ВІДСТУПИ І ЇХНЯ РОЛЬ В ОПОВІДАННІ (на прикладі одного або декількох добутків російської літератури – А. С. Пушкін “Євгеній Онєгін”) Роман в Віршах А. С. Пушкіна “Євгеній Онєгін” Писався сім років ( 1823-1830). Це плід “незрілих И зів’ялого років, розуму холодних спостережень і Серця сумних замет”. Для мене А. С. Пушкін – Людин з великої букви. Його Добутки ніколи не будуть старомодні. Вони цікаві як шари історії й культури Росії....
Проблема національного характеру в однлм із добутків сучасної російської літератури
«
»