Прислів’я – мудрість народу
Щоб довести твердження “Прислів’я – мудрість народу”, треба перш за все зрозуміти, що таке мудрість. У казках, оповіданнях, легендах мудреці завжди зображуються літніми людьми. Вони прожили довге життя. У ньому було все: радість і горе, щастя і невдачі. Кожна нова подія на життєвому шляху, навіть нещаслива, збагачувала людину досвідом, знаннями, почуттями, тобто робила її мудрішою. Отже, мудрість – це знання і життєвий досвід, які приходять з роками.
Народ, так само як і людина, народжується, розвивається, набуває досвіду. На жаль,
Прислів’я і приказки – це настанови батьків своїм дітям. Вони вчать, як треба жити в суспільстві, ставитися до людей, які риси вдачі у собі треба виховувати, а які, навпаки, викорінювати, як бур’ян. Тобто у кожному прислів’ї і кожній приказці відображуються моральні норми народу.
Народи відрізняють один від одного за кольором шкіри,
Отже, прислів’я та приказки – мудрий учитель, який завжди дасть добру пораду, допоможе в біді, розрадить в журбі. Варто лише слухати їх, бо це голос народу, який лине крізь віки.