Природа не вибачає
Чимало Уже пройшло років із часу аварії на Чорнобильської АЕС, однак рани, заподіяні трагедією, не загоюються: покалічені людські долі, загублені життя, знівечена Природа. Про жахливі наслідки катастрофи ми довідаємося досить часто завдяки засобам масової інформації, зокрема, про згубний вплив радіації на навколишнє середовище, що є причиною підвищення смертності населення від невиліковних хвороб. І ріже серце біль за долю чарівного мальовничого краю – Чорнобильщини. Про місцевість цієї розповідала мені мати, що замолоду під час студентських
Величезні лісові Масиви вкривали землю Чорнобильщини багатокілометровою пухнатою ковдрою. Дівчини любили збирати гриби під велетенськими соснами. Особливо багато траплялося білих грибів і маслять. А яким же смачним бул насичений лісовими пахощами цілюще повітря, густий, начебто живаючи
Тепер ненька не може удержатися від сліз щораз, коли дивиться по телевізорі репортажі про спустошення, які нанесла благодатній чорнобильській землі трагедія на АЕС.
Її біль передається й мені. Не дає спокою питання: кому потрібно було знищити таку красу, позбавити людей безцінного скарбу, перетворити джерело здоров’я й добробуту в екологічну погрозу, цвинтар надій? Чи то якась фатальна помилка, або чиясь жорстока воля привела до величезної трагедії минулого століття? Чимало турбує й те, що наслідку аварії ще й дотепер не тільки завдають шкоди навколишньому середовищу, а і являють собою реальну небезпеку для екології багатьох країн.
Хотілося б вірити, що компетентні науковці разом з урядом зрештою вирішать проблему із ЧАЕС, і люди не будуть почувати себе приреченими на вимирання. Ми ж, що підростає покоління, повинні зробити висновки з жахливого уроку чорнобильських подій. Адже природа не вибачає жорстокості й недбалості у відношенні до себе. Вона завжди дякує взаємністю.
(1 votes, average: 5.00 out of 5)