Причини популярності образу Прометея

УСІ УРОКИ ЗАРУБІЖНОЇ ЛІТЕРАТУРИ 6 КЛАС

І семестр

МІФ І ЛІТЕРАТУРА

УРОК № 9

Тема. Причини популярності образу Прометея

Мета: перевірити уміння складати простий план твору, вчити характеризувати героя міфу; з’ясувати причини популярності образу Прометея; ознайомити з поняттям “прометеїзм”, знаходити літературні паралелі; виховувати високі моральні якості.

Обладнання: учнівські ілюстрації до міфу “Вогонь Прометея”, тексти віршів Дж. Г. Байрона, Й. В. Гете, Лесі Українки.

Споконвіку Прометея

Там орел

карає,

Що день божий добрі ребра

Й серце розриває…

Т. Г. Шевченко

ХІД УРОКУ

І. Актуалізація опорних знань

1. Перевірка домашнього завдання

Зачитування учнями простого плану до міфу “Прометей”.

2. Завдання

Доведіть, що прочитаний твір є міфом.

3. Кросворд

По горизонталі:

1. У яких горах був прикутий Прометей? (Кавказ)

2. Як звали дівчину, перетворену на телицю? (Іо)

3. Як звали чудовисько, що охороняло Іо? (Аргус)

4. Чийого пророцтва боявся Зевс? (Кронос)

5. Хто з титанів тримав на своїх плечах небесне склепіння? (Атлант)

По вертикалі:

Найголовніший

дарунок Прометея людям. (Вогонь)

ІІ. Мотивація навчальної діяльності

На дошці – “палаючий вогонь”.

– Як цей символ пов’язаний з міфом, який ми читали?

Цікаво!

У деяких областях Греції Прометея шанували, як бога. В Афінах він був у пошані нарівні з Афіною та Гефестом. На честь Прометея запроваджено свято – біг із запаленими смолоскипами (прометеї).

Робота з епіграфом

Читання уривку з поеми Т. Г. Шевченка “Кавказ”.

За горами гори, хмарою повиті,

Засіяні горем, кровію политі.

Споконвіку Прометея

Там орел карає,

Що день божий добрі ребра

Й серце розриває.

Розбиває, та не вип’є

Живущої крові,-

Воно знову оживає

І сміється знову!

Не вмирає душа наша,

Не вмирає воля.

І неситий не виоре

На дні моря поле.

Не скує душі живої

І слова живого.

Не понесе слави бога.

Великого бога.

– Чи не погасне вогонь душі Прометея, на думку поета?

III. Узагальнення й систематизація вивченого матеріалу

1. Складання характеристики героя

1) Хто такий Прометей? (Титан, який посмів виступити проти Зевса; син Іапета і Феміди (!) прагнув справедливості.)

2) Який подвиг він здійснив? (Терпів муки заради щастя людей, зробився нещасним, але не підкорився тирану.)

3) Чого навчив Прометей людей? (Див. схему з попереднього уроку)

4) Які риси характеру притаманні цьому герою? (Сміливість, рішучість, доброта, розум, хитрість, наполегливість, чуйність)

5) Які почуття викликає у читача Прометей? (Повагу, захоплення, подив, вдячність)

2. Проблемне питання

“Мікрофон”

Чи можна вважати Прометея героєм? (Прометея можна вважати героєм, тому що він здійснив подвиг заради інших, пожертвував своїм щастям, бо дуже хотів допомогти людям, полегшити їхнє життя.)

3. Словникова робота

У переносному значенні слово “Прометей”, як і поняття “прометеїзм”, “прометеїв вогонь”, є уособленням самовідданості, шляхетних почуттів і вчинків людини, невтримного прагнення досягти високої мети.

IV. “Літературні паралелі”

1. Слово вчителя

Прометей відкриває галерею так званих вічних образів, до яких постійно звертатиметься людство.

Есхіл присвятив титанові ряд трагедій, з яких збереглася лише одна – “Прометей закутий”. Прометей Есхіла втілює розум і силу духу, волелюбність і велич подвигу в ім’я щастя людей.

За нового часу образ титана Прометея знаходимо в творах Гете, Байрона, Шеллі, він надихав славетних майстрів пензля Мікеланджело, Тиціана, Рібейру, композиторів Бетховена, Ліста, Скрябіна.

Образ Прометея надзвичайно популярний в Україні. У своїх творах його подвиг уславили Т. Шевченко, І. Франко, Леся Українка, А. Малишко.

2. Читання поезій, присвячених подвигу Прометея

– Й. В. Гете

ПРОМЕТЕЙ

Ты можешь, Зевс, громадой тяжких туч

Накрыть весь мир,

Ты можешь, как мальчишка,

Сбивающий репьи,

Крушить дубы и скалы,

Но ни земли моей

Ты не разрушишь,

Ни хижины, которую не ты построил,

Ни очага,

Чей животворный пламень

Тебе внушает зависть.

Нет никого под солнцем

Ничтожней вас, богов!

Дыханием молитв

И дымом жертвоприношений

Вы кормите свое

Убогое величье,

И вы погибли б все, не будь на свете

Глупцов, питающих надежды,

Доверчивых детей и нищих.

Когда ребенком был я и ни в чем

Мой слабый ум еще не разбирался,

Я в заблужденье к солнцу устремлял

Свои глаза, как будто там, на небе,

Есть уши, чтоб мольбе моей внимать,

И сердце есть, как у меня,

Чтоб сжалиться над угнетенным.

Кто мне помог

Смирить высокомерие титанов?

Кто спас меня от смерти

И от рабства?

Не ты ль само,

Святым огнем пылающее сердце?

И что ж, не ты ль само благодарило,

По-юношески горячо и щедро,

Того, кто спал беспечно в вышине!

Мне – чтить тебя? За что?

Рассеял ли ты когда-нибудь печаль

Скорбящего?

Отер ли ты когда-нибудь слезу

В глазах страдальца?

А из меня не вечная ль судьба,

Не всемогущее ли время

С годами выковали мужа?

Быть может, ты хотел,

Чтоб я возненавидел жизнь,

Бежал в пустыню оттого лишь,

Что воплотил Не все свои мечты?

Вот я – гляди! Я создаю людей,

Леплю их

По своему подобью,

Чтобы они, как я, умели

Страдать, и плакать,

И радоваться, наслаждаясь жизнью,

И презирать ничтожество твое,

Подобно мне!

– Дж. Г. Байрон

ПРОМЕТЕЙ

1

Титан! На наш земной удел,

На нашу скорбную юдоль,

На человеческую боль

Ты без презрения глядел;

Но что в награду получил?

Страданье, напряженье сил

Да коршуна, что без конца

Терзает печень гордеца,

Скалу, цепей печальный звук,

Удушливое бремя мук

Да стон, что в сердце погребен,

Тобой подавленный, затих,

Чтобы о горестях твоих

Богам не смог поведать он.

2

Титан! Ты знал, что значит бой

Отваги с мукой… ты силен,

Ты пытками не устрашен,

Но скован яростной судьбой.

Всесильный Рок – глухой тиран,

Вселенской злобой обуян,

Творя на радость небесам

То, что разрушить может сам,

Тебя от смерти отрешил,

Бессмертья даром наделил,

Ты принял горький дар, как честь,

И Громовержец от тебя

Добиться лишь угрозы смог;

Так был наказан гордый бог!

Свои страданья возлюбя,

Ты не хотел ему прочесть

Его судьбу – но приговор

Открыл ему твой гордый взор.

И он постиг твое безмолвье,

И задрожали стрелы молний…

3

Ты добр – в том твой небесный грех

Иль преступление: ты хотел

Несчастьям положить предел,

Чтоб разум осчастливил всех!

Разрушил рок твои мечты,

Но в том, что не смирился ты,-

Пример для всех людских сердец;

В том, чем была твоя свобода

Сокрыт величья образец

Для человеческого рода!

Ты символ силы, полубог,

Ты озарил для смертных путь,-

Жизнь человека – светлый ток,

Бегущий, отметая путь.

Отчасти может человек

Своих часов предвидеть бег:

Бесцельное существованье,

Сопротивленье, прозябанье…

Но не изменится душа,

Бессмертной твердостью дыша,

И чувство, что умеет вдруг

В глубинах самых горьких мук

Себе награду обретать,

Торжествовать, и презирать,

И смерть в Победу обращать.

– Леся Українка

Крик Прометея лунає безліч віків скрізь по світі, він заглушає собою потужні громи олімпійські. Тисячі тронів упало і людських, і божих, але Титанова круча стоїть, наче вічна твердиня духа того, що, немов ураган, без упину іскорку, вхоплену з неба, в могутній вогонь роздимає.

Краще бринять від того урагану пошарпані струни, ніж у майстерних руках срібнострунні золотистії арфи, зграйно й добірно настроєні до дифірамбів* облесних. Так було завжди і так буде довіку, поки житимуть люди і поки бринітимуть струни.

Тільки ж той крик Прометея на струнах удати здолають руки того, хто у серці іскру небесну ховає, рід свій веде з Прометея і предківський спадок шанує, тямлячи іншу красу, ніж ту, що на ярмарку завжди руки до бубна призводить, а ноги до скоків безладних.

Той Прометея нащадок, дотепний до струн найдорожчих, руки до крові скалічить об струни незграйні волові, серця риданням домовить тих струн недомовлених жалі,- знаючи добре ціну і музиці, й музикам, і струнам, щирого злота пісень не продасть за злотистую арфу.

V. Підсумки

– Чи можна вважати Прометея героєм?

– Що означають поняття “Прометей”, “прометеїв вогонь” у переносному значенні?

– Хто з відомих поетів, художників, музикантів звертається до образу титана?

– У чому секрет популярності образу Прометея?

– Чи потрібні Прометеї сьогодні?

VI. Домашнє завдання

Відповісти на запитання: “Кого з наших сучасників можна було б назвати Прометеєм? Чому?”

Підготувати розповідь про Геракла.

_______________________________________________________________

* Дифірамб – пісня хвалебного характеру.