“Той, хто понад усе шанував людей” (образ Прометея в трагедії Есхіла “Прометей закутий”)

ГОМЕР, ТІРТЕЙ, САПФО, АНАКРЕОНТ, ЕСХІЛ, СОФОКЛ, ВЕРГІЛІЙ, ГОРАЦІЙ, ОВІДІЙ

“Той, хто понад усе шанував людей” (образ Прометея в трагедії Есхіла “Прометей закутий”)

Прометей був одним із титанів. У свій час він допоміг Зевсові перемогти Кроноса, Зевсового батька, й узяти владу в свої руки. Але Прометейукрав із небесного вівтаря вогонь і приніс його людям. За це Зевс розгнівався на титана й наказав прикувати його до скелі.

Він мужньо зносить своє нещастя, глибоко страждає в глибині душі: “Мовчу я, – в грудях серце розривається,

Коли погляну на ганьбу свою”. У героя ще є сили співчувати недолі людей, адже вони лише смертні.

Прометей знає, що він не тільки викрав для людей вогонь, а й навчив їх вари ти їжу, лікувати травами, будувати кораблі, рахувати тощо.

А коротко сказати, то довідайтесь:

Від Прометея – всі в людей умілості.

(Переклад Б. Тена)

Титан розуміє, що мусить знести усе, що йому судилося, адже така його доля.

З міфу відомо, що Прометей зберігав таємницю долі самого Зевса, адже він був ще й провидцем. Як розповідається у міфі, титан розкрив пізніше цю таємницю, оскільки не міг бачити страждань своєї

матері. Але у трагедії він говорить: “Розголошувать Про це не час, це мушу якнайглибше я Ховати, – таємниці як дотримаю, То з мук ганебних і кайданів визволюсь”. Есхіл зображає його людиною честі, що не бажає ціною послуги Зевсові врятувати власне життя.

Образ Прометея є носієм високих моральних ідеалів, що мають велике виховне значення для наступних поколінь. Саме тому цей образ започаткував галерею “вічних образів” світової літератури, до яких звертаються митці різних часів і народів.

Греки берегли пам’ять про мужнього титана. За свідченням істориків, у Давній Греції на честь Прометея влаштовувалися свята священного вогню. Найспритніші та найсильніші елліни запалювали смолоскипи в Академії (так називався гай, розташований поблизу Афін, в якому полюбляли розмірковувати філософи) і бігли з ним до Афін, а в місті від того вогню засвічували нові. Можливо, з цим святом і пов’язано виникнення крилатого вислову “Прометеїв вогонь” та терміна “прометеїзм”, які є символом невгасимого прагнення до свободи, героїчних вчинків на благо людства, прагнення до всього нового й нерозгаданого.


1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (2 votes, average: 3.00 out of 5)

“Той, хто понад усе шанував людей” (образ Прометея в трагедії Есхіла “Прометей закутий”)