Предмети інтер’єра і їхня роль у романі A. С. Пушкіна “Євгеній Онєгін”
2. Роль деталей у тексті роману.
3. Деталь як свідчення минулої епохи.
4. Деталь як психологічний малюнок.
З “Євгенія Онєгіна” А. С. Пушкіна починається Історія розвитку реалістичного роману в російській літературі. Писався роман протягом восьми років, із травня 1823 по жовтень 1831 року. При цьому письменник постійно змінював основну нитку сюжету, практично з нуля переписуючи роман, забирав одні й уписував інші деталі способу життя головного героя. Перше видання вийшло тільки через два роки після написання. Сам автор визнавався у
B. М. Бєлінський назвав “Євгенія Онєгіна” “енциклопедією російського життя”. Об’єктивний початок – основний принцип зображення: уперше у всій історії російської літератури був створений добуток, у якому епоха була представлена широко й правдиво, з конкретно-історичними й при цьому художньо-поетичними деталями. Події, зображені в романі, відбуваються під час, що передує декабристському повстанню й ставляться до 1819-1825 років. Представлено величезний матеріал, присвячений життя глибинки, панської Москви й Петербурга. Показано представників
Багатолюдність роману створена введенням у дію великої кількості епізодичних персонажів, серед яких є як друзі письменника, так і його опоненти, знайомі й симпатичні йому люди, відомі літературні, філософські діячі, діячі культури. Незважаючи на те що вони не приймають участі в основних і значимих подіях добутку, не беруть участь у важливих розмовах і не дають оцінки що відбувається, вони виконують немаловажну функцію в тексті роману – розсовують просторові й історичні рамки роману.
Завдяки цьому утвориться особливий художній мир роману, де дії й образи об’ємні й стереоскопичны. Розуміння Пушкіним моральних і культурних ідеалів близько народному, що тому відбувається дається очами російської людини. Це й дало Бєлінському підстава назвати роман “найвищою мірою народним добутком”.
У тексті безліч дрібних і незначних на перший погляд деталей. Однак ці дріб’язки – предмети інтер’єра, побутові деталі – виконують кілька немаловажних функцій. По-перше, роблять малюнок добутку повним, закінченим, надають йому обсяг реального життя. Завдяки цьому відновити реалії описуваної епохи можна з разючою точністю, адже деталі показують читачеві, як і що пили, їли, одягали й читали люди цієї епохи. Приміром, опис ранкового туалету Євгенія Онєгіна дає велика кількість немаловажних подробиць:
Покамест у ранковому уборі,
Надягши широкий болівар,
Онєгін їде на бульвар
И там гуляє на просторі,
Поки недремний брегет
Не продзвонить йому обід.
Сучасний читач тільки за допомогою словника може зрозуміти, що Болівар – це капелюх особливого фасону по ім’ю Болівару – визволителя республіки Колумбія. Подібний фасон головного убору був надзвичайно модний серед молодих франтів пушкінського часу, і коштував такий капелюх часом ціле стан. Такий головний убір, однак, був не завжди вчасно й підходив саме до ранкових Прогулянок. Брегет також деталь тої епохи, кишенькові годинники, що виготовлялися в майстерні французького майстра А. Л. Бреге. Відрізнялися великою точністю, відбивали годинники, частки годин і показували числа місяця. Наступна сцена, більше близька розумінню сучасному читачеві, оповідає про застілля вищого суспільства того часу:
Увійшла: і пробка в стелю,
Провина комети бризнув струм,
Перед ним roast-beef! закривавлений,
И трюфли, розкіш юного років,
Французької кухні кращий колір,
И Стразбурга пиріг нетлінний
Меж сиром Лимбургским живим
И ананасом золотим.
И отут є терміни, зрозумілі тільки завдяки словнику, тому що зараз вони не використовуються, і сучасна людина забуває їхнє щире значення. Страсбургский пиріг – пірог з начинкою з гусячої печінки (за старих часів привозившийся зі Страсбурга в запаяних бляшаних коробках). Лимбургский живий сир – м’який сир з коров’ячого молока, приготовлений по певному рецепті в провінції Лимбург. Має специфічний смак і запах.
Подібні відомості читач може довідатися тільки в спеціальній літературі, але без них картина, описувана в добутку, повної не буде. Можна тільки догадуватися, скільки коштували продукти, привозимые з Лимбурга й Страсбурга по спеціальних замовленнях, і якими сумами володіли влаштовувачі банкетів, якщо могли дозволити собі подібну примху.
Однак не тільки для відтворення чіткої картини описуваних подій необхідно авторові ретельний опис деталей. В “Євгенію Онєгіні” відбувається нове, досі небачене в російській літературі подія – зображення через предмети зовнішнього миру внутрішнього, характеру героя і його думок. Звичайно, поки таке зображення далеко від тонкого психологічного малюнка Ф. М. Достоєвського й Л. Н. Толстого, але воно вже є й далі буде розвиватися. Даний уривок багато чого говорить про Євгенія Онєгіні:
Всі душу млосну живить
Підлоги-Болісною відрадою:
И стіл з померкшею лампадою,
И купа книг, і під вікном
Ліжко, покрите килимом,
И вид у вікно крізь сутінок місячний,
И це бліде напівсвітло,
И лорда Байрона портрет,
И стовпчик з куклою чавунної
Під капелюхом з похмурим чолом,
З руками, стислими хрестом.
Подібний опис, витриманий у дусі романтизму закордонних письменників, передає щирий характер головного героя краще, ніж його розмови й думки. Дійсно, що утомився від світського життя Євгеній виявляється тонкою, заколотною натурою, нагадуючи цим персонажів романів О. де Бальзака й В. Вольтера.
Невеликі, непомітні з першого погляду деталі, пронизуючи весь добуток, роблять його об’ємним, життєвим, живим. Незважаючи на те що багато подробиць роману стають зрозумілими читачеві тільки після залучення спеціальної літератури, однозначно такі деталі дуже важливі. Адже деталі епохи й малопомітні предмети інтер’єра й туалету відіграють важливу роль у розкритті характерів і настроїв героїв
(1 votes, average: 5.00 out of 5)