Сни й листи і їхня композиційна роль у романі А. С. Пушкіна “Євгеній Онєгін” і повести “Капітанська дочка”

Сон як способи розкриття образа героя зустрічається ще в баладах Жуковського й пов’язаний з романтичним світорозумінням і світосприйманням. Сон Тетяни Ларіній – це ремінісценція сновидіння з балади. Жуковського “Світлана”, тому до V глави, у якій Тетяна бачить свій віщий сон, узятий епіграф з балади Жуковського. Листа ж – найбільш відомий і популярний жанр у російській літературі ХУШ-Х1Х століть. Не випадково й повість Пушкіна “Капітанська дочка” написана у формі мемуарних записок свідка й очевидця селянського повстання

під предводительством Омеляна Пугачова – офіцером урядових військ Петром Гриневым.

У романі “Євгеній Онєгін” листа грають важливу композиційну роль, тому що з ними зв’язане використання Пушкіним прийому “дзеркала” і симетрії в романі.

Першої пише лист Тетяна Ларіна. Вона зізнається в любові Євгенію Онєгіну, потім треба одповідь героя – це III глава роману, а в VIII главі – всі навпаки: лист пише Онєгін, потім треба одповідь героїні. Цікаво те, що листи написані не онегинской строфою, як весь роман (це вставні елементи), у них відсутній перехресні, суміжна й рими, що оперізують. По стилі вони

тяжіють до відкритої форми. Те, що листи написані не онегинской строфою, свідчить про їхню дійсність, як уважав автор, а він тільки використовував їх у своєму добутку.

Лист Тетяни яскраво характеризує героїню як типову дівчину свого часу й класу, що виховувалася на сентиментальних французьких романах. Саме в них вона почерпнула ідеал коханого, що перенесла на Євгенія Онєгіна. Варто сказати й те, що Пушкін перекладає лист своєї улюбленої героїні (“Я повинен буду лист Тетяни перезвістка”), тому що Тетяна “по-російському погано знала”, мається на увазі, що писати по-російському вона не вміла (“Журналів наших не читала й выражалася із працею мовою своєму рідному”). Далі автор зауважує: “Донині горду нашу мову до поштової прози не звикла”. У листі легко читаються її щирі почуття, не прикриті брехливими словами. Вона з ніжністю звертається до Євгенія: “миле виденье”, “хто ти, мій чи ангел хоронитель, або підступний спокусник…”. Тетяна віддала себе повністю у владу Онєгіна: “Те у вышнем призначене раді… Те воля неба: я твоя…”

Лист Онєгіна відрізняється від Татьяниного. Він, як завжди, “передбачає всі”. У цьому посланні відсутні ніжні звертання. І хоча Онєгін віддає себе в руки Тетяні, він боїться побачити її “суворий погляд”, тобто він як би передбачає її реакцію. Лист Онєгіна – це лист світської людини, що вміє вести переписку. У ньому немає яскравого й полум’яного вираження почуттів, лише коротке згадування про їх. Але Євгеній і не міг бути до кінця відкритим і щирим, тому що вже давно испробовал світське життя, пізнав всі, опанував “наукою страсті ніжної”, навчився лицемірити й приховувати свої почуття. Написання листа саме по собі є показником того, що герой перемінився, що його душу не зачерствіла, що він ще здатний на глибоку пристрасть.

Листа можуть сказати багато чого про героїв, про їхні характери. Лист Тетяни разюче відрізняється від листа Онєгіна, так само як і їх “одповіді”. Одержавши листа Тетяни, Онєгін “жваво торкнуть був”, а потім “виявив душі пряма шляхетність”, застерігаючи її від подальших подібних помилок, і порадив їй “учитися панувати собою”. У восьмому розділі, написавши лист і не дочекавшись відповіді, герой їде до Тетяни, і отут уже героїня говорить: “Сьогодні черга моя”. Тетяна розмовляє з ним на рівних, але при цьому вона щира, її почуття до нього не змінилися:

Я вас люблю (до чого лукавити?),

Але я іншому віддана;

Я буду століття йому вірна.

Тетяна не змінила своїм принципам, вона не відповіла на любов Онєгіна, залишаючись вірної своєму подружньому боргу.

Сон також відіграє важливу роль у розкритті образа Тетяни. Йому передують пейзажні замальовки, що описують природу у святки (“морозна ніч, все небо ясно…”), а також святочные гадання дівчин на наречених. Тетяна збиралася ворожити, як і Світлана з балади Жуковського, але “стало страшно раптом” їй, вона лягає спати й бачить “дивовижний сон”. Сновидіння Тетяни – це пророкування майбутнього, швидкої загибелі Ленского від руки Онєгіна. Їй сниться зимовий ліс, струмок, через який неї переносить ведмідь, а потім вона – у хатині, де на чолі стола сидить Онєгін, а поруч із ним “рак верхи на павуку”, “відьма з козячою бородою”, “карла із хвостиком” і т. д. Тетяна бачить казкових персонажів. Чудовиська бенкетують разом з Онєгіним. Використовуючи систему художніх образів, Пушкін створює пародію на гостей, які будуть присутні на іменинах Тетяни в будинку Ларіних. Сон Тетяни пророчий. Героїня, ” щовірила преданьям старовини”, намагається знайти пояснення цьому сну в книзі Мартина Задеки, але не знаходить. Вона переконана, що сну призначено збутися.

Такий же пророчий сон сниться й Петру Гриневу в повісті “Капітанська дочка”. Цей сон як би зв’язує воєдино долі Гринева й Омеляна Пугачова, змушує їхні життєві шляхи перетнутися. Йому сниться, що батько хворий, при смерті, але, підійшовши ближче до постелі за благословенням, бачить мужика із чорною бородою. Мати говорить, що це його посаженый батько. Петруша відмовляється просити благословення в цього мужика. Надалі Пугачов не раз буде допомагати Гриневу й Маші Миронової, ставши в такий спосіб своєрідним посаженым батьком. У сні Гриневу привидяться й події, пов’язані з його “посаженым батьком”, – повстання селян і його криваве придушення. Все це сниться Гриневу під час бурану – символу майбутніх подій.

В “Капітанській дочці”, крім сну, ми зустрічаємо й листа, що обумовлено також епістолярним жанром добутку. Пушкіна використовує листи, документи, історичні довідки, укази – все це допомагає читачеві відчути атмосферу епохи 70-х років XVIII століття й стати як би свідком Пугачевского повстання. Листа також сприяють розкриттю характерів героїв, грають важливу композиційну роль.

У добутку зустрічається кілька листів батька Гринева. Перше адресовано генералові, до якого їде служити син. Андрій Петрович дотримує субординації, звертаючись до друга молодості. Він використовує офіційні вираження; “вельмишановний пане”, “ваше превосходительство” . Потім присутні відразу два листи: одне – синові, друге – Саве-Льичу, кріпакові, приставленому до молодого пана. Батько розгніваний на сина за бажання женитися й за дуель, уважаючи це дитячими витівками, за які збирається “провчити шляхом як хлопчиська”. Цей лист є кульмінацією в розвитку любовної інтриги, що поступово буде витиснута на задній план, а на передній план вийдуть історичні події й образ Пугачова. Лист Савельичу – це лист розгніваного пана до свого кріпосного холопа, що повинен був “доносити про сина і його витівки, стежити за ним, але не виправдав зробленої довіри”, тому пан грозить “послати його свиней пасти за утайку правди”. Лист характеризує старого Гринева як щирого кріпосник^-кріпосника-поміщика-кріпосника. Савельич відповідає своєму хазяїнові й пише лист у вигляді чолобитної. Це шанобливий лист скривдженого, але з почуттям власного достоїнства людинии, що вірою й правдою служив сім’ї Гриневых. Савельич слухняно приймає покарання, що загрожує йому,, він згодний з будь-яким рішенням, тому що “на те боярська воля”. Так само повно щирих почуттів і лист Маші Мироновій до Гриневу, у якому вона звертається до нього як до єдиного її заступника, просить у нього захисту й допомоги.

В “Капітанській дочці” ми маємо можливість прочитати два, так сказати, офіційних документа. Перше – чемне речення Івана Зурина Гриневу розплатитися з боргом. Записка коротка, але гранично ясна. Друге – секретне повідомлення комендантові Білогірської міцності Миронову від генерала з попередженням про Пугачова і його настання. Листи витримані в дусі того часу, що допомагає передати колорит епохи, сприяє більше повному розкриттю характерів героїв.

Таким чином, сни й листи в романі “Євгеній Онєгін” і повести “Капітанська дочка” служать для більше повного розкриття характерів героїв, виконують певну композиційну функцію, допомагають більш правдиво показати атмосферу часу.


1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (No Ratings Yet)
Loading...


Сни й листи і їхня композиційна роль у романі А. С. Пушкіна “Євгеній Онєгін” і повести “Капітанська дочка”

Categories: Нові твори

Links