Правдивість роману Джека Лондона “Мартін Іден”
Трагедія художника в навколишньому світі – така головна проблема, показана Джеком Лондоном у романі “Мартін Ідеї”. У ньому різко протипоставлені один одному мир американського міщанства, від банкіра до крамаря, і мир людей праці, представлений насамперед самим Мартіном, його друзями, Ліззі Коноллі, учасниками масових сцен роману – безіменними, але важливими героями. Роман Лондона повний контрастів. Із салону Морзов читач попадає в пральню, де трудився Мартін, або в жалюгідну комірку, де він пише свої перші вірші й оповідання. Ще
А у світі Морзов і Бетлеров почуття виявляються фальшю, готовністю продати себе за славу й багатство. Прикладом цього може послужити відношення Руфі до Мартіна – відомому письменникові, якого гроші й визнання публіки перетворюють для Руфі зі смішного шанувальника в серйозного претендента на її руку. Велике місце у романі займає проблема нової людини, що йде
Однак доля Мартіна трагічна. Письменникові, що вийшов з робочого стану, нема чим дихати у світі Морзов і Бетлеров. Вони вміють поневолити й підкорити своїм смакам талановитого, хоча й далекого їм художникО. Буржуазне суспільство спочатку отруїло талант Мартіна, а потім привело його до смерті. Але є й інша причина загибелі художника. Вона криється в тім, що Мартін втратив шляхи до народу – туди, звідки він вийшов і де залишилися коріння, що харчують його талант і характер. Він втратив своє середовище перебування. Крім того, сильн і згубним був вплив ідей: вони виховали хворобливий індивідуалізм Мартіна, від якого він уже був не в силах звільнитися. Роман “Мартін Ідеї” – добуток глибоко реалістичне, як правдиве оповідання про долю талановитого письменника, у важкій боротьбі з ворожим йому соціальним ладом саме тому, що він виявився самотній.
Якщо Мартін закохався в Руф з першого погляду, те й вона відразу ж піддалася чарівності його неабиякої особистості. Юнак розумів, що між ним, простим матросом, і Руф’ю, дівчиною із заможної буржуазної сім’ї, лежить пропасти. Але Мартін твердо вирішив цю прірву переступити. Він завзято займається самоосвітою, перестає брати участь у моряцьких пиятиках, і зрештою, після довгих і завзятих праць, колесо фортуни повертається до Мартіна особою.
Він займається письменницькою роботою, і його добутку поступово починають приносити йому славу й дохід. Здавалося б, тепер він досяг усього, про що тільки міг мріяти. Але душу Мартіна не знаходила ніякого задоволення. Його думки тепер зайняті одним – як зрозуміти все те, що відбулося з ним, що взагалі відбувається в людському житті. Він ніяк не міг собі усвідомити, що змінилося в ньому, чому тепер всі знатні люди хочуть роздобути його до себе на обід. Мартін зрештою дошкуляє, що зміна у відношенні до нього викликана єдиним – підвищенням розміру його банківського рахунку. І, усвідомивши це, він вирішує втекти від такої цивілізації на острів південних морів. Але й на пароплаві, на якому плив Мартін, усі дивилися на нього, як на знаменитість. “Життя стало болісне, як яскраве світло для людини із хворими очима.
Вона блискала перед ним і переливалася всіма квітами веселки, і йому було боляче. Нестерпно боляче”. І десь на океанському просторі Мартін викидається з ілюмінатора каюти в океанську безодню й кінчає всю рахівницю з життям. Чому ж Мартін Іден добровільно йде з життя в годину свого повного тріумфу? Мартіном рухало почуття любові до жінки, йому здавалося, що Руф відповідає на його почуття взаємністю.
У дійсності ж відношення Руфі до Мартіна ніколи не було однозначним. Вона ніяк не розділяла його прагнень, не розуміла його внутрішньої потреби стати письменником. Але цю різницю в поглядах на навколишнє життя Мартін зрозуміло занадто пізно. Я думаю, що це визнання і є відповідь на питання, ключ до розуміння джерел його особистої трагедії. По своїй суті “Мартін Іден” – це роман про долю талановитої людини з народу в соціальних умовах капіталістичного суспільства, людини, що не змогла знайти нових ідеалів у середовищі, у якій кинула його життя, і не знайшов у собі сил стати в ряди тих, хто служить народу.
(2 votes, average: 4.00 out of 5)