ПОЗАКЛАСНОГО ЧИТАННЯ. ШКОЛА ДОБРИХ УЧИНКІВ (за творами Василя Сухомлинського)
Мета: продовжити ознайомлення учнів з творами В. О. Сухомлинського; формувати уявлення про те, що добра, чуйна людина завжди допомагає іншим, поважає, піклується про стареньких, добре ставиться до рідних і друзів; навчати школярів оцінювати вчинки головних героїв оповідань, наслідувати їх позитивні риси, прагнути до самовдосконалення; розвивати мовлення учнів; виховувати віру в силу любові, дружби, добра і справедливості.
Хід уроку
ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ МОМЕНТ МОТИВАЦІЯ НАВЧАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ.
ПОВІДОМЛЕННЯ ТЕМИ І МЕТИ УРОКУ
– Щира
III. РОБОТА НАД ТЕМОЮ УРОКУ
Повідомлення групи “Біографи”
– Василь Олександрович Сухомлинський народився у 1918 році у селі Василівка на Кіровоградщині в бідній селянській родині. У сім’ї, крім Василя, було ще троє дітей. Усі четверо, коли виросли, стали вчителями. Василь з сімнадцяти років став учителем і залишився ним до кінця життя. Тридцять два роки він вів свій педагогічний щоденник, а потім
Представлення виставки книг В. О. Сухомлинського (повідомлення групи “Бібліотекарі”)
В. О. Сухомлинський. Гаряча квітка.
До книжки ввійшли невеликі оповідання видатного педагога і письменника В. О. Сухомлинського, про те, як діти відкривають для себе навколишній світ, про взаємини між дітьми, про доброту та чуйність, а також повчальні казки про природу.
В. О. Сухомлинський. Вогнегривий коник; Казки школи під голубим небом.
Ці книги – збірки мудрих і повчальних казок, оповідань, притч, новел, написаних для дітей і дорослих великим українським педагогом і письменником Василем Сухомлинським. Кожна казка, кожне оповідання розповідають читачам про неповторну красу природи, магічну силу доброти і чуйності у взаєминах між людьми, пробуджують у нас бажання захистити слабшого, допомогти старшим.
Фізкультхвилинка Обговорення прочитаних творів В. Сухомлинського
1) “Добре слово”.
– Що трапилося з Олею? Як родичі рятували дівчинку?
– Що зробила прабабуся Надія?
– Що повернуло дівчинку до життя?
– То в чому велика сила? (В доброму слові)
– Чого вчить нас це оповідання? (Бути турботливим, уважним до хворих, близьких, батьків; вміти співчувати.)
2) “А хто ж вам казку розповідає, бабусю?”.
– Про кого це оповідання?
– Ким були Миколка і Петрик для бабусі?
– Як звали бабусю?
– Яке питання поставив бабусі Миколка?
– Чи отримав він на нього відповідь?
– У якій формі побудовано оповідання? (У формі діалогу)
– Скільки дійових осіб у цьому тексті? (Автор, Миколка, бабуся)
– Поміркуйте і скажіть, яку відповідь могла дати бабуся Миколці?
– Якою ви уявляєте бабусю?
– Удома ви мали намалювати бабусю Марію і написати опис її зовнішнього вигляду. (Діти демонструють одне одному зображення бабусь. Окремі учні зачитують описи.)
– Настав час відповісти на запитання: хто розповідає бабусі казку? (Ніхто. Коли вона була маленька, то її бабуся розповідала казки їй, а тепер настала її черга.)
3) “Дивний мисливець”.
– Поки бабусі готують смачну вечерю, працюють по господарству, доглядають онуків, читають їм цікаві казки, що ж роблять наші дідусі?
– Головним героєм якого оповідання є дід Максим? (“Дивний мисливець”)
– Чому текст називається “Дивний мисливець”? (Усі вважали, що він бере рушницю для полювання, але ніколи не приносив здобичі.)
– Яким ви уявляєте діда Максима?
– Якими рисами характеру можна охарактеризувати героя цього оповідання? (Роботящий, турботливий, співчутливий, добрий тощо)
Гра “Давайте сперечатися”
Дід Максим жив у місті. (Ні, у селі.) Дідусь щодня ходив з рушницею до лісу. (Так.) Виходив увечері. А повертався рано-вранці. (Ні, навпаки.) Він завжди ніс додому багато здобичі. (Ні, ніколи не ніс здобич.) Дід Максим привів додому пораненого кабана. (Ні, зайця.) Його називали невдахою. (Так.) Дід Максим не полював, а допомагав тваринам. (Так.)
– Як ми повинні ставитися до тварин?
– Чого вчить нас цей твір? (Не завжди перше враження є правильним. Перш ніж засуджувати, потрібно краще пізнати людину.)
Інсценізація оповідання “Бабусин борщ”
– Чи сподобалася вам поведінка дівчаток, адже вони сказали неправду?
– Чому вони це зробили? (Так, вони сказали неправду, але вчинили по – доброму. Дівчатка проявили повагу до старенької, рідної людини.)
– То чого нас навчає це оповідання?
ІV. ПІДСУМОК УРОКУ
– Я хочу завершити урок віршем Л. Забашти.
Сказав мудрець:
– Живи, добро звершай!
Та нагород за це не вимагай.
Лише в добро i вищу правду вiра
Людину відрізни від мавпи і від звіра.
Хай оживає істина стара:
Людина починається з добра.
– Тож творіть добро, і воно повернеться до вас!
ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ
– Наступний урок позакласного читання проведемо за темою “Природа – наш дім”.
Завдання до уроку та список літератури ви знайдете в куточку читача.
(1 votes, average: 5.00 out of 5)