Поєднання ліричних та комічних елементів у “Мисливських усмішках”
В 1944-1956 роках письменник-гуморист Остап Вишня створює свої чарівні “Мисливські усмішки”. В них є оповідач, відчуваються розмовні інтонації, міміка. Є також і слухач, що заохочує оповідача: запитує, дає поради, рекомендації. Розповідь, як правило, спокійна, але з емоційно наснаженими, піднесеними фразами. Усмішки сповнені любові до людей, природи.
Справжні пейзажні акварелі знаходимо ми в усмішці “Заєць”, “Золота осінь”… Звуки осіннього лісу, кокетування жовто-зеленої берізки, а над усім – симфонія осені, музика Чайковського.
Сповнена глибокого ліризму усмішка “Вальдшнеп”. Порівняння закоханого парубка, що весною поспішає до коханої на побачення, з селезнем, прекрасним, як казка, у своєму весняному вбранні, як писанка, всіма кольорами розхмальованого, особливо зворушливе. А олюднення письменником
Картини природи викликають у письменника філософські роздуми про життя і смерть. А поруч з цими серйозними “вічними” темами – веселий випадок, кумедна ситуація. Мчить до своєї Галі нарубок, бринить у його душі пісня – моління солов’я. “Люби! Люби! Цілуй! Цілуй. Серце тьох-тьох-тьох!.. Коли це хтось як тьохне мене билом між в’язи, так я тільки – ой! – До Галі, гемонський хлопець! Я тобі дам Галі!”
Великою ніжністю до дерева, листка, птаха сповнені усмішки Остапа Вишні. Змальовуючи перепілочку в усмішці “Перепілка”, він вживає пестливі слова: “чудесна пташка”, “сіренька, з чорними на пір’ячку крапочками”, “жовтенькі пухнаті перепеленятка”. Життя маленької пташки сповнене високого сенсу – вона мати! По-справжньому квохче, мужньо кидається на ворога, якщо він її дітонькам загрожує. Душа оповідача ніжна, лірична, поетична, сповнена почуття гумору.
Веселими побрехеньками про мисливські пригоди є усмішки “Дикий кабан, або вепр”, “Бенгальський тигр”. Веселі мисливські випадки про способи полювання на тигрів у Бенгалії викликають сміх.
“Мабуть, з часів Котляревського не сміялась Україна таким життєрадісним, таким іскрометним сонячним сміхом, яким вона засміялася знову в прекрасній творчості Остапа Вишні”, – так писав про цього великого гумориста Олесь Гончар. Сміх – цс ознака душевного здоров’я народу. Для українців гумор – невід’ємна риса національного характеру. Творчість Остапа Вишні сповнена оптимізму, глибокого гуманізму, любові до рідної природи.
(1 votes, average: 5.00 out of 5)