Поважаємо пам’ять предків!
Озираючись на ті далекі страшні часи, ми, громадяни сучасної незалежної держави, повинні радуватися, що здійснилася мрія наших предків, за якої вони проливали свою кров і віддавали душу. Варто сказати про трагічну долю свідомої інтелігенції: письменників, учителів, лікарів, які через свої гуманістичні переконання були засуджені на важкі роки посилань, де більшість із них закінчили своє життя у важких мученнях і стражданнях, але не зломилися морально. І ці репресії продовжувалися роками
Навіть у важкі роки війни жахлива фабрика смерті не
Я вважаю, що якщо вже ми народилися в цій країні, колись великий і могутньої, а зараз спустошен і знекровленої, то ми не маємо ніякого права бути байдужими до неї і її важкої долі, обманювати й знову кривдити неї, і так уже ображену. Ми повинні разом, цілими націями показати всім, чого гідна Україна й наша любов до неї. І я впевнена, що всі разом ми здійснимо таку бажану мрію. І зробимо це на честь наших загиблих предків