Home ⇒ 📕Нові твори ⇒ Повага до старших

Повага до старших

Скільки жили у світі люди, стільки вони підтримували ці традиції, а крім цього створювали нові. Такі, як, наприклад, традиція поваги до старшого. І мені здається, що з’явилася вона якось сама по собі, просто протягом спілкування

Повага до старшого не є якимось ритуалом, що повторюється тільки кілька разів у рік. Ми повинні підтримувати її щодня. Я не маю через, що треба повторювати своїм батькам, бабусям і дідусям, що ми їх поважаємо, адже слова – це тільки слова. А слова треба підкріплювати діями. І як же довести старшим, що ми їх дійсно

поважаємо? Чи дуже це важко? Чи багато зусиль треба до цього додати? На мою думку, це зовсім не важко й не має потреби в майже ніяких зусиллях. Лише небагато. Зовсім не важко поступитися місцем у трамваї або тролейбусі. Але це вже і є знак поваги до старшого. Постояти зовсім не важко, а от бабусі посидіти приємно буде. Цей учинок – дріб’язок, але він показує, вихований людина, чи ні. Хлопчик, що півнем сидить у переповненому автобусі, а поруч коштує стомлена бабуся, зовсім не викликає поваги. А іноді буває й так, що вона просить його поступитися місцем, а хлопчик відмовляє. Це, на мій погляд, уже зовсім хамство!

Крім

цього, треба завжди бути ввічливими. Якщо хочеться щось попросити, треба сказати “будь ласка”, а коли одержуєш те, що хотів, треба подякувати. Не можна підвищувати голос на дорослі. Це буде просто непристойно. Ми не завжди згодні з ними, але все-таки треба стримуватися. Якщо до тебе звертається хтось із дорослих, то завжди треба вислухати, не перебиваючи, а вже потім висловлювати свою думку. Тому що неввічливо буде влазити, або ще гірше, канючити або кричати. Якщо я не згодний з думкою старших, то говорю це спокійно, без крику й гамору. Хоча іноді так хочеться розлютити, я намагаюся стримуватися. Неповагою також буде влазити в розмову дорослих, а якщо все-таки дуже хочеться сказати щось, треба спочатку вибачитися за втручання, а вже потім говорити. Існують і іншого правила, що стосуються спілкування. До людей, які займають у твоєму житті різні місця, треба й звертатися по-різному. Якщо це вчителька або незнайома людина, треба називати її на Ви, тому що називати на ти можна тільки найближчих людей, які старше тебе: маму, батька, бабусю або дідуся. А тітку й інших родичів треба величати тільки на Ви

Всі ці правила прості, і їх не так уже й багато, тому я вважаю, що саме так повинен поводитися кожний


1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (2 votes, average: 3.50 out of 5)

Схожі твори:

  1. Повага до старших – традиція в Україні Де згода в сімействі Де мир, а не війна, Щасливі ті люди, Блаженна сторона, Їх Бог благословляє… Слова цієї пісні знали і знають у нашій родині. Бо кожна сім’я як колись, так і тепер, хотіла б бути саме такою – Богом благословенною. Людське життя має бути щасливим, крихке сімейне щастя...
  2. Повага наше до Слави: Пушкін У сучасних коментарях звичайно повідомляється, що у вірші “залежати від царя, залежати від народу” зіставлені дві системи керування – самодержавна й парламентська. Необгрунтованість цього пояснення очевидний: коли Пушкін писав вірш “З Пиндемонти”, він думав, як ми бачили, про російську цензуру, а не про західноєвропейські цензурні устави або про яких-небудь інші...
  3. Засудження корисливих інтересів старших братів, які зрадили молодшого (за думою “Втеча трьох братів з Азова”) Турецька неволя-каторга своєю сумною славою була відома на весь світ. Невільники не тільки проклинали землю турецьку, віру бусурманську” а й часто тікали з каторги “на тихі води, на ясні зорі, у кран веселий, у мир хрещений…” Втеча завжди була пов’язана з величезною небезпекою. Так, трьом братам, втікачам із Азова, які...
  4. Твір до ЗНО “Шанобливість – приворотне зілля, що вселяє довколишнім любов” На мою думку, це твердження звучить дещо суперечливо при буквальному прочитанні. Адже шанобливість – це ставлення до людини з повагою, з врахуванням її особистості, інтересів, життєвого досвіду. Але всього цього замало для того, аби викликати в когось почуття любові, бо любов – явище глибоке, таємниче та багатогранне. Швидше за все,...
  5. Твір на тему “Віра в себе” Ми так часто чуємо, що потрібно вірити в себе. Люди кажуть, що, починаючи якусь справу, потрібно налаштуватися на успіх. Якщо ж заздалегідь налаштуватися на невдачу, то вона, можливо, й станеться. З іншого боку, нас вчать тверезо оцінювати свої сили та можливості. Наприклад, важко отримати високий бал з предмета, який протягом...
  6. “До чистої мети, треба йти чистою дорогою” Усі ми чогось хочемо. Усі ми маємо мрії. Усі ми чогось прагнемо. І часом здається це прагнення от-от перевищить межі дозволеного. Ми обдуримо когось, приховаємо щось, порушимо правопорядок, закон. От саме в такі моменти і проявляється людина. Такі ситуації є лакмусовими папірцями нашої стійкості. І якщо ми вистояли, то можемо...
  7. Твір тему: “Вдома бережи батьків, на чужині честь Батьківщини!” Якби вам поставили запитання: “Цінуєте ви своїх батьків?” і попросили б поставити оцінку самому собі, що б ви відповіли, як би ви оцінили свою повагу до тих, хто вас породив. Дайте відповідь самому собі, тільки відверто. На жаль, слід зауважити, що в наш час батьки отримують дуже мало поваги від...
  8. “Багатством живиться лише тіло, а душу звеселяє споріднена праця” На мою думку, Григорій Сковорода – один з найвизначніших філософів не лише України, а й всього світу. Все його життя – спосіб існування людини, заснований на глибокій моралі і високих чеснотах. Цей мудрець був переконаний, що після людини лишаються тільки її діла. Сковорода розмірковував, по-перше, про людське тіло, а, по-друге,...
  9. Твір “Школа майбутнього” або “Школа моєї мрії” Мені цікаво роздумувати про те, якою буде школа в майбутньому. Не можу сказати, що сучасна мені зовсім не подобається. І все ж мені здається, колись навчання у школі повністю відрізнятиметься від того, що ми знаємо сьогодні. Важко уявити, яким буде наше майбутнє взагалі. Тому я хочу помріяти про те, якою...
  10. Про що розмовляли козаки, згадуючи свого отамана Тараса Бульбу Тільки-но закінчилась шалена погоня. Коні, мов птиці, знесли їх із кручі до рятівних човнів. Сильними ривками врізалися у хвилі весла. Піт заливав обличчя, впікався у вічі. Важко дихали груди. Здавалось би, які там розмови! Але голови самі оберталися туди, де вогняним стовпом і білим димом скінчилось його життя, туди, звідки...
  11. Моя улюблена історична пісня Багато чого ми сприймаємо, але не розуміємо по-справжньому: минули часи національного пригноблення, відтепер наш народ вільний і сам обирає свій шлях, ніхто вже не зазіхає на незалежність українців, минулися міжконфесійні конфлікти, – тепер кожен сам обирає собі віру й носить її в своєму серці… Але історичні пісні все одно не...
  12. Конфлікт поколінь у драмі А. Н. Островського “Гроза” 1. Життя російського патріархального купецтва. 2. “Темне царство” і його представники. 3. Молоде покоління в драмі. 4. Протиріччя між старшим і молодшим поколінням А. Н. Островський показав життя російського купецтва. У драмі “Гроза” на повсякденному тлі розгортається трагедія, що погубило життя молодої жінки. У чому причина загибелі Катерини? Чи можна...
  13. Твір-роздум на тему ” Як не помилитися у виборі друга” Дуже складно і важко жити самотнім людям, у яких немає поруч близької людини – ні рідних, ні друзів. Бо у кожного з нас цілком природною є потреба в дружбі, в людині, якій сміливо можна розповісти будь-які свої думки, поділитися своїми почуттями, радістю і горем, надіями і розчаруваннями. Тому найстрашніше для...
  14. Життя наших далеких предків з “Повісті минулих літ” Без минулого немає майбутнього. Це аксіома. Адже, озираючись на шлях, пройдений предками, бачиш закономірності їхнього розвитку, перемоги й поразки, удала вибір і прорахунки. Повернути історію назад не можна, але вчитися на помилках можна й потрібно. Трохи приводить у подив мир Софії Київської й інші храми й церкви які ми можемо...
  15. Якою я уявляю школу майбутнього У майбутньому школа буде збудована з прозорого матеріалу. Школярі будуть учитися, сидячи на прозорих стільцях за прозорими партами. Від цього в класах буде дуже багато світла. А якщо батькам заманеться поди­витися на нас, то треба буде лише пройти повз шкільний будинок. Шкільних предметів у школі майбутнього буде наба­гато більше, ніж...
  16. Твiр-мiнiатюра. У бiблiотецi Мабуть, важко знайти людину, яка не любила б книжки. Вони – нашi друзi та порадники. Ми дiзнаємося з книжок дуже багато цiкавого про життя. Книжок iснує дуже багато, i вони такi рiзнi, що важко було б без бiблiотеки. Саме там ми можемо познайомитись i з пригодницьки ми романами, i з...
  17. Російське купецтво в п’єсі А. Н. Островського “Гроза” На мій погляд, п’єса А. Н. Островського “Гроза” становить особливий інтерес для читачів, тому що в ній описується не тільки міжособистісний конфлікт, але й дається досить повна характеристика російського купецтва середини XIX століття. Для того, щоб зрозуміти життя суспільства, описаного в добутку, треба, звичайно, проаналізувати характери деяких діючих осіб. Марфа...
  18. Я і моя совість Щоб говорити про совість індивіда, треба усвідомлювати, чи вона в нього є. Отож, виникає питання, власне, а що таке совість? Можна, звичайно, звернутися до тлумачних словників, довідників, але вони не дадуть вичерпної відповіді, бо, на мою думку, це внутрішнє відчуття кожного. Адже соціологи будуть давати своє визначення, психологи – своє,...
  19. Розуміння. Твір-роздум з елементами цитування Дуже важко спілкуватися людям, які не розуміють один одного. Дейл Карнегі – американський фахівець в області людських взаємин – говорить: “Будь-який дурень може критикувати, засуджувати, виражати незадоволеність – і більшість дурнів так і роблять, але для того, щоб проявити увагу і бути поблажливим, потрібний сильний характер і самовладання. Замість того...
  20. Яким я уявляю майбутнє України – Твір-сповідь Дорога моя ненько! Рідна Україно! Квітучий неповторний краю… Моє серце, душа, душа моя переповнюються великою Любов’ю до тебе, до твоїх безмежних лісів і степів, до унікальної неповторної архітектури, до народу, талановитого і щедрого, люб’язного й доброзичливого, добропорядного і чесного… Паралельно з любов’ю вживається в мені тривога. Чим вона викликана? Можливо,...
Повага до старших
«
»