ПОШУКИ ТАЄМНИЧИХ ЧУДОВИСЬК – ВІДКРИТТЯ НОВОГО СВІТУ ПРИРОДИ (за твором Ярослава Стельмаха “Химера лісового озера, або Митькозавр із Юрківки”)
ПОШУКИ ТАЄМНИЧИХ ЧУДОВИСЬК – ВІДКРИТТЯ НОВОГО СВІТУ ПРИРОДИ (за твором Ярослава Стельмаха “Химера лісового озера, або Митькозавр із Юрківки”)
ПРИКЛАДИ ПЛАНІВ ТВОРІВ
Варіант 1
1. Ярослав Стельмах – дитячий письменник.
2. Пригоди юних зоологів.
3. Дружба понад усе.
Варіант 2
1. Світ пригод у дитячій літературі.
2. У пошуках страшного чудовиська.
3. Через пригоди – до знань.
ЕПІГРАФИ ДО ТВОРУ
Вміння пасти левів досягається наївністю.
Ігор Калинець
Мама
Зліпила жайворонка,
Хотіла спекти
А він полетів.
Відтоді
Щовесни
Шукаю в небі
Птаха,
Зліпленого з тіста.
Надія Киріян
ЦИТАТИ З ТЕКСТУ
“…І ось уже ми йдемо, навантажені рюкзаками з їжею й усякою всячиною, туди, де за річкою шумить верховіття, де голубінь неба заглядає в синь лісового озера, де птахи радіють погожій днині, куди вабить нас вільне життя”.
“Мовчазний таємничий ліс оточував мене зусібіч. Величезні дерева казковими велетами заступали путь. Вмить я пройнявся відчуттям власної мізерності, і несподівані мислі зароїлись у голові: “Ну що я, – думалось мені, – у порівнянні з
” – Так, Сергійку. Саме це я і хочу сказати. У нашому озері живе давній звір, якого, може, вважають за давно вимерлого. Адже і озеро наше давнє, про що свідчить отой шматочок бурштину. Поглянь лише на карту палеозойської ери. Дивись – тут і звірозубий плазун, і хижий диноцефал. Та що там казати! А от карта мезозою. Дивись: у наших краях якраз море межує із сушею. А може, на місці нашого озера саме було доісторичне прісноводне болото? Тож тут міг жити хто завгодно. А скільки довкола нашого озера папороті, ти помітив?”
“- Я колись книгу читав, – задумливо сказав увечері Митько. – Так там писалося про те, як на тигрів полюють. Мисливець прив’язує до дерева козеня, а сам сидить у засідці. Козеняті хочеться додому, воно бігає круг дерева на прив’язі і жалібно мекає. А десь поблизу гуляє собі тигр. Він чує – хтось мекає, і думає: “Це, мабуть, козеня. Піду-но я його з’їм”. От він біжить до дерева, а мисливець із засідки – ба-бах! Тигр – догори лапами, а щасливе козеня відпускають додому”.
“Курка, яку ми наділили довір’ям виступити в ролі кози, розуміла, що питання про її життя чи смерть стало руба, і чинила шалений опір. Вона бігала із страшенною швидкістю по дворищу, несамовито кричала і била крилами”.
“- Так от, Васю, ми тобі вдячні за те, Васю, – видно було, що Митько хвилюється, – що ти влаштував нам такі чудові канікули. Ти, Васю, не шкодував часу на оті свої вигадки, а ми цілий місяць відчували себе… відчували себе дослідниками, слідопитами, шукачами. Завдяки тобі ми тепер знаємо багато такого, Васю, про що ти й гадки не маєш, хоч і закінчив вісім класів. Ми відкрили для себе такий світ, який тобі, Васю, і не снився. Ти сказав, що пошив нас у дурні. Ти, Васю, коли хочеш знати, сам себе пошив у дурні. От за це й спасибі тобі. Ходімо, Сергію”.
ЛІТЕРАТУРОЗНАВЧІ КОМЕНТАРІ
Повість “Химера лісового озера, або Митькозавр із Юрківки” розповідає про веселі, незвичайні, таємничі пригоди Сергія та Митька. Історія розпочинається з того, що учні п’ятого класу отримали від учительки ботаніки завдання на літо – зібрати колекцію комах… а замість цього почали полювати на страшного Митькозавра. Наприкінці твору той виявився простим хлопцем Василем, який вирішив розіграти двох друзів. За веселим, пригодницьким характером оповіді і бажанням оспівати справжню дружбу ця повість нагадує трилогію В. Нестайка “Тореадори з Васюківки”.
Ярослав Михайлович Стельмах народився в Києві в родині відомого українського письменника Михайла Стельмаха. Закінчив Київський педагогічний інститут іноземних мов, Вищі літературні курси в Москві та аспірантуру. Працював викладачем у вищих навчальних закладах, перекладачем. Я. Стельмах відомий насамперед як драматург. Серед його п’єс є твори для дітей: “Шкільна драма”, “Вікентій Прерозумний” та інші. П’єси “Привіт, Синичко!” та “Запитай колись у трав” входили до репертуару багатьох театрів колишнього СРСР. Він також писав оповідання, повісті для дітей: “Химера лісового озера, або Митькозавр із Юрківки”, “Якось у чужому лісі”, “Найкращий намет” та інші. Твори Стельмаха відзначаються захоплюючим сюжетом, тонким гумором, яскраво змальованими постатями маленьких героїв.
ПРИКЛАД ТВОРУ
Ярослав Стельмах – це син відомого своїми дивовижними творами “Гуси-лебеді летять” та “Щедрий вечір” Михайла Стельмаха. І сам він досить відомий в літературі як драматург і прозаїк.
Одним із найталановитіших його творів стала повість “Химера лісового озера, або Митькозавр з Юрківки”, у якому розповідається про пригоди двох друзів, Сергія та Митька, що вирушили на канікули до села.
Вирушали друзі до бабусі в село із серйозним завданням – збирати колекцію комах, як сказала їм учитель ботаніки Ірина Семенів – на, а натомість потрапили у вир дивовижних пригод. У селі хлопчаки зі слів “майбутнього майстра велосипедного спорту” Василя дізналися про існування в лісовому озері страховиська, яке ночами “виє й страшно зітхає”, залишає на піску величезні відбитки ніг, дряпає довжелезними кігтями навколишні дерева і їсть усе, що трапиться. І як же друзі могли залишитися до цього байдужими? Звичайно ж, весь час вони віддали полюванню, розробляли дотепні способи упіймання чудовиська, як, наприклад, приманки у вигляді курки, адже ж вони збиралися стати знаменитими зоологами й прославитися! Скільки книжок було прочитано, щоб зібрати всю необхідну інформацію! І яким же було розчарування хлопців, коли вони дізналися, що все то – тільки підступні витівки Василя!
Та чи зіграв Василь злий жарт з Сергієм та Митьком? Здавалося б, так, насміявся, обдурив… Та згадаймо, яке цікаве літо провели хлопці в селі, скільки пережили пригод, скільки усього нового дізналися! Адже вони справді стали фахівцями-зоологами, як того й хотіли! Так що вони мають бути вдячні Василеві.
Повість Ярослава Стельмаха вчить юних читачів бути справжніми друзями, підтримувати один одного, бути сміливими й відкритими для нових цікавих пригод