Home ⇒ 📕Шкільні твори ⇒ Портрет суспільства у “новорічній казці’ І. Драча “Крила”

Портрет суспільства у “новорічній казці’ І. Драча “Крила”

Поезію Івана Драча “Крила” не можна сприймати як іронічну “новорічну казку” – настільки глибинний підтекст криється за її зовні простим казковим сюжетом. Якщо замислитися над прочитаним, то зрозумієш, наскільки влучно викриває алегорія казки характер нашого суспільства. Поет окреслив його дуже своєрідно, показавши під образами-символами бажані новорічні подарунки, різноманіття матеріальних запитів наших сучасників: Новий рік дарує й “шапку смушеву”, і “люльку дешеву”, і “модерні кастети”, і “фотонні ракети”,

і “солі до бараболі”, “і валянки”, і “мед од простуди”.
Сходинкою вище над матеріальними подарунки розташовувалися подарунки духовні: “доля багряна”, “сонце з туману”, тут же – і сумні “три снопи вітру в полі”, “смерть серед ночі”. Як на мене, то за цими “подарунками” не важко впізнати буття наших співвітчизників.
Та ось серед них – сократична постать Кирила, у якого
Куфайку з-під лопаток як ножем прошило.
Пробивши вату, заряхтіли радо,
На сонці закипіли сині крила.
Голодні небом, випростались туго,
Ковтали з неба синє мерехтіння…
/> Як це: у звичайного чоловіка – і крила?! Хіба таке буває? Ось і в спантеличеного Кирила, якому “доля маслом губи” не “змастила”, тільки “туча” та “тіні” на серці. І давай він їх рубати сокирою та прилаштовувати у господарстві! А вони знов ростуть і ростуть на зрубаних!.. І тоді стає зрозумілим, що Кирило – то десь і уособлення нашого народу, якому Бог від народження дав “сині крила”, що радо підносять його над буденним світом. Підносять у піснях, у традиціях, у таланті, у праці і волелюбнім характері.
Та цей приземлений погляд на світ не дає випростатися духовним крилам (може, тому Кирило – і “гаспид”?). Цей погляд заганяє нас у рамки бути “люди як люди”. Але хіба це життя Людини? Думаю, нам треба припинити обтинати “красиве” на догоду “корисному” і закинути ту безжальну сокиру в небуття.


1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (2 votes, average: 5.00 out of 5)

Схожі твори:

  1. Крила (Новорічна баляда) скорочено – Іван Драч Через ліс-переліс, Через море навкіс Новий рік для людей подарунки ніс: Кому – шапку смушеву, Кому – люльку дешеву, Кому – модерні кастети, Кому – фотонні ракети, Кому солі до бараболі, Кому три снопу вітру в полі, Кому пушок на рило, А дядькові Кирилові – крила. Був день як день,...
  2. Крила Іван Драч Крила (Новорічна балада) Через ліс – переліс, через море навкіс Новий рік для людей подарунки ніс: Кому – шапку смушеву, Кому – люльку дешеву, Кому – модерні кастети, Кому – фотонні ракети, Кому солі до бараболі, Кому три снопу вітру в полі, Кому пушок на рило, А дядькові Кирилові –...
  3. Скорочено КРИЛА – ІВАН ДРАЧ Новорічна казка Через ліс-переліс, Через море навкіс Новий рік для людей подарунки ніс: Кому – шапку смушеву, Кому – люльку дешеву, Кому – модерні кастети, Кому – фотонні ракети, Кому – солі до бараболі, Кому – три снопи вітру в полі, Кому – пушок на рило, А дядькові Кирилові –...
  4. Драч Іван Федорович Крила Драч І. Ф. Крила: Поезії / Худож.-оформлювач Л. Д. Киркач. – Харків: Фоліо, 2001. – 75 с. – (Українська поезія XX ст.). Через ліс-переліс, через море навкіс Новий рік для людей подарунки ніс: Кому – шапку смушеву, кому – люльку дешеву, Кому – модерні кастети, кому – фотонні ракети, Кому...
  5. Крила – ІВАН ДРАЧ Скорочено (Новорічна казка) Через ліс-переліс, через море навкіс Новий рік для людей подарунки ніс: Кому – шапку смушеву, кому – люльку дешеву, Кому – модерні кастети, кому – фотонні ракети, Кому – солі до бараболі, Кому – три снопи вітру в полі, Кому – пушок на рило, а дядькові Кирилові –...
  6. Чи може людина мати крила? (за поезіями “Чайка на крижині”, “Крила”) Поява поезій “Чайка на крижині” та “Крила” пов’язана з перебуванням поетеси Ліни Костенко в Польщі, зокрема в порту міста Щецин, та міркуваннями про смисл життя людини, ЇЇ призначення на землі. Лірична героїня спостерігає за красою Одри, кораблями біля причалів. Наступає весна, ламається крига. На одній із крижин жінка побачила чайку:...
  7. “Я ж маю крила…” (За поезіями Л. Костенко “Чайка на крижині” та “Крила”) О. СТОРОЖЕНКО, Б. ЛЕПКИЙ, Л. КОСТЕНКО, Б. ХАРЧУК, Е. ГУЦАЛО, Л. ПОНОМАРЕНКО – ТИ ЗНАЄШ, ЩО ТИ ЛЮДИНА?” “ТИ ЗНАЄШ, ЩО ТИ ЛЮДИНА?” О. СТОРОЖЕНКО, Б. ЛЕПКИЙ, Л. КОСТЕНКО, Б. ХАРЧУК, Е. ГУЦАЛО, Л. ПОНОМАРЕНКО “Я ж маю крила…” (За поезіями Л. Костенко “Чайка на крижині” та “Крила”) З давніх-давен люди прагнули літати. Як відомо, літати можна реально й уявно: у небесних просторах і душею, помислами. Тому образ...
  8. “Людина нiбито не лiтає… А крила має. А крила має!” Людина сприймає птахів як в дійсності вищих істот. І в такому сприйнятті вкрай мало дивного. Птах може робити те, що людині непідвладне. Він може ось так запросто літати в небі, швидко переміщатися в просторі і добиратися з місця на місце. І зовсім не видно ще тих часів, коли людина зможе...
  9. “Людські крила за творчістю Ліни Костенко” За деякими творами Ліни Костенко стає повністю очевидним те, що ця практично легендарна українська письменниця була переконана, що кожна людина має крила. Більш того, в одному зі своїх творів вона прямо пише, що людина не літає, ходить по землі, але має крила. З усього цього стає зрозуміло, що функцію крил...
  10. Новаторство поезії І. Драча Іван Драч увійшов, а вірніше, увірвався в поезію на початку шістдесятих років. На тлі тихої провінційної та офіційної поезії він разом з іншими новобранцями атомної епохи здавався неприборканим гейзером, “узутим в урагани”. Драч вніс у поезію енергію слова, неординарність тем, які ламали застиглу солодко-сентиментальну псевдонародність. Провінційна затхлість так довго обмежувала...
  11. Новаторство поезії І. Драча ІВАН ДРАЧ ІВАН ДРАЧ Новаторство поезії І. Драча Іван Драч увійшов, а вірніше, увірвався в поезію на початку шістдесятих років. На тлі тихої провінційної та офіційної поезії він разом з іншими новобранцями атомної епохи здавався неприборканим гейзером, “узутим в урагани”. Драч вніс у поезію енергію слова, неординарність тем, які ламали застиглу солодко-сентиментальну...
  12. “У щастя людського два рівних є крила: троянди й виноград, красиве і корисне” (за творчістю Рильського) Проблема щастя людини хвилювала багатьох митців. Не лишається вона поза увагою і в творчості Максима Рильського. В його збірці “Троянди й виноград” чуємо таку відповідь: у праці, яка освітлена великою силою натхнення і творчості. Ось лісник, який має велику хіть до щеплення, іде по лісу. А через рік з’являються нові...
  13. “Для мене ж той край найкращий, де виросли крила мої” Навіть у сучасний вік глобалізації і стирання кордонів між державами для людини немає місця приємніше, ніж її земля, будинок, де вона виросла. Вся справа в тому, що людина, на відміну від суспільства в цілому, змінюється не настільки сильно – всі діти наївні, сприйнятливі, практично у кожної людини найприємніші моменти пов’язані...
  14. Крила радості Цвіла яблуня, та, що поблизу колодязя, цвіло зілля-романець на моріжку, а в долині, де зеленіє густа трава, навіть здаля виднілися в тій траві жовті кульбаби, сй-‘ нюваті сокирки і фіалкові медуниці, сонце сміялось у височині, розсіваючи навколо себе золоті бризки, пташки без угаву щебетали собі всі разом, і я літав...
  15. Турбота про майбутнє людства у творах І. Драча Хто з нас не мріяв про те, яким буде наше майбутнє? Мені здається, що такий маленький “гріх” є у кожного з нас. Але ось таке питання: хто мріяв про майбутнє для усього людства? На мій погляд, не так вже і багато у нашій країні, та й взагалі у всіх країнах,...
  16. “В мене крила, в крові – огонь, в душі – любов” (поет Олександр Олесь) Тривалий час творчість видатного українського поета Олександра Олеся була мало відомою широкому колу читачів, адже він був поетом-емігрантом. Змушений виїхати за кордон у 1919 році, Олесь так більше і не побачив рідної землі, адже там його чекали не визнання і слава, а табори і загибель. Його поезія не вкладалася в...
  17. “У щастя людського два рівних є крила…” Вітаючи один одного зі святом, з днем народження, з визначною подією, ми зичимо щастя. А що це воно таке, це щастя? Граматика говорить нам, що це абстрактна назва, отже, щастя – це щось нематеріальне, що не можна побачити очима чи відчути на дотик. Але чому ж воно таке важливе для...
  18. “Енеїда” І. Котляревського – енциклопедія життя українського суспільства XVІІ-XVІІІ ст І. “Енеїда” І. Котляревського – безсмертна перлина української літератури (тяжкі часи на Україні після скасуванні Січі; необхідність езопової мови літературного твору; узявши сюжет з Вергілія, Котляревський створив оригінальну тему про українське козацтво; за словами М. Рильського це – “самобутній і глибоко національний твір”). ІІ. Український національний колорит поеми. 1. Дух...
  19. Людина – головний нерв творчої радості й печалі Івана Драча Тематика творчості Івана Драча, видатного поета сучасності, відомого державного і політичного діяча, різноманітна. Та про що б він не писав, у центрі його поетичної уваги завжди стоїть людина, її буття. Творче кредо поета – передусім бачити людину, адже творчість – це “спрага людяності. Мене пече щоднини спрага щастя для людини”....
  20. У щастя людського два рівних є крила… (II в.) Вітаючи один одного зі святом, з днем народження, з визначною подією, ми зичимо щастя. А що це воно таке, це щастя? Граматика говорить нам, що це абстрактна назва, отже, щастя – це щось нематеріальне, що не можна побачити очима чи відчути на дотик. Але чому ж воно таке важливе для...
Портрет суспільства у “новорічній казці’ І. Драча “Крила”
«
»