Помста княгині Ольги (Текст літопису ськорочений і адаптований.)
Ольга ж була в Києві із сином своїм, дитиною Святославом, і годувальник його (вихователь) Асмуд, а воєвода Свенельд.
Ськазали ж древляни: “От убили князя ми російського; візьмемо дружину його Ольгу за князя нашого Мала й Святослава візьмемо й зробимо йому, що захочемо”. І послали древляни кращих чоловіків своїх, числом двадцять, у човні до Ольги.
І повідали Ользі, що прийшли древляни, і призвала їхня Ольга до себе й ськазала: “Гості добрі прийшли”. І відповіли: древляни: “Прийшли княгиня”. І ськазала їм Ольга: “Говорите,
Сама
І послала Ольга до древлян: “Якщо справді мене просите, то надішліть кращих чоловіків, щоб з великою честю піти за вашого князя, інакше не пустять мене київські люди”. Почувши про це надіслали древляни кращих чоловіків. Коли ж вони прийшли, Ольга наказала приготувати лазню, говорячи їм так: “Вимившись, прийдіть до мене”. Увійшли в лазню древляни й стали митися; і замкнули за ними баню, і повеліла Ольга запалити неї, і згоріли все.
І послала Ольга до древлян зі словами: “От уже йду до вас, приготуйте меди багато хто в того міста, де вбили чоловіка мого, так поплачуся на могилі його й створю тризну по своєму чоловіку”. Древляни, почувши про те, звезли безліч медов і заварили їх. Ольга ж, взявши із собою малу дружину, прийшла до могили чоловіка свого й оплакала його. І повеліла людям своїм насипати велику могилу й, коли насипали, наказала робити тризну. Після селі древляни пити, і наказала Ольга отрокам своїм прислужувати ім. И ськазали древляни: “Де дружина наша, котру послали за тобою?” Вона ж відповіла: “Ідуть за мною м дружиною чоловіка мого”. І коли сп’яніли древляни, веліла отрокам своїм пити за їхню честь, а сама відійшла ладь і наказала дружині рубати древлян, і висікли їхній п’ять тисяч. А Ольга повернулася в Київ і зібрала військо.