Політичний світогляд А. С.. Пушкіна зложилося вже в юнацький, ліцейський період. На формування його поглядів великий вплив зробив Царскосельский ліцей. Викладачі прагнули розвити у своїх вихованцях почуття цивільної честі, служіння Батьківщині й народу. У Ліцеї з кучерявенького хлопчика виріс геніальний поет Пушкін. Звідси виніс він свій ясний погляд на мир і людей, розуміння того, що будь-яка людина, незалежно від соціального походження, повинен бути вільним. І головний порок, що побачив молодий поет, – це нічим не обмежена влада монарха,
самодержавство. Самовластительный лиходій! Тебе, твій трон я ненавиджу, Твою погибель, смерть дітей З жорстокої радостию бачу, – викликує молодий, гарячий поет в оді із символічною назвою “Вільність”. У цьому добутку можна бачити ідеї просвітителів XVIII століття. Самодержавство повинне бути обмежене законом, тоді не буде сваволі властьимущих, “барства дикого”, “покорствующих бичам” рабів. Тому так урочисто звучить головна думка добутку: Владики! Вам вінець і трон Дає Закон, – а не Природа ; Коштуєте вище ви народу, Але вічний вище вас Закон. Рабство протиприродно. Воно тягне назад, заважає
жити, розвиватися суспільству. Рабство – це ганьба! Людина породжена вільним, і ніхто не має права зазіхати на його духовну незалежність. Росія-Велика країна, і народ її повинен бути вільний і великий. Але про яку велич можна говорити, коли “младые сини” ростуть для того, щоб поповнити “двірські юрби змучених рабів”, щоб до труни тягнути “тяжкий ярем”. Саме про це Мова йде у вірші ” Село “: Склонясь на далекий плуг, покорствуя бичам, Тут рабство худе тягнеться по браздам, Невблаганного Власника. Хто ж він, “невблаганний Власник”, “присвоивший насильницькою лозою й праця, і власність, і час хлібороба”? Монарх, що став вище закону, вище духовної правди. Особистість для влади не має значення. Деспотизм і тиранія гублять усе: Вільний Рим зріс, А рабством погублений. Пушкіна ніколи не виступав проти “корони”, він завжди вважав, що країною повинен правити освічений, мудрий монарх. Саме такий монарх повинен скасувати рабство, і тоді сам народ буде його захисником, хоронителем трону й імперії: Схилитеся першим розділом Під покров надійну закону, И стануть вічною вартою трону Народів вільність і спокій. На цих ідеях виховувалися майбутні декабристи, багато хто з яких були близькими друзями Пушкіна, його товаришами по Ліцеї. Тому ідеї декабристів були близькі й Пушкіну. Недарма після Повстання на Сенатській площі при обшуку в багатьох з них були знайдені рукописні копії вільнолюбних віршів прославленого поета. Багато віршів поета цього періоду сприймалися сучасниками як заклик до дії, як гасло. Наприклад, хрестоматійний вірш, присвячений другові Пушкіна Чаадаєву П. Я.: Товариш, вір, зійде вона, Зірка чарівного щастя. Росія вспрянет від сну, И на уламках самовластья Напишуть наші імена! Після повстання 1825 року поет не відрікся від своїх принципів. Його погляди стають більше твердими й критичними. В 1827 році він пише вірш “Оріон”, що є алегоричним оповіданням про події на Сенатській площі. Він ясно дає зрозуміти, що принципи його не змінилися: Я гімни колишні співаю, И ризу вологу мою Сушу на сонце під скалою. Зразком політичної лірики Пушкіна є й вірш “Анчар”. Це вірш також є алегорією. Образ анчара – древа отрути Пушкін використовував для викриття політики Миколи 1: До нього й птах не летить, И тигр нейдет – лише вихор чорний На древо смерті набіжить И мчиться ладь, уже тлетворный. Своєю вільнолюбною лірикою Пушкін дав відповідь на питання,. яким же повинен бути монарх, володар Росії? Самодержець повинен сполучити свою владу із законом, захищати права людини, персоніфікувати собою ідеал справедливості, сили й величі. А саме про таку Росію мріяв поет.
(2 votes, average: 3.50 out of 5)