Полеміки ХІХ – поч. ХХ ст. навколо питань про УЛМ. Відомості з історії ЛМ в шкільному курсі УМ

Суть дискусії: в тому, що вперше було акцентовано увагу на нормах УЛМ, а саме на нормах наукової і публіцистичної мови. Власне, дискусія присвячена нормам УЛМ. Учасники дискусії: Б. Грінченко, А. Кримський, М. Грушевський, Н.-Левицький, М. Сумцов. Почав дискусію Н.-Лев. на прикінці 90-х рр у статті “Сьогочасна часопис на Мова на Україні”(1907), в якій говорив про “кулішівку” як про найдосконалішу мову. Також виступав за стихійне нормування мови. Говорив про пуризм(це чистота мови, вилучення іншомовних слів).

Вважав, що мові нічого не треба

нав’язувати. М. Сумцов говорив про те, що орієнтиром вироблення мови має бути мова укр. інтелігенції. Б. Грінченко наголошував на трьох питаннях нашого правопису(напис “і” чи “ї” після пригол.; написання “-ся” разом з дієсловом чи окремо; уживання в сполученні пригол.+й+гол. Значення дискусії: мала “+” вплив для вироблення норм і поглядів на ці норми, що були створені мовознавцями в ці роки. Учасники цієї дискусії на Сході і Заході відзначали необхідність кодифікування єдиних норм. М. Грушевський був проти свідомої кодифікаці Ці здобутки у 20-х рр. були успадковані іншими мовознавцями. Період
українізації(20-ті рр. 20ст – 1933р – кінець укр.-ції): політика укр.-ї була сформована до 2925р. Вона відіграла “+” роль: у/м почала вжив-сь в усіх сферах суспільно-політичної діяльності; стала мовою законодавства, науки, освіти, частково армії; було підготовлено багато питань, особливо лексикографічних(стосовно термінології).Ю. Шевельов глибоко проаналізував цей період. Це була політика зверху, а не з низу. Вона мала подвійний характер. Умови-контроль. 1933р 20ст. – 80рр 20ст.: у листопаді 1933р – об’єднаний пленум КПУ. Це формальний кінець українізації. Активізувався процес лексикографічної роботи в Україні тільки в к.50-60рр., але вже в інших умовах під впливом рос мови. В 60-ті рр. мовну політику визначала така теорія: “Злиття націй та їхніх мов”- це асимілятивна політика, яка закликала асимілювати укр. мову. В цей період основна тенденція розвитку мовного процесу орієнтована на рос мову. Найпродуктивніший спосіб творення укр. слів калькування з рос мови.

Критерієм відповідності мовних одиниць в р/м вваж-ся статистичний(тобто за кількістю вживання), а в у/м критерій відповідності слова і системі рос мови. Так, на поч. 20ст Укр. стала незалежною державою. З цього часу закінчився процес русифікації, який нав’язувався протягом багатьох століть. Тепер було встановлено українську ідентичність мовних одиниць, вилучення з у/м слів, які з’явилися під впливом р/м і які дублювали питомі мовні одиниці. Змінилися теоретичні засади розвитку у\м, насамперед процеси торкнулися термінології. До мовного нормування існувала теорія злиття націй та їх мов. Це вважалося критеріями нормативності. З 90-х рр. змінилися теоретичні засади розвитку у/м. Критеріями нормативності мовн одиниць вважають: 1)системний критерій(мовна одиниця не має відповідати нормам у/м), 2)нац-ий(з 2-х мовних одиниць перевага надається питомому терміну, а не чужомовному).Н-д: фактор/чинник, екзамен/іспит, відсоток/процент. З поч.. 90-х рр. у нормування повернулися ті засади, які запропонували лексикографи 20-30-х рр. Отже, головна проблема нормування – усунення русифікованих одиниць, що веде за собою змінення синонімічних рядів, збіднення лексичних варіантів. Також проблемою була велика кількість англ. Слів, які почали входити в укр. мову(особливо це стос мови комп’ютерних технологій). До кінці процес дерусифікації у\м не проведений, а вже треба очистити мову від англ. Слів. Так з’явилась наука ” Екологія мови”, адже мову, як і природу, потрібно оберігати від забруднення.


1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (2 votes, average: 5.00 out of 5)

Полеміки ХІХ – поч. ХХ ст. навколо питань про УЛМ. Відомості з історії ЛМ в шкільному курсі УМ