Погляди на виховання й навчання українських письменників
Г. Сковорода, “Алфавіт, або Буквар миру”, “Байки Харківські”. Не тільки в цих добутках автор висловлює свої погляди на виховання, навчання й т. п., відзначаючи, що саме варто виховувати в дитині та й у собі. А в трактаті “Вдячний Еродий” Сковорода писав: “Усяку справу має успіх, коли Природа сприяє”. Отже, не слід противитися природним здатностям дитини, але треба саме їх розвивати. А в байках і лірику поет і філософ у різних формах показує, яким потрібно або не потрібно бути людині
Т. Шевченко, “И мертвим, і живим, і землякам,
Марко Вовчок, ” Інститутка “. У повісті представлений яскравий портрет панночки, який не допомогло стати вихованою людиною навіть і недешеве навчання в інституті шляхетних дівиць: вона не тільки поводилася жорстоко із кріпаками, але й з рідною бабусею,
Леся Українка у численних поэзиях розповіла про те, як людина повинен виховувати себе сам, долаючи біль, неміч, розпач. Ярчайший з огляду на тему виховання є вірш “Contra spem srerro!”, що для багатьох став натхненням: “Так! Я буду крізь сльози сміятися, серед нещастя співати пісні, без надії таки сподіватися, Буду жити! Ладь Думи грусни”
Г. Коцюбинський ” Тіні забутих предків “. Повість зображує звичаї гуцулів, їхній спосіб життя від самого дитинства, показуючи, як відбувалося народне виховання – у роботі. Вони змалку привчали дітей посильно працювати, розуміти мир людей і природи через грань
У. Самчук. У романі “Марія” зображено, як батьки мучаються через поганого сина Максима й переживають за інших дітей. Отже в одній сім’ї діти можуть бути різними, хоча начебто й одержали однакове виховання, Може, тому, що різні обставини життя довершували сімейне виховання
О. Гончар, “Собор”. Однієї із проблем роману є відносини батьків і дітей. Так ми бачимо Володьку Лободу, що, не коливаючись, віддає батька в інтернат для людей похилого віку, не бажаючи опікувати його. Хоча й користується його добрим ім’ям і авторитетом. Такі його подання про виховання, і він переконаний, що так і треба. Так він ставиться й до батьківщини, як котцу.
О. Коломиец, “Дикий Ангел”. Ця п’єса присвячена проблемі виховання, зокрема виховання роботою, відношенням до своїх обов’язків, до грошей. Платан Микитович Ангел був переконаний, що тільки робота забезпечить його дітям пристойне життя, тільки старання є порукою добробуту як людини, так і суспільства. Для когось не дико, але саме позиція Ангела виявляється правильною: його діти виросли працьовитими й опираються лише на себе, а не благають допомоги батьків
В. Симоненко Його вірші самі по собі виховують, “Ти знаєш, що ти людина?” – запитує зненацька поет у читача й змушує кожного задуматися про мерю людського достоїнства в ньому. А у вірші “Лебеді материнства” відбилися традиційні подання про народне виховання, про шанобливе відношення до матері й до батьківщини. Сам вірш виховує: “..і не можна рідну країну вибирати”, “вибрати не можна тільки Батьківщину”.
Л. Костенко Тема виховання відобразилася в романі ” Маруся Чурай “, адже там на прикладі двох сімей Чураев і Бобренков показано дві системи виховання. Якщо для Бобренчихи головним було нагромадження матеріальних благ, то для Чураев головним було виховання честі, порядності, достоїнства, уміння любити й бути відданим як людині, так і Батьківщині
(2 votes, average: 5.00 out of 5)