ПЛАНИ – О. СТОРОЖЕНКО, Б. ЛЕПКИЙ, Л. КОСТЕНКО, Б. ХАРЧУК, Е. ГУЦАЛО, Л. ПОНОМАРЕНКО – ТИ ЗНАЄШ, ЩО ТИ ЛЮДИНА?”
“ТИ ЗНАЄШ, ЩО ТИ ЛЮДИНА?”
О. СТОРОЖЕНКО, Б. ЛЕПКИЙ, Л. КОСТЕНКО, Б. ХАРЧУК, Е. ГУЦАЛО, Л. ПОНОМАРЕНКО
ПЛАНИ
Поняття про притчовий характер твору (за казкою Б. Лепкого “Мишка” та повістю-притчею Б. Харчука “Планетник”)
1.Поняття про притчу. (Притча (давньорус. “притча” – те, що притичеться, приміряється до чогось і таким чином отримує своє значення) – короткий фольклорний або літературний розповідний твір повчального характеру, орієнтований переважно на алегоричну форму доведення змісту етичних цінностей
2.Види притч. (Відповідно до змісту й ідейного спрямування притча ділиться на релігійну, світську, філософську, моральну, фольклорну.)
3.Основні риси притчі як жанру. (Повчальність, алегоричність, філософічність, у притчі на характери героїв звертається мало уваги, вони є часто неконкретними, можна сказати навіть абстрактними, повністю залежать од наперед заданої думки.)
4.Жанр притчі в українській та світовій літературі. (В українській літературі жанр притчі використовували І. Франко (притчі зі збірки поезії “Мій Ізмарагд”), В. Земляк (романи “Лебедина зграя”, “Зелені Млини”),
5.Роль комічних ситуацій у розкритті притчевої моралі казки Б. Лепкого “Мишка”. (Гумор і сатира допомагають розкрити характер-господарів. У творі міститься повчання про те, що скупість і жадібність завжди караються.)
6.Особливості повісті-притчі. (Повість-притча – це повість, яка мас ознаки повчальності, моралізаторства і водночас алегорії.)
7.Елементи притчі у повісті Б. Харчука “Планетник”. (Історія життя Планетника, його гармонія з природою, безкорисливість, глибоке розуміння краси, прагнення перетворити мрію на реальність, політ у вічність.)
Особливості новели як жанру
1.Поняття про новелу як жанр літератури. (Новела (іт. novella – новина) – невеликий за обсягом прозовий твір про незвичайну життєву подію з несподіваним фіналом.)
2.Особливості новели. (Новелі властиві лаконізм, яскравість і влучність художніх засобів.)
3.Композиційні канони новели. (Напружений сюжет, наявність чіткої композиції, перевага сюжетної однолінійності, зведення до мінімуму персонажів, несподівана розв’язка.)
4.Майстри новели в українській літературі. (В. Стефаник, Б. Лепкий, М. Коцюбинський, Г. Косинка, Ю. Липа та багато інших.)