Пісня “Ой Морозе, Морозенку”
Пісня “Ой Морозе, Морозенку” – одна з найпоширеніших пісень, присвячених спільній боротьбі російського і українського народів проти панської Польщі та султанської Туреччини в другій половині XVІІ ст. Тому урок на цю тему повинен дати учням не тільки нову навчальну інформацію, а й виховувати їх в дусі інтернаціоналізму й дружби народів. Робота над піснею може містити елементи бесіди за матеріалом попереднього уроку і розповідь учителя, його висновки й узагальнення. Але основним прийомом має бути виразне коментоване читання, за допомогою
Ідейно-художній зміст пісні “Ой Морозе, Морозенку” буде зрозумілий дітям лише тоді, коли вчитель коротко і доступно розповість про національно-визвольну війну українського народу проти польсько-шляхетського панування (1648-1654 рр.), про патріотизм і героїчні подвиги трудящих мас, що мужньо боролися за возз’єднання з братнім російським народом.
У XІV ст. литовські князі захопили більшу частину України, а польські феодали загарбали Галичину і Західну Волинь. Між феодалами Литви
Захоплені пристрастю до наживи, польські магнати і шляхта почали привласнювати величезні земельні масиви, нещадно закріпачувати селян, збільшувати феодальні повинності. Вони господарювали на Україні, як у колонії. Від них не відставало місцеве українське панство.
“Загарбавши українські землі, польські феодали (магнати і шляхта) встановили на Україні найтяжчий, нелюдський кріпосницький гніт. Весь тягар кріпосницького і національного гніту ліг на селянство, міську бідноту і козацькі низи. Польська шляхта не вважала українських селян за людей, грубо топтала їх людську гідність. Польські пани з допомогою Ватікану заходами жорстокого примусу насаджували на Україні католицизм, запроваджували церковну унію, проводили політику насильного ополячування українців, глумилися з української мови і культури, намагаючись духовно поневолити український народ і розірвати його зв’язки з російським народом”
Все це викликало ненависть народу до гнобителів, загострювало класові суперечності, спричинялося до масових селянських повстань, які кіпець кінцем привели, чо народно-визвольної війни 1648-1654 рр. під проводом видатного державного діяча і полководця Богдана Хмельницького.
Головною силою у визвольній війні було селянство, яке боролося проти соціального гніту польських і українських феодалів-кріпосників та іноземного поневолення. У цій війні український народ одночасно боровся за визволення з-під ярма панської Польщі і за возз’єднання с братнім російським народом в єдиній Російській державі.
У ході війни український народ здобув ряд блискучих перемог над польсько-шляхетськими військами, які були розгромлені в битві під Жовтими Водами, Корсунем і Пилявцями (тепер с. Пилява Старосинявського району Хмельницької області). У полон було взято командуючого польською армією гетьмана М. Потоцького і його помічника польного гетьмана М. Каливовсько-го. Польські та українські пани в паніці тікали з України. В боротьбі проти гнобителів повстанці виявляли масовий героїзм, відстоюючи незалежність і свободу своєї вітчизни.
Визвольна війна 1648-1654 рр. закінчилась возз’єднанням України з Росією, що було проголошено на Переяславській раді в 1654 р. і відповідало споконвічним прагненням і сподіванням українського і російського народів. Цей факт зумовив поворотний момент в історії України, більша частина її була визволена від ворога. Об’єднавшись навіки з російським народом, український народ врятував себе від знищення, забезпечив можливості дальшого свого розвитку. В цей час з’являється багато історичних пісень і дум про події 1648-1654 рр. Вони відбивають всенародний рух проти соціального і національного гніту шляхетської Польщі, оспівують народних героїв, походи і бої з ворогами. Головним героєм цих пісень є Богдан Хмельницький, оточений глибокою пошаною і любов’ю козацької маси і всього народу. В пісні “Ой Богдане, батьку Хмелю” підкреслено мужні риси характеру народного героя, його талант полководця, силу і відвагу:
Знає Корсунь і Пилява, Знають Жовті Води, Як водив своє козацтво Богдан у походи.
Поряд з Богданом Хмельницьким історичні пісні уславлюють найближчих його соратників-Максима Кривоноса, Івана Богуна, Данила Нечая, подвиги яких гіперболізуються, бо народ прагнув у їхніх героїчних вчинках передати свою силу і правоту, впевненість у перемозі.
Вивчення пісні “Ой Морозе, Морозенку” слід почати з виразного читання вчителя, що має збудити думки учнів, викликати любов до народного героя, співчуття до його матері, ненависть до “проклятих татар”, які з нього, молодого, живцем серце виривали”.
У процесі читання й коментування твору вчитель пояснює незрозумілі слова (“осавула”, “Савур-могила”, “єси”), методом бесіди характеризує образ Морозенка. При цьому не слід переривати читання коментуванням окремих епізодів, бо це може призвести до порушення цілісності у сприйманні пісні. Подаємо матеріал, частину якого вчитель може використати для цієї бесіди.
На початку пісні говориться про сум, який викликала загибель Морозенка. Сумує за ним не тільки мати Морозиха, але й увесь народ, вся Україна:
Ой Морозе, Морозенку, Ти славний козаче, За тобою, Морозенку, Вся Вкраїна плаче.
Така всенародна любов до Морозенка пояснюється тим, що він відважно бився з ворожою силою: Бились наші козаченьки До ночі глухої, – Полягло наших чимало, А татар утроє
В інших варіантах цієї пісні Морозенко преславний козак, який “па три милі – кругом себе “кладе ворожого трупу”, у бою за ним “тече кривавая річка”. і страху, ні втоми не знає молодий воїн, і лише чисуіеність ворогів здолала героя.
Закріплення можна провести у формі бесіди, подавши такі орієнтовно запитання:
– У чому велич подвигу Морозенка? Яка головна думка пісні? Що спільного є в образах Морозенка і Байди?
(2 votes, average: 4.50 out of 5)