ПІГМАЛІОН – З ДАВНЬОГРЕЦЬКОЇ МІФОЛОГІЇ

ЧАСТИНА ПЕРША МІФИ НАРОДІВ СВІТУ

РОЗДІЛ 4 З ДАВНЬОГРЕЦЬКОЇ МІФОЛОГІЇ

ПІГМАЛІОН

Афродіта дарує щастя тому, хто вірно служить їй. За це дала вона щастя й Пігмаліону, великому кіпрському митцеві. Пігмаліон ненавидів жінок і жив самотньо, уникав шлюбу. Якось зробив він з блискучої білої слонової кістки статую дівчини надзвичайної краси. Немов жива, стояла ця статуя в майстерні художника. Здавалося, вона дихає; здавалося, що от-от вона зрушиться, піде й заговорить. Цілими годинами милувався художник своїм твором і покохав нарешті створену

ним самим статую. Він дарував статуї дорогоцінне намисто, зап’ястки й сережки, одягав її в розкішний одяг, прикрашав голову вінками з квітів. Як часто шепотів Пігмаліон:

– О, якби ти була жива, якби могла відповідати на мої слова, о, який би був я щасливий!

Однак статуя була німа.

Настали дні святкувань на честь Афродіти. Пігмаліон приніс богині кохання в жертву білу телицю з визолоченими рогами; він простяг до богині руки й молитовно прошепотів:

– О вічні боги, і ти, золота Афродіто! Якщо ви можете дати все благаючому, то дайте мені дружину, таку ж прекрасну, як та статуя дівчини, що зробив

я сам.

Пігмаліон не наважився просити богів оживити його статую, він боявся розгнівити таким проханням богів-олімпійців. Яскраво спалахнуло жертовне полум’я перед зображенням богині кохання Афродіти. Цим богиня нібито давала зрозуміти Пігмаліонові, що боги почули його благання.

Повернувся художник додому. Він підійшов до статуї, і – о щастя, о радість! – статуя ожила! Б’ється її серце, у її очах світиться життя. Отак дала богиня Афродіта красуню-дружину Пігмаліонові.

Переказ М. Куна, переклад українською Ю. Іванченка

Запитання і завдання до прочитаного твору

1. Як схарактеризовано Пігмаліона на початку оповіді?

2. Чим відрізнялося ставлення Пігмаліона до скульптури дівчини від звичайного захоплення митця своєю працею?

3. Як Афродіта поставилася до пристрасті Пігмаліона? Чим, на вашу думку, був зумовлений її вчинок?

4. Порівняйте! Пригадайте сюжет китайської народної казки “Пензлик Маляна”. Порівняйте її сюжет із сюжетом давньогрецького міфу про Пігмаліона й визначте, що споріднює ці твори.

ЛІТЕРАТУРНИЙ НАВІГАТОР

Калейдоскоп міфів

Давньоєгипетський міф про Ра та Апопа. Одним з найпоширеніших міфів Єгипту є оповідь про боротьбу бога Сонця Ра з велетенським змієм Апопом. Удень Ра пливе у своєму човні небесним Нілом, а вночі – Нілом підземним. Там на бога чатує грізний ворог Апоп, який хоче його проковтнути. Якщо це колись станеться, Сонце більше не зійде…

Запитання і завдання для самостійного опрацювання твору

1. Яке природне явище “пояснено” в міфі про Ра й Апопа? Доведіть свою думку.

2. Хто супроводжує Ра в його мандрівках на човні?

3. Яким у міфі про Ра й Апопа постає підземне царство?

4. Порівняйте давньоєгипетський міф про Ра й Апопа з давньоіндійським міфом про Яму та Ямі. Визначте спільне й відмінне в цих творах.

Давньоіндійський міф про потоп. Оригінальний міф на тему всесвітньої повені склали давні індійці. У ньому йдеться про те, як одного ранку першопредок Ману разом з водою зачерпнув маленьку рибку. Рибка попросила зберегти їй життя, пообіцявши за це згодом врятувати самого Ману. “Від чого ж ти мене врятуєш?” – здивовано запитав чоловік. – “Прийде потоп для всіх живих істот. Від нього я тебе й врятую”, – відказала рибка…

Запитання і завдання для самостійного опрацювання твору

1. Як Ману поставився до прохання рибки?

2. Як першопредку вдалося врятуватися від потопу?

3. Якими яскравими подробицями збагачено міфологічний сюжет про світову повінь у міфі про Ману?

4. Пригадайте пушкінську “Казку про рибака та рибку” й інші (літературні або народні) казки, у яких “чарівним помічником” є риба. Чим відрізняється образ риби в казках і давньоіндійському міфі?

Вони непорушно дотримувалися законів, і священна Корова Закону твердо “стояла на всіх чотирьох ногах”. Потім настала “срібна доба” й добропорядності стало менше на третину. Люди почали втрачати почуття обов’язку, суспільство розділилося на стани, а Корова Закону стояла вже “на трьох ногах”. Відтак настала “мідна доба”…

Запитання і завдання для самостійного опрацювання твору

1. Назвіть епохи, які зображено в давньоіндійському міфі про “золоту добу”, і стисло схарактеризуйте кожну з них.

2. Поясніть зв’язок між зміною епох і зміною образу Корови Закону.

3. Яка доба, згідно з давньоіндійським міфом, є останньою і що станеться після того, як вона закінчиться?

4. Порівняйте давньогрецьку й давньоіндійську версії міфів про “золоту добу”. Визначте в них спільне та відмінне.

Давньогрецький міф про Деметру та Персефону. Прекрасну Персефону, єдину доньку богині родючості Деметри, з дозволу Зевса викрав похмурий бог смерті Аїд. Він узяв дівчину за дружину й сховав її у своєму підземному царстві. Деметра кинулася на пошуки доньки, але ніде не могла її знайти. Зглянувшись на горе матері, бог Сонця Геліос розповів їй про те, що сталося. Розгнівалася богиня, дізнавшись правду…

Запитання і завдання для самостійного опрацювання твору

1. Якими людськими рисами й почуттями наділено богиню Деметру в міфі?

2. Як богині вдалося врятувати доньку?

3. До якої тематичної групи належить міф про Деметру та Персефону?

4. Порівняйте міф про Деметру та Персефону з давньоєгипетським сюжетом про богиню-левицю Тефнут. Що споріднює і що відрізняє ці твори?

Давньогрецький міф про Дедала та Ікара. Жив колись в Афінах славетний митець-винахідник Дедал. Він скоїв тяжкий злочин і був засуджений до страти. Довідавшись про це, цар Мінос забрав його до себе на острів Крит. Там Дедал прожив багато років. Чимало чудових витворів вийшло з рук митця за цей час, але душа його поривалася на волю. Втеча з острова здавалася майже неможливою, та Дедал знайшов вихід: зібравши пташине пір’я і скріпивши його воском, він змайстрував крила для себе та свого сина Ікара. І от настав день, коли вони обидва мали піднятися в повітря…

Запитання і завдання для самостійного опрацювання твору

1. Чим уславився Дедал? Які звершення свідчать про його великий талант?

2. Який недолік мали змайстровані Дедалом крила?

3. Що занапастило Ікара?

4. Розкрийте основну думку міфу про Дедала та Ікара. Чи згодні ви з цим міркуванням?

Давньогрецький міф про Орфея та Еврідіку. Жив у далекій Фракії великий співець Орфей, і спів його зачаровував усе довкола. Палко кохав Орфей свою дружину Еврідіку, але щастя його було недовгим: незабаром після весілля юна красуня померла від укусу змії.

Гірко оплакував її загибель Орфей, і сама природа сумувала разом з ним. Зрештою вирішив співець податися в царство мертвих, аби вблагати його володарів повернути кохану. Отож узявши свою кіфару1, Орфей вирушив у небезпечну мандрівку…

Запитання і завдання для самостійного опрацювання твору

1. Як Орфею вдалося вмовити Аїда відпустити Еврідіку?

2. За якої умови Аїд погодився виконати прохання співця? Чому Орфей не дотримався цієї умови? Обгрунтуйте відповідь словами з тексту.

3. Проти якого закону природи повстав Орфей, спробувавши повернути дружину із царства Аїда?

4. Як ви зрозуміли зміст прочитаного міфу?

1Кіфара – давньогрецький щипковий інструмент.

У СВІТІ МИСТЕЦТВА

НАВКОЛО МІФІВ

Важко переоцінити значення давньогрецької міфології для європейської культури. Годі й намагатися назвати всі твори, що виникли за різних часів на основі її сюжетів і образів. Закарбовані в давньогрецьких міфах уявлення про гармонію, красу, моральні закони, єдність людини з Усесвітом стали підмурівком європейських цінностей.

У своєму вірші “Боги Еллади” видатний німецький поет кінця XVIII – початку XIX ст. Фрідріх Шиллер уподібнює світ давньогрецької міфології до ідеалу “золотої доби”, який незворотно пішов у минуле:

Інший світ за вашого правління

Був, Еллади світлої боги!

Ви вели блаженні покоління

На казкові щастя береги.

Люди ще були тоді, як діти, –

Радісні, безхитрісні, прості,

У вселенськім храмі Афродіти

Всі вклонялись красоті.

Так пішли, узявши все високе,

Все прекрасне, чим душа жива,

Всі кольори, всі життєві соки,

Нам лишивши спомини-слова…1

А сучасна українська поетеса Ліна Костенко захоплюється дивовижними перетвореннями, якими напрочуд багата давньогрецька міфологія:

Бо древній грек, хоч віку й молодого,

А знав, що світ складається із див,

Що кожен є собою ненадовго, –

Все хтось когось на щось перетворив…

1. Що оспівує Шиллер в наведеному уривку з поезії “Боги Еллади”? Як ви розумієте зміст двох останніх рядків?

2. У відомих вам давньогрецьких міфах знайдіть докази на користь думки, поетично висловленої в уривку з вірша Л. Костенко.

1 Переклад М. Лукаша.

Боги й герої Еллади надихнули багатьох художників і скульпторів різних часів і країн. До образу Прометея зверталися, зокрема, Мікеланджело, Тиціан, Рубенс, Рібера, Сальватор Роза, Йордане; до образу Геракла – Поллайоло, Лукас Кранах Старший, Веронезе, Тінторетто, Рені… Чимало шедеврів образотворчого мистецтва було присвячено Ікару, Орфею, Нарцису та іншим персонажам давньогрецької міфології.

1. Який епізод міфу про Прометея зображено на картинах Якоба Йорданса та Гюстава Моро? Які моменти оповіді й особливості образу Прометеяувиразнив кожний з митців?

2. Який епізод міфу про Орфея та Еврідіку зображено на картині Паскаля Даньяна-Бувере? Де перебуває герой – у земному чи в підземному світі? Як на полотні відтворено відчай і скорботу співця?

3. Як на картині Караваджо передано захоплення Нарциса власного вродою? Зверніть увагу на композицію1 цього твору. Якого ефекту досягнув автор, зосередивши увагу на Нарцисі та його відображенні у воді?

Сюжети давньогрецьких міфів утілилися у творчості Глюка, Бетховена, Ліста, Скрябіна та інших видатних композиторів. Переосмислюючи давні оповіді, кожен з митців додав дещо нове до сприйняття загальновідомих образів.

Так, у знаменитій опері Крістофа Глюка “Орфей і Еврідіка” Орфей постає не лише геніальним співцем, а й справжнім героєм, який заради кохання наважився кинути виклик самій смерті. Саме тому велику увагу композитор приділяє похмурому підземному світу, з якого Орфей марно намагається визволити дружину.

Тим часом у симфонічній поемі2 “Орфей” Ференца Ліста основний наголос зроблено на духовних шуканнях Орфея. Ця тема обіймає і мотив пізнання таємничого Всесвіту, і мотив пошуків коханої, і мотив марних спроб наблизитися до ідеалу, уособленням якого постає Еврідіка. Образ Еврідіки втілений у мелодії, що затухає, поступаючись темі Орфея, яка утверджує перемогу творчості над горем і розлукою.

Інша симфонічна поема Ліста присвячена Прометею. Композитор відчуває легендарного богоборця як згусток енергії та незламної волі. Титанічну вдачу Прометея в його творі увиразнюють мотиви, що передають безмежність космічного простору, сяйво ідеалу людського щастя, безмір страждань героя. Прометей Ліста вивищується над людьми, але водночас є уособленням їхніх шляхетних прагнень.

1. Який зі згаданих музичних творів ви б хотіли прослухати? Чим він вас зацікавив?

2. Підготуйте виступ з музичним супроводом на одну із запропонованих тем: “Різні музичні версії образу Прометея”; “Осучаснена версія історії про Орфея та Еврідіку в рок-опері О. Журбіна та Ю. Димитріна (1975)”.

Підсумкові запитання і завдання

Перший рівень

1. Наведіть приклади художніх образів.

2. Хто такий Геракл?

3. Про що оповідають давні міфи?

1Композйція – тут: будова, розташування та взаємний зв’язок складових художнього твору, картини тощо.

2Симфонічна поема – одночастинний твір для симфонічного оркестру з програмою літературного, живописного, рідше – філософського чи історичного походження.

Другий рівень

1. Чим міф відрізняється від казки?

2. Який подвиг здійснив Прометей? Заради чого титан пожертвував собою?

3. Як міфи різних народів пояснюють походження світу й людей? Третій рівень

1. Наведіть приклади календарних міфів і стисло перекажіть їх. Як у цих творах обожнено сили природи?

2. Які людські вади засуджено в міфі про Нарциса?

3. Які чесноти уславлено в образах Прометея та Геракла? Чому, на вашу думку, ці образи стали “вічними”?

Четвертий рівень

1. На прикладах переказу давньогрецького міфу про Прометея та репродукцій картин з рубрики “У світі мистецтва” поясніть відмінності між словесним і живописним образами.

2. Розкрийте основну думку міфу про Дедала та Ікара.

3. Схарактеризуйте поширені в різних міфологіях мотиви космічного яйця, “золотої доби” та всесвітнього потопу.

Клуб книголюбів

1. Порівняйте! Порівняйте давньоіндійський міф про створення світу з китайським і слов’янським міфами на ту саму тему. Визначте спільне й відмінне в цих сюжетах.

2. Знайдіть! Знайдіть народні казки, у яких є образ чарівного яйця. Порівняйте його з образом космічного яйця в давньоіндійському міфі про створення світу.

3. Робота в парах. Подискутуйте! Опрацюйте одне з поданих завдань. Стисло занотуйте основні міркування й докази на користь своєї позиції.

A. Поясніть, як ви розумієте думку Стефана Цвайга про те, що книжка є “брамою у світ”.

Б. Уявіть, що Поет, Художник і Композитор засперечалися, який “будівельний матеріал” ліпший: фарба, музичний звук чи слово. Які аргументи міг би навести кожен із них, обстоюючи свою думку? Як би ви розсудили їхню суперечку?

B. Нині поширилася думка, що людство розвивається під прапором прогресу і кожна наступна доба наближає його до ідеалу щастя й справедливості. Тим часом у давніх міфах про “золоту добу” висловлено протилежну ідею: цей ідеал залишився в минулому, і з плином часу людська спільнота дедалі більше від нього віддаляється. Підготуйте аргументи на користь кожної з наведених думок. Спираючись на них, проведіть у класі дискусію на тему “”Золота доба” – минуле чи майбутнє людства?”.

Теми творів

1. “Велич подвигу Прометея”.

2. “Від чого застерігають давньогрецькі міфи про Нарциса та Ікара?”

3. “Чим цікаві давні міфи сучасному читачеві?”