“Перверзія” Андруховича як постмодернicтський роман
Сюжет цього твору має умовний характер. Інтелектуал, учений, митець Станіслав Перфецький їде на наукову конференцію у Венецію. В мандрівці він веде богемне життя, повне насолод. Читає лекції з мистецтва, зустрічає веремію людей, приділяє пильну увагу протилежній статі, здійснюється в масі таємничих подій.
Нарешті на самій конференції відбуваються абсолютно ірраціональні події, він зустрічає жінку своєї мрії, учасники конференції констатують, що цивілізація знаходиться в тупику, а зранку після прощального вечора Перфецький з’ясовує,
У процесі розвитку дії читач помічає, що Персонаж – це людина без цілі, жінки, дому, особистих речей (“Людина без властивостей” Р. Музіля). Власне, ім’я в романі не вказує на особу. Відбувається гра іменами (масками), коли Станіслав стає Стахом, прізвище “Перфецький” (з латинської – “досконалий,
Центральним гаслом роману є вираз: “Посткарнавальне безглуздя світу: що даті?” Життя цивілізації уподібнюється до карнавалу. Карнавал у Південній Америці – це містеріальне дійство, покликане пробудити життєві сили всесвіту, зробити їх доброзичливими до себе. Карнавал – граничне напруження сил життя в усій повноті й невичерпності, вищий прояв любові зі смертю. В людях згас вогонь існування. Венеція стає прообразом аварійної зони: повільно потопаюче місто вказує на потопаючу Землю. У воді гине Перфецький, Венеція, культура, Земля. Настав кінець світу, й на людині лежить тяжке завдання самоспасіння.
Власне, рятувати людей треба не від інопланетян, падіння астероїда, екологічної катастрофи, перенаселення чи атомної війни. Через показ внутрішнього світу своїх персонажів Андрухович натякає, що людей треба порятувати від них самих, заповнити їх душевну порожнечу. Центральним принципом існування є гедонізм – пошук насолод, задоволення життям як способом користування благами цивілізації (“Портрет Доріана Грея” О. Вайлда).
У Перфецького немає думок, є тільки сприйняття того, що відбувається навкруги. Розпад людського в людях проявляється в аморалізмі чи навіть позаморалізмі, бездуховності, відсутності справжніх цінностей.
Спробуймо пояснити назву. Перверзія або перверсія – перекручення чогось, збочення, відхід від норми. У романі автор констатує відхилення людства стосовно самого існування. Життя перетворилося на затяжне й виснажливе святкування-розважання, де карнавал мусить тривати, інакше настане кінець, тому за будь-яку ціну show must go on! Завдання роману – пошуки сили, що врятує карнавал.
Ірраціоналізм, містика, синтез релігій світу – такий шлях пошуку здійснює Перфецький. “Матрицею” його кохання стає міф про Орфея та Еврідїку – велика містерія чоловіка та жінки, містерія кохання, яке може подолати смерть. Андрухович наголошує, що безглуздя починається там, де закінчується любов, тому ера постмодернізму – це “постлюбовний” час, час дефіциту людських взаємин. Тому таємниче щезнення “досконалого” риби-Перфецького у водах каналу може бути тільки видимістю смерті, а насправді – народженням нової форми життя (“Перетворення” Ф. Кафки).
Смерті як такої нема, є тільки змагання життя і смерті, перехід в іншу форму існування. Тому “перверзія” може розумітися й протилежно – як винайдення абсолютно нового напрямку для розвитку людства.
(2 votes, average: 4.00 out of 5)