“ПЕРЕВТІЛЕННЯ” – Франц КАФКА (1883-1924)
З ЛІТЕРАТУРИ ПЕРШОЇ ПОЛОВИНИ ХХ СТ.
Франц КАФКА (1883-1924)
“ПЕРЕВТІЛЕННЯ”
…Гіркий наш вік, а ми ще, може, гірші, Гіркі її пісні, глуха душа співа.
Є. Молоток
Риси модернізму в оповіданні
Франца Кафку справедливо називають од ним із “батьків” модернізму. Аби яскравіше уявити, у чому ж конкретно полягає його “модерновість”. новаторство, доречно буде зробити характеристику його творчості, порівнюючи з деякими художніми пріоритетами “немодерністських” літературних напрямів. А зробити це можна передусім
Так, дехто з дослідників акцентує увагу на впливі романтизму на творчість Ф. Кафки: “З романтиками Кафку споріднює багато що: і гротескове сприйняття побуту, і туга за абсолютом, що розпливається в туманному серпанку метафізичної невідомості, і схильність до фантастики, сновидінь, у яких довільно змішуються елементи реальності, а їх комбінації виступають як туманний, нерозгаданий шифр”1. Якщо проаналізувати проблему, то можна одразу побачити докорінну відмінність між, з одного боку, непересічністю. “ексклюзивністю”
1 Архипов Ю. Австрійська література // Історія всесвітньої літератури: В 9 т. – М.: Наука. 1994. – Т. 8. – С. 358.
З другого боку, постать Грегора не вписується і в художню систему реалізму. Хоча реалісти надавали перевагу зображенню постатей саме пересічних людей, їх цікавило дослідження певних законів суспільного розвитку, детермінація (обумовленість) розвитку особистості й суспільства, тож їхні герої типові навіть у своїй “нетиповості”, як, наприклад, герої Ф. Достоєвського. А в долі Грегора все випадкове, можливо, якби він служив в іншій фірмі, то й доля в нього склалася б інакше (а можливо – й ні, адже в абсурдному світі все абсурдне, і навіть пошук закономірностей).
Ми не можемо назвати оповідання Ф. Кафки в усталеному сенсі слова “соціальним”, бо соціум не є предметом зображення. Майже нічого не відомо ані про країну, у якій відбуваються події, ані про її суспільний устрій. Хіба що деякі штрихи вказують саме на буржуазне суспільство: Грегор – комівояжер, батько його розорився тощо.
Оповідання чи новела?
(про жанр “Перевтілення”)
Нерідко оповідання “Перевтілений” називають новелою. То до якого ж жанру цей твір належить насправді?
Очевидно, ті, хто вживає стосовно оповідання Ф. Кафки термін “новела”, використовують його як сипонім до “оповідання” (оскільки обидва терміни позначають прозові твори невеликого обсягу). Проте саме в цьому випадку гака “приблизність” є неприйнятною.
Новела (на відміну від оповідання) має несподіваний фінал. Твір же “Перевтілення” закінчується смертю Грегора й байдужо-спокійним поводженням членів його родини, які нарешті дочекалися, поки він помре, аби нарешті мати змогу “поїхати електричкою на природу, за місто”. Цю сцену А. Камю вважав однією з найцинічніших і найвідворотніших у всій світовій літературі. Саме тут і захований ключ від розгадки концепції Ф. Кафки: такий фінал його твору є очікуваний, саме так і підкреслено трагізм існування людини в сучасному світі. Кафка неначе питає: “Грегор помер, а його родина полегшено зітхнула: а чи могло бути інакше?” Тож фінал твору є не просто прогнозованим, а й від початку запрограмованим. Отже, навіть ця обставина дає можливість однозначно віднести “Перевтілення” до жанру оповідання, а не новели.
Наявність фантастичного елементу у творах Кафки за своєю природою відрізняється від використання її романтиками, коли можна було знайти хоч якусь мотивацію. Так, подарунок феєю трьох чарівних волосин малюку Цахесу вмотивоване її співчуттям до малого курдупля (Е. Т. А. Гофман “Крихітка Цахес…”), а, скажімо, перетворення Акакія Акакієвича Башмачкіна на привида (романтичний елемент у повісті М. Гоголя “Шинель”) – цс єдиний шлях помсти ображеної “маленької людини” у бездушному суспільстві. Натомість перетворення Грегора на комаху подія алогічно-абсурдна. Він просто “взяв та й перетворився” на комаху. Пояснення цієї “метаморфози” – мовляв, письменник натякав на “комашину” сутність людини – звичайно, аргументоване. Проте аргументоване воно дослідниками-інтерпретаторами “нозатекстово”, а не ходом оповіді (як у щойно наведених творах Гофмана чи Гоголя).
Грегор Замза звичайнісінький комівояжер. Не поталанило йому з фірмою; не склалося з коханою касиркою одного з магазинів: вона так і не спробувала дізнатися, що сталося з її зниклим шанувальником; ні, зрештою, з родиною. За інших обставин, можливо, усе могло б бути інакшим або й не статися зовсім.
Отже, Кафку не цікавить ані “незвичний характер в незвичних обставинах”, ані “типовий характер в типових обставинах”. Він – модерніст, його твори алогічні, ірраціональні, песимістичні. Австрійський письменник настільки неординарний і талановитий, що “своїм” його могли б назвати не лише експресіоністи, а згодом екзистенціалісти, а й представники численних інших “-ізмів”.
Звичайно, якоїсь уселенської світової катастрофи Ф. Кафка у своєму творі не зображує, хоча саме він жив в обстановці суцільній соціальної катастрофи: Перша світова війна, розпад Австро-Угорської імперії. Однак для маленької людини й незначне соціальне потрясіння може стати катастрофою, як, наприклад, для Грегора Замзи банкрутство батька, яке віддало його “у рабство” на 10 років до фірми. З іншого боку, більшої трагедії, ніж загибель людини, у світі немає.
Особливості будови оповідання-міфу
Сюжет твору ірраціональний та фантастичний. Недаремно ж “Перевтілення” називають оповіданням-міфом. Міфічний тут не лише сам факт “перетворення людини на комаху (порівняйте з “Метаморфозами” Овідія), не лише сміливе поєднання вигадки та реальності, а й сама структура оповіді, яка напрочуд нагадує трьохкомлонентну структуру міфу1 (згодим – і казки). Отже, звичайний комівояжер Грегор Замза одного разу прокинувся комахою. Родина не змогла справитися з таким потрясінням, і Грегор заморює себе голодом. Сюжетна схема класична (теж трьохкомпонентна):
– зав’язка твору перевтілення Грегора (І частина);
– кульмінація – вигнання Грегора батьком, “бомбардування” яблуками (II частина);
– розв’язка смерть Грегора (III частина).
Франц Кафка використовує філігранний прийом, який свідчить про неабияку його художню майстерність: прийом трикратного (як у міфі чи казці) обрамлення й градаційної (бо з кожним разом напруження зростає) епіфори, бо всі частини закінчуються за великим рахунком однаково, епіфорично: Грегора виганяють: 1) зі звичного кола спілкування; 2) з кімнати; 3) з цього світу взагалі.
Кожна з трьох частин складається з “появи” Грегора в спільній кімнаті і закінчується “вигнанням”. Відрізняються причини появи Грегора: у першій частині він з’являється на вимогу тих, хто знаходиться в кімнаті, у другій намагається допомогти зомлілій матері, у третій – приваблений грою сестри на скрипці. Загалом, за будовою оповідання нагадує конструкцію казки, де герой, зазвичай, мас три спроби для досягнення певної мети. Три спроби мав і Грегор Замза. Однак родина тричі відштовхнула його, він їй непотрібний, тож “казка” Кафки, на превеликий жаль, має нещасливий кінець.
Три стани ставлення до Грегора і в родини. У першій частіші – розгубленість. У другій – Грегор для них уже чужий: сестра заходила до нього “як до важкохворого або навіть як до чужого к Проте родина ще сподівається, що все налаштується і до Грегора повернеться йот звичайний вигляд: “…і батько, й мати чекали перед Грегоровою кімнатою, поки сестра прибираю там, і, як тільки нона виходила, вишмагали докладно розповісти, який вигляд має кімната, що Грегор їв, як він цього разу поводився і чи йому, бува, не стало краще”. У третій частині родина відверто вороже ставиться до Грегора: “Я не хочу називати цю потвору своїм братам, а кажу лише одне: треба якось здихатися її. Ми робили все, що могли: піклуватися про неї, терпіли її. Думаю, що ніхто нам нічого не може закинути”.
1 Згадаймо сакральне число 3, яке багато дослідників виводять від міфічної моделі світу (“Світового дерева”, “Світової горн”): 1) “верх”; 2) “середина”; 3) “низ”.
Три інтер’єри оточують Грегора в трьох частинах: спочатку – це досить непогано облаштована кімната молодого чоловіка, потім пуста кімната, а вже згодом звалище непотрібних речей. І якщо в другій частині винесення меблів з кімнати Грегора пояснюється турботою про нього: “…їм (сестрі. – Авт.) спаю на думку забрати з кімнати меблі, насамперед скриню та письмовий стіл, щоб Грегор мав більше місця лазити”, у третій частині кімната вже інша: “…багато зайвих речей, які не можна було продати, але яких батьки й не хотіли викинути, помандрувало до Грегорової кімнати. Навіть ящик на попіл і ящик на покидьки з кухні. Все, що зараз не було потрібне, робітниця швиденько несла просто до нього: на щастя, Грегор здебільшого бачив саму тільки річ та руку, що Ті шпурляна. …у кімнаті вже майже не було вільною місця…” І знову трикратний повтор…
Здається, нічого складного немає в тлумаченні назви оповідання: “Перевтілення” це те, що відбулося з Грегором Замзою. Проте хіба це єдина тема розповіді? Хіба не відбуваються перетворення з кімнатою Грегора, зі ставленням родини до нього? Фінал теж не викликає особливих суперечок фізична смерть Грегора як остаточне “витання” його: уже не з кімнати, а з життя – це лише закономірний підсумок ставлення родини до нього. Проте хіба не було в Замзи іншого виходу?
Ми весь час звертаємо увагу на деяку структурну подібність оповідання н казки: перевтілення, трикратні повтори тощо.
Одна з улюблених тем чарівної казки це розповіді про всілякі перевтілення: принц-лелека і царівна-жаба. Карлик Ніс і братии” лебеді, Лускунчик і Чудовисько. Які ж умови цього й зворотного перевтілення? Це може бути або якесь випробування (прожити якийсь час у жаб’ячій шкурі чи промовчати), знайти заговорене зілля і, зрештою, перебороти свою відразу. Потворна сова з казки Гауфа “Принц-лелека” позбудеться свого вигляду, коли хтось переборе свою виразу й одружиться з Нею. Царевич одружився з жабою і отримав Василису Прекрасну. Дівчина пожаліла помираюче Чудовисько, переборола свою відразу, поцілувала його і перед нею прекрасний принц. Чи був такий шанс у Грегора?
Коли сталося нещастя з Грегором, родина не змогла перемогти свою відразу й поставитися до нього як до людини. Сестра бере за допомогою ганчірки тарілку, з якої Грегор не випив молока, так нікому і не спало на думку поговорити з ним, утішити його, розрадити. Щоб не шокувати сестру своїм виглядом. Грегор ховається під диван, протягом чотирьох годин переносить простирадло, щоб ховатися, коли в кімнату зайде сестра. І не тому, що йому боляче, що сестра буде його бачити таким потворним, а тому, що “сестра й досі не звикла (до його вигляду і ніколи не звикне, що їй доводиться силувати себе не втекти, коли вона бачить, як його тіло виглядає з-під канапи”. Тільки мати намагається щось зробити для сина, але далі намірів це не йде. Батько із самого початку ставиться до Грегора вороже: зловіще шипіння батька виганяє Грегора перший раз із кімнати. У своєму нещасті Грегор залишився сам. без підтримки найближчих людей, яким присвятив життя.
Мабуть, значною мірою па філософію оповідання вплинули особисті стосунки Кафки з власною родиною, особливо з батьком. Та не лише в біографії справа, адже зображення трагічної самотності людніш у ворожому їй світі є концептуальною засадою експресіонізму.
Світобачення Кафки – трагічне. Людина в цьому світі – самотня комаха, якій тоді чекати від когось допомоги. Світ навколо цієї людини – ворожий їй.
Зображення трагічного безсилля “маленької людини”, її приреченості червоною ниткою проходить через творчість письменника. Яскравості, художній силі виразу цієї думки, експресії її втілення Кафка не має собі рівних у всесвітньому літературному процесі. Може, у цьому секрет його популярності в усьому світі?
1. С кладіть хронологічну таблицю життя та творчості Кафки.
2. Як взаємопов’язані його життєвий і творчий шлях? Де письменник міг брати матеріал для своїх творів?
3. Як ви думаете, чому однією з провідних у творчості письменника стала тема самотності людини у ворожому їй світі?
4. На основі аналізу одного чи кількох творів письменника підготуйте повідомлення ” Кафка – письменник-пророк”.
5. Що таке гротеск? Чому художній світ Кафки називають гротесковим?
6. У чому полягають особливості стилю Кафки? Наведіть приклади поєднання в йот творах реальності та міфотворчості; підкреслено буденного, беземоційності опису фантастичних подій: гротескового відтворення трагізму буття “маленької людини”.
7. Охарактеризуйте поведінку близьких Грегора Замзи до, під час і після перевтілення. У чому вона подібна, а в чому відрізняється? Чому?
8. Поясніть причини перевтілення Грегора Замзи. Чи був у нього шанс “видужати”, тобто знову стати людиною? Якщо так, то який?
9. Поясніть поділ оповідання на три частини. Що спільного в їх структурі?
10. Поясніть назву оповідання “Перевтілення”. Чи пов’язана вона, на ваш погляд, з Овідієвими “Метаморфозами”?
11. Пригадайте відомі вам із міфології, фольклору та літературних творів перевтілення героїв в іншу істоту. Чим перевтілення Грегора принципово відрізняється від них?
12. Як в оповіданні “Перевтілення” відображено світобачення письменника? Чи с фінал твору закономірним?
13. Охарактеризуйте образ Грегора Замзи. Чи згодні ви. що він – “сіра людина”? Чому, на вашу думку, Кафка категорично заборонив видавцеві друкувати зображення Грегора у вигляді жука?
14. Порівняйте Грегора з образом “маленької людини” у вивченому раніше реалістичному творі.
15. Охарактеризуйте членів сім’ї Грегора Замзи та їхні родинні стосунки.
16. Напишіть твір на одну з тем:
– “Наш світ очима самотнього генія (за творчістю Кафки)”;
– “Людино, збережи своє обличчя!., (за оповіданням Кафки “Перевтілення”)”;
– Чи згодні ви з такою думкою В. Набокова: “Грегор – людина в комашиній подобі, його сім’я – комахи в людській подобі”? Напишіть про свої враження від твору.
Тестове завдання
17. Виконайте тестові завдання.
1. Головним художнім конфліктом оповідання “Перевтілення” е зіткнення
А різних поколінь, батьків і дітей Б суперечності між роботодавцем і працівником В людського і тваринного в душі людини Г слабкої незахищеної людини і ворожого їй світу
2. Родина Грегора Замзи в оповіданні змальована як модель
А типової буржуазної сім’ї В Австро-Угорської імперії
Б нестабільного світу Г буржуазного суспільства
3. Думка про смерть Грегора-комахи як кращий вихід із ситуації вперше виникає в
А самого Грегора В матері
Б батька Г сестри
4. Уплив перевтілення Грегора на його сім’ю полягав у
А зриванні з неї машкари благопристойності, людяності Б підтвердженні великої ролі родини в його житті В руйнації родини, яка виживала завдяки його заробіткам Г підтвердженні великої ролі Грегора в житті родини
(2 votes, average: 2.50 out of 5)