Переказу роману Обломів Гончарова І. А
План переказу 1. Спосіб життя Іллі Ілліча Обломова. 2. Історія Штольца, друга Обломова. 3. Штольц знайомить Обломова з Ольгою Іллінською. Ілля Ілліч закохується в неї. 4. Він довідається про її любов до нього й щасливий. 5. Герой роману переїжджає на Виборзьку сторону до Гафії Матвіївні Пшенициной.
6. Ілля Ілліч відмовляється від мрії женитися на Ользі. Пояснення сней. 7. Ольга погоджується вийти заміж за Штольца.
8. Обломів знаходить своє щастя, женившись на Гафії Матвіївні. У них народжується син Андрій. 9. Обломів умирає.
Штольци беруть
Його звичайний одяг – старий халат, що, здається, приріс до Обломову. Цим ранком Обломів прокинувся раніше звичайного. Він стурбований: напередодні одержав “від старости лист неприємного змісту”.
Обломів збирається встати, але спочатку вирішує напитися чаю.
Розділ 2 У передньої лунає дзвінок, і до Обломову один за іншим приходять кілька відвідувачів. Всі вони кличуть Іллю Ілліча качатися в Екатерингоф, де першого травня збирається петербурзьке світське суспільство. Обломів намагається заговорити з кожним з них про свої проблеми, але це нікого не цікавить Тільки один Алексєєв слухає його. Розділ 3 “…Лунає розпачливий дзвінок у передній… Увійшла людина років сорока…
Високий… з великими рисами особи… з більшими навикате очами, товстогубий… Це був Михей Андрійович Тарантьев, земляк Обломова”. Тарантьев жвавий і хитрий, все знає, але при цьому “як двадцять п’ять років тому визначився в якусь канцелярію переписувачем, так у цій посаді й дожив до сивого волосся.
Справа в тому, що Тарантьев майстер був тільки говорити… ” Алексєєв і Тарантьев – найчастіші відвідувачі Обломова. Вони приходять до нього пити, є й курити гарні сигари Інші гості заходять на мінуту. Обломову ж “по серцю одна людина” – це Андрій Іванович Штольц, якого він чекає з нетерпінням.
Розділ 4 Тарантьев, знаючи, що після смерті батьків Обломів залишився єдиним спадкоємцем трьохсот п’ятдесятьох душ, зовсім не проти прибудуватися до досить ласого шматка, тим більше що цілком справедливо підозрює: староста Обломова краде й бреше значно більше розумних меж. Він пропонує Іллі Іллічу переїхати до його куми, на Виборзьку сторону. Обломів згадує про лист старости, і Тарантьев називає того шахраєм і брехуном, радить негайно замінити його, поїхати в село й з усім розібратися самому “Ах, хоч би Андрій скоріше приїхав! – зітхає Обломів.
– Він би все влагодив… ” Тарантьев возмущенно вимовляє Іллі Іллічу, що той готовий російської людини проміняти на німця Але Обломів його різко обриває й не дозволяє лаяти Штольца, близького для нього людини, з яким вони разом росли й училися. Тарантьев, а потім і Алексєєв ідуть.
Глави 5 і 6 Обломів “майже влігся в крісло й, пригорюнившись, поринув не те в дрімоту, не те в замисленість”. Автор розповідає про життя Обломова: “дворянин родом, колезький секретар чином, безвиїзно живе дванадцятий рік у Петербурзі”. Перший час, приїхавши в Петербург, він якось намагався влитися в столичне життя, “…
Був повний різних прагнень, всі чогось сподівався, чекав багато чого… Але дні йшли за днями… стукнуло тридцять років, а він ні на крок не просунувся ні на якому поприщі… Але він усе…
Готувався почати життя… Життя в нього розділялася на дві половини; одна складалася із праці й нудьги – це в нього були синоніми; інша – зі спокою й мирних веселощів… Він думав, що… відвідування присутственного місця аж ніяк не є обов’язкова звичка… ” Обломів абияк прослужив два роки й подав у відставку.
Так і влігся Ілля Ілліч на свій диван. Лише Штольцу вдавалося розворушити його. Але Штольц часто їхав з Петербурга, і Обломів “знову ввергався весь по вуха у свою самітність і зневіру”. Глава 7 Захарові за п’ятдесят, він жагуче відданий своєму хазяїнові, але при цьому бреше йому постійно, понемножку його обкрадає, – наговорює на нього, іноді розпускає “про пана яку-небудь небувальщину”. Він неохайний, неспритний, ледачий.
У молодості Захар служив лакеєм у панському будинку в Обломовке, потім був приставлений дядьком Килье. Він украй заледащів і завеличався. Глава 8 Обломова знову хилить до “млості й мрій”.
Він уявляє собі перебудову свого сільського будинку, своє життя там. Але отут знову лунає дзвінок. Це прийшов доктор довідатися про здоров’я Іллі Ілліча. Обломів скаржиться на нетравлення шлунка, вага під ложечкою, печію Доктор говорить, що якщо він буде як і раніше лежати, є жирну й важку їжу, те його незабаром вистачить удар.
Він радить Обломову поїхати за кордон, “розважати себе движеньями на чистому повітрі”. Доктор іде, а Обломів знову приймається сваритися із Захаром. Нарешті Обломів, втомлен і змучений, вирішує здрімнути до обіду. Глава 9 Сон Обломова.
У своєму сладостном сні Ілля Ілліч бачить минулу, давно збігле життя в рідний Обломовке, де немає нічого дикого, грандіозного, де все дихає спокоєм і безтурботним сном. Тут тільки їдять, сплять, обговорюють новини, які в цей край приходять із більшим запізненням; життя тече плавно, перетікаючи з осені в зиму, з весни в літо, щоб знову здійснювати свої вічні кола Тут казки майже неотличими від реального життя, а сни є продовженням яви. Все мирно, тихо й покійно в цьому щасливому краї – ніякі страсті, ніякі турботи не тривожать мешканців сонної Обломовки, де протікало дитинство Іллі Ілліча.
Перед ним низкою проходять у сновидінні, як живі картини, три головних акти життя: народження, весілля, похорони, потім тягнеться строката процесія веселих і сумних крестин, іменин, сімейних свят, заговини, розговіння, шумних обідів, родинних з’їздів, офіційних сліз і посмішок. Усе здійснює за встановленими правилами, але правила ці торкають лише зовнішньої сторони життя. Народиться дитина – всі турботи про те, щоб він виріс здоровим, не болів, добре їв; потім шукають наречену й справляють веселе весілля Життя йде своєю чергою, поки не обривається могилою. Глави 10, 11 Поки Обломів спить, Захар відправляється посплетничать і відвести душу у воріт із сусідськими лакеями, кучерями, бабами й хлопчиськами.
Він спочатку лає свого пана, потім встає на його захист і, рассорившись із усіма, відправляється в пивнушку. На початку п’ятого Захар вертається додому й починає будити Іллю Ілліча Ледь прокинувшись, Обломів бачить Штольца. Частина ІІ Розділ 1 Андрій Штольц ріс у селі Верхлеве, ніколи колишньою частиною Обломовки. Батько його, керуючий у селі, був агроном, технолог, учитель, навчався в університеті в Німеччині, багато мандрував, двадцять років тому потрапив у Росію.
Мати Андрія була російська; віру він сповідав православну. Штольц сформувався в особистість багато в чому незвичайну завдяки подвійному вихованню, отриманому від вольового, сильного, холоднокровного батька-німця й росіянці матері, чутливої жінки, що забувалася від життєвих бур за фортепіано Розділ 2 Штольц ровесник Обломову, але він виявляє повну протилежність своєму приятелеві: “…він безупинно в русі: знадобиться суспільству послати в Бельгію або Англію агента – посилають його; потрібно написати який-небудь проект або пристосувати нову ідею до справи – вибирають його. Тим часом він їздить і у світло, і читає; коли він устигає – Бог звістка”.
Він іде до своєї мети, “відважно крокуючи через всі перешкоди”. Що ж тягне таку людину до Обломову? Це “чистий, світлий і добрий початок”, що лежить у підставі натури Обломова. Розділ 3 Штольц розпитує друга про здоров’я, про справи.
Скарги Іллі Ілліча на “два нещастя” він слухає з посмішкою, радить дати вільну селянам, говорить, що йому треба самому поїхати в село. Цікавиться, де Обломів буває, що читає, чим зайнятий Сам Штольц приїхав з Києва й тижня через дві поїде за кордон. Розділ 4 Штольц хоче розбуркати Обломова й цілий тиждень возить його із собою всюди. Той протестує, скаржиться, сперечається, але підкоряється.
Обломова вражають легковірність і незначність думок і турбот людей, яких він бачить, суєта й порожнеча Він помічає всі дуже тонко, критикує вміло, але… “Де ж наша скромна, трудова стежка?” – запитав Штольц. Обломів відповів: “Так от я скінчу тільки… план…
(1 votes, average: 5.00 out of 5)