Переказ сюжету “Шостий день Декамерона” і “Восьмий день Декамерона”

“У день правління Элиссы пропонуються увазі оповідання про те, як люди, уражені чиєї-або жартом, платили тим же або швидкими й спритними відповідями запобігали втраті, небезпеку й безчестя”.

Оповідання Филомены

Один раз знатна флорентийка донна Оретта, дружина Джери Спини, гуляла у своєму маєтку з дамами й чоловіками, запрошеними до неї на обід, а оскільки до того місця, куди вони збиралися йти пішки, було далеко, один з її супутників запропонував: “Дозвольте, донна Оретта, розповісти вам преза-нимательную повість, і ви не заметете,

як дійдете, начебто майже увесь час їхали на коні”. Однак оповідач був настільки недотепний і так безнадійно зіпсував історію, що донна Оретта випробувала від цього фізичне нездужання, “Мессер! Ваш кінь дуже вуж спотикається. Будьте люб’язні, спустите мене”, – з очаровательною улыбкою мовила дама. Супутник “відразу вловив натяк, обернув його в жарт, сам перший засміявся й поспішив перейти на інші Теми “, так і не закінчивши початої повісті.

Восьмий день Декамерона

“У день правління Лауретты пропонуються увазі оповідання про те, які жарти щодня витворяють жінка із чоловіком,

чоловік з жінкою й чоловікова із чоловіком”.

Оповідання Дионео

У портовому місті Палермо існує порядок, по якому приїжджаючі в місто купці здають товари на зберігання на склад, що називається митницею. Митники виділяють для товару особливе приміщення й уписують товар із вказівкою цінності в митну книгу, завдяки чому жінки нечесного поводження легко довідаються про засоби купця, щоб потім заманити його в любовні мережі й обчистити до нитки.

Один раз туди прибуває флорентиец Никколо да Чинья-Але, на прізвисько Салабаэтто. Прибув він у Палермо з більшою кількістю тканин з доручення своїх хазяїв. Він здав товар і пішов гуляти по місту. На нього звертає увагу донна Янкофьере, обізнана про його фінансове становище. Вона призначає парубкові побачення, а коли той приходить, то всіляко його догоджає. Вони кілька разів зустрічаються, вона дарує йому подарунки й нічого не вимагає замість. Нарешті вона довідається, що він продав товар. Після цього вона починає свою головну гру. Під час чергової зустрічі вона виходить із кімнати й вертається в сльозах, розповідаючи, що її брат вимагає негайно надіслати йому тисячу флоринів, інакше йому відрубають голову. Вірячи, що перед ним багата й чимала жінка, що поверне борг, він віддає їй п’ятсот флоринів, виручених за тканини. Одержавши гроші, Янкофьоре відразу втрачає до нього інтерес, і Салабаэтто розуміє, що його обдурили.

Щоб зникнути від переслідування хазяїв, що вимагають гроші, він їде в Неаполь, де все розповідає скарбникові імператриці Константинопольської й другові своєї сім’ї Пьетро делло Каниджано, які пропонує йому план дій.

За планом Салабаэтто впакував безліч тюків, купив два десятки бочок з-під маслинового масла, і вертається в Палермо, де здає товари на митницю, оголосивши митникам, що не буде торкати цю партію до прибуття наступної. Довідавшись, що прибулий товар коштує не менше двох тисяч флоринів, а очікуваний – більше трьох, Янкофьоре посилає за купцем. Салабаэтто робить вигляд, що радий запрошенню, і підтверджує слухи про цінність своїх товарів. Щоб завоювати довіру юнака, вона повертає йому борг, і він із задоволенням проводить із нею час.

Якось раз він приходить до неї пригноблений і говорить, що повинен відкупитися від корсарів, що захопили другу партію товару, інакше товар відвезуть у Монако. Янкофьоре пропонує йому взяти гроші в знайомого лихваря під більші відсотки, і Салабаэтто розуміє, що вона збирається позичити йому власні гроші. Він погоджується, обіцяючи забезпечити сплату боргу товаром на складі, що негайно переведе на ім’я позикодавця. Наступного дня довірений маклер Янкофьоре видає Слабаэтто тисячу флоринів, і той, розплатившись із боргами, відбуває у Феррару.

Переконавшись, що Салабаэтто в Палермо ні, Янкофьоре велить маклерові зламати склад – у бочках виявляється морська вода, а в тюках клоччя. Вона розуміє, що її залишили в дурнях, і з нею надійшли так само, як вона у свій час сама надходила.

Десятий день Декамерона

“У день правління Панфило пропонуються увазі оповідання про людей, які виявили щедрість і великодушність як у серцевих, так дорівнює й в інших справах”.

Десята новела десятого дня

Молодого Гвальтьери, старшого в роді маркізів Салуц-Цких, піддані вмовляють женитися, щоб продовжити рід, і навіть пропонують підшукати йому наречену. Але маркіз погоджується женитися тільки за своїм вибором. Він жениться на бідній селянці Гризельде, попереджаючи її, що їй у всім прийде йому догоджати. Дівчина виявилася чарівної й чемної, вона слухняна й попереджувальна до чоловіка, ласкава з підданими, і всі її люблять, визнаючи її високі чесноти.

Тим часом Гвальтьери вирішує випробувати терпіння Гризельды й дорікає її в тім, що вона народила не сина, а дочка, чим украй обурила придворних, і без того нібито незадоволених її низьким походженням. Кілька днів через він підсилає до неї слугу, що повідомляє, що в нього наказ умертвити її дочка. Слуга приносить дівчинку Гвальтьери, а той відправляє її на виховання родичці в Болонью, попросивши нікому не відкривати, чия це дочка.

Через якийсь час Гризельда народжує сина, якого чоловік теж забирає в неї, а потім заявляє їй, що на настійну вимогу підданих змушений женитися на інший, а неї вигнати. Вона безмовно віддає сина, якого відправляють на виховання до тої ж родички в Болонью. Якийсь час через Гвальтьери показує всім підроблені листи, у яких тато нібито дозволяє йому розстатися із Гризельдой і женитися на іншій. Гризельда покірно, в одній сорочці, вертається в рідний дім. Гвальтьери ж розпускає слухи, начебто жениться на дочці графа Панаго, і посилає за Гризельдой, щоб вона як прислуга, навела в будинку порядок до приїзду гостей. Коли прибуває “наречена”, а Гвальтьери вирішив видати за наречену власну дочку, Гризельда радо зустрічає її.


1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (1 votes, average: 5.00 out of 5)

Переказ сюжету “Шостий день Декамерона” і “Восьмий день Декамерона”