Переказ повести Станційний доглядач Пушкіна А. С
План переказу 1. Оповідач міркує про долю станційних доглядачів. 2. Перша зустріч із доглядачем і його дочкою. 3. Оповідач через роки зустрічає Самсона Вирина й довідається від нього історію Дуни: а) Дуня обманом їде з ротмістром Мінським у Петербург; б) доглядач їде в столицю, щоб повернути свою “заблудшую ягничку”; в) Мінський виганяє Самсона Вирина. 4. Оповідач довідається про смерть доглядача й каятті його дочки.
Переказ Багато подорожувати по Росії довелось оповідачеві: багато бачив станцій і доглядачів станційних. Але лише один доглядач
Будинок відрізнявся чистотою й затишком. Доглядач велів негайно ставити самовар, а в комнатке з’явилася дівчинка (Дуня) років чотирнадцяти, надзвичайно гарна. Вона незабаром принесла самовар. За столом усе втрьох розмовляли, “начебто століття були знайомі”. Збираючись іти, оповідач попросив дозволи поцілувати дівчинку, і вона погодилася.
Через роки обставини життя знову привели оповідача на цю станцію Але його чекало розчарування – у будинку було брудно й запущене. Доглядачем служив той же Самсон Вирин
Був він у шинелі й у черкеській шапці. Хотів він осерчать, що немає коней, але поява Дуни зм’якшило його намір. За вечерею хазяї розглянули постояльця получше: це був красень-гусарів Тим часом на станцію повернулися коні, але гусар не поїхав, пославшись на головний біль. Ранком іншого дня парубкові зробилося ще гірше.
Послали за лікарем. Дуня сиділа в постелі хворого, що пив кава чашками, так обід собі замовив пристойний Лікар уважно оглянув хворого, одержав за візит гроші, прописав спокій, пообіцяв видужання через пару днів і виїхав. Через день офіцерові зробилося набагато легше. Він веселився й жартував з Дуней, розмовляв з доглядачем.
У неділю ранком гусар стала з усіма прощатися. Дуне було дозволено доїхати з ним до найближчої церкви… Батько чекав повернення дочки, але так і не дочекався. Шукав її скрізь, розпитував дячка про дівчину, чи була вона на обідні, але ніхто нічого не міг про неї сказати.
Увечері доглядач довідався від ямщика, що Дуня втекла з молодим гусаром. Старий-Батько з туги й горечиболел. Міркуючи над случившимся, він зрозумів, що ніякої хвороби в постояльця й не було. З документів, які були при “уявному хворому”, доглядач довідався, що гусар Мінський – ротмістр, що тримає шлях Впетербург.
Старий вирішив шукати свою дочку саме там. Доглядач дійсно знайшов Мінського й просив його повернути йому дочка, на що Мінський відповідав, що не може без Дуни жити. Гусар просив не турбуватися за неї. Вирин одержав гроші й був виставлений за двері Але доглядач не заспокоївся. Він став стежити за Мінським і в підсумку довідався, де його дочка.
Служниця не хотіла пускати доглядача, але він увірвався у квартиру. Дуня, побачивши батька, зомліла, а гусар вигнав старого. Доглядачеві довелося повернутися додому ні із чим, з тих пор він став пити гірку. Через ще якийсь час, проїжджаючи по цій же дорозі, оповідач довідався, що Вирин спився й умер, а станцію зруйнувалися Тепер у будиночку доглядача жила сім’я броварника.
Хлопчик проводив оповідача до цвинтаря, до могили доглядача. По дорозі він розповів, що сюди приїжджала “прекрасна бариня” з дітьми. Коли вона довідалася, що доглядач умер, вона пішла на цвинтарі й гірко плакала, лежачи на могилі. Потім дала грошей попові й виїхала
(2 votes, average: 4.50 out of 5)