Переказ. Поняття про переказ як жанр художньої літератури та вид мовленнєвої діяльності. Докладний переказ художнього тексту розповідного характеру

Переказ. Поняття про переказ як жанр художньої літератури та вид мовленнєвої діяльності. Докладний переказ художнього тексту розповідного характеру

Мета: ознайомити школярів із художніми особливостями народних переказів та специфікою переказу як комплексного виду мовленнєвої діяльності, формувати уміння в аудіюванні, читанні, говорінні, письмі.

Комунікативний компонент – розвиток умінь свідомого і виразного читання, говоріння, удосконалення умінь створювати власні висловлювання відповідно до умов спілкування.

Соціокультурний

– поповнення знань про історичне минуле України, походження прізвища Хмельницький, особливості народних переказів.

Діяльнісний – розвиток умінь порівнювати, аналізувати тексти, застосовувати отримані знання у змінених умовах, формування креативного мислення.

Лінгвістичний – збагачення мовлення учнів новою лексикою, формування умінь використовувати мовні засоби, адекватні меті і стилю висловлювання.

Літературознавчий – ознайомлення з народними переказами як літературним жанром, структурними та мовними особливостями (повтори, метафори), повторення понять: фольклор, легенда.

Обладнання

– тексти народних переказів на кожній парті, картки-інформатори, тематичні словники. Інтеграція видів мовленнєвої діяльності: читання, аудіювання, говоріння, письмо, художня й ігрова діяльність.

Тип уроку – інтегрований (розвитку мовлення, роботи з художнім текстом).

Хід уроку

І. Мотивація навчальної діяльності.

Слово вчителя.

У нас сьогодні незвичайний урок – бінарний, подвійний, інтегрований. Мовний і літературний зміст уроку об’єднує одне спільне поняття – переказ. Давайте подумаєм над тим, що означає слово “переказ” визначимо його структуру, доберемо спільнокореневі слова та синоніми.

Переказ – казати, переказувати, казка, приказка, наказ… Близькими за значенням будуть слова “оповідь”, “розповідь”.

Зазирнемо до тлумачного словника, там зафіксовано 5 значень цього слова:

1. Дія за значенням переказувати.

2. Виклад своїми словами чого-небудь прочитаного або почутого. Шкільна письмова робота, що передає зміст, сюжет якого-небудь літературного твору.

3. Більш або менш вірогідна розповідь про минуле, яку передають звичайно в усній формі.

4. Заст. переказ.

5. Гроші, що переказуються, пересилаються поштою, телеграфом, через банк, а також повідомлення про таке пересиланнях.

Поміркуємо, в якому значенні це слово вживається на уроках української мови (У другому). Добре. Ви вже неодноразово писали перекази, тобто розповідали про основні події, описані в текстах.

На уроках літератури ви ще не знайомились з таким жанром народної творчості, як переказ, але ви можете визначити, в якому з перерахованих значень передається його сутність (У третьому).

Отже, сьогодні на уроці ми маємо ознайомитись з особливостями переказу як літературного жанру, прочитати справжній давній переказ, виступити дослідниками художніх особливостей, які створюють специфіку цих оповідань, потім переказати один із прочитаних творів.

II. Робота над матеріалом уроку (література).

1. Актуалізація опорних знань.

Бесіда.

– Чи розповідала бабуся в дитинстві вам казки?

– Чи була у вас улюблена казка, яку розповідали щовечора і в якій бабуся, на ваше прохання, щось змінювала, додавала?

Так само і в переказах – з часом дещо змінюється. Але сутність (оповідь про життєві факти переважно історичного характеру) не змінюється, передається з покоління до покоління.

2. Усна оповідь вчителем народного переказу “Ой Морозе, Моро­зенку” (Хрестоматія. – 2002. – с.49-51).

Відповіді на запитання вчителя:

– Про кого розповідається у творі?

– Ким був Нестор Морозенко?

– У яких битвах він брав участь?

– Які географічні назви зустрічаються в переказі?

– Як до нього ставилися козаки?

– Які риси характеру Морозенка підкреслюються у тексті?

– Як зустрів Морозенко свою смерть?

– Як реагували на смерть Морозенка козаки, гетьман Хмель­ницький, селяни, Україна?

3. Мовчазне читання тексту.

– А тепер відкрийте хрестоматії (с.49-51), прочитайте народний переказ “Ой Морозе, Морозенку!”

4. Післятекстові завдання (аналіз прочитаного).

– Як ви думаєте, хто може бути автором?

– Яке його ставлення до переказуваних подій?

Знайдіть у тексті та зачитайте речення, в яких зазначається джерело виникнення переказу, засвідчується колективне авторство.

(Кажуть…; а ще розповідають…; з діда-прадіда розповідають…)

– Як ви думаєте, чи був перший автор переказу свідком подій, про які розповідав?

– Знайдіть у тексті місця, в яких описується туга за Морозенком. За допомогою яких художніх засобів автор змальовує всенародну любов і пошану до Морозенка?

– Знайдіть художні засоби (метафори, гіперболи), що в цьому допомагають автору.

– Дуже добре, тепер ми, розглянувши художні особливості переказів, попрацюємо з пам’яткою.

5. Опрацювання теоретичного матеріалу.

А) читання пам’ятки;

ПАМ’ЯТКА

(картка-інформатор)

Переказ – усна оповідь про життєві факти, драматичні ситуації, пов’язані з конкретними історичними подіями, інформація про які передається не очевидцями, а шляхом переповідання почутого (звідси і назва – переказ).

Джерелом виникнення цього жанру були розповіді очевидців чи учасників історичних подій минулого, які, викликавши зацікавлення слухачів, почали передаватися з уст в уста. Історичні події з часом набували нових рис, емоційного забарвлення, доповнювалися новими фактами чи вигадками.

Як правило, у переказах відсутній надприродний елемент.

Суттєвою рисою цього жанру є те, що оповідач знаходиться зовні і не бере участі в зображуваних подіях. Часто вказується на джерело чи походження розповіді.

Тематичні групи. Найдавніші перекази стосуються часів Київської Русі, серед новітніх виділяються оповіді про національно-визвольні армії і рухи (наприклад, УПА), події Першої та Другої світових воєн.

Найчисельнішу групу становлять перекази доби козаччини, серед яких виділяють оповіді про рядових козаків, їх побут, звичаї, боротьбу з ворогами, та про козацьких ватажків – видатних історичних осіб._________________________________________________

Б) запис визначення переказу у словники;

В) аналіз дослідження змістових і художніх особливостей переказу, знаходження прикладів, узагальнення (з використанням словників).

– До якої тематичної і жанрової групи можна віднести “Ой Морозе, Морозенку”, чому? Відповідь аргументуйте.

– Чи відповідає текст “Ой Морозе, Морозенку”, основним особли­востям переказів. Доведіть це за допомогою тексту.

6. Колективне складання плану чи ознайомлення з готовим текстуальним

1. Був у батька Хмеля славний лицар Морозенко.

2. З власної волі зрікся шляхетної віри, став полковником за битви звитяжні.

3. Боялася шляхта одного імені Морозенка і за всяку ціну хотіла знищити його.

4. Хто поїде до Яреми Вишневецького на переговори?

5. Посипалися зрадницькі кулі на послів Хмельницького.

6. Плакало небо, плакала земля за Морозенком.

7. Народження пісні.

7. Добір опорної лексики.

Власні назви – батько Хмель, полковник Нестор Морозенко, Ярема Вишневецький; Запорізька Січ, Річ Посполита, Жовті Води, Корсунь, Збараж, Луб’янецький горб.

Іменники – лицар, шляхта, віра, доля, ярмо, сваволя, книги, вороги, плани, розум, орел, кулі, мушкети, самопал, сум, могила.

Прикметники – славний, велемудрий, різний, звитяжні, одчайдушні, хитрі, висока, рясний.

Дієслова – громити, здобувати, бунтувати, лякати, бити, розмовляти, обмірковувати, відчинити, схилитися, лунати, сумувати, виднітись.

Словосполучення – син рідний, орел сизокрилий, зрадницькі кулі, поле бою, зливний дощ, славний лицар волі, заплакати гірко.

Метафоричні сполуки – зірвався вітер, плакало небо, плакала земля за Морозенком, схилялися стяги, залунала пісня.

8. Усний переказ тексту “Ой Морозе, Морозенку” у формі конкурсу кращого Оповідача.

Ситуація: Оскільки ми сьогодні працюємо з незвичайним текстом, то і план до нього, і сам переказ має бути незвичайним. Тому ми влаштуємо конкурс, де всі присутні будуть не просто слухачами, а членами журі, яке визначить кращого оповідача.

Мовець – конкурсант у номінації “Кращий оповідач” – майстер розмовного жанру (ти сам).

Адресат мовлення – поважне журі.

Мета – переказати текст, зберігаючи його своєрідність, непов­торність, зберігати інтонаційні та мовні засоби, форми – усний детальний переказ.

9. Виставлення оцінок за усні перекази.

ІІІ. Робота над письмовим переказуванням народного переказу “Звідки пішло прізвище Богдан Хмельницький?”(Матеріал уроку української мови – розвитку зв’язного мовлення).

Слово вчителя.

1.Ми вже ознайомилися з жанровими особливостями народних переказів, тому нам легко буде здійснити письмове переказування невеликого тексту. Спочатку прочитаймо.

Читання тексту “Звідки пішло прізвище Богдан Хмельницький” (Хрестоматія 5-6 кл. – с.51-52).

2.Бесіда за прочитаним текстом.

– Про кого розповідається в тексті (хто є героєм)?

– Де і як жили дід та баба?

– Кого знайшов дід у густому хмелю?

– Як дід здогадався, що перед ним не звичайна людина? (В голові у нього сяяло сонце).

– Чому дитину (хлопчика-знайду) назвали Богданом, а прізвище дали йому Хмельницький?

– Як ріс Богдан?

– Як ви думаєте, чому його так слухали козаки?

– Якими своїми ділами запам’ятався людям Богдан Хмельницький?

– Чому Хмельницький був сильною людиною?

3. Самостійне складання плану і добір лексичних засобів.

Орієнтовний план

I. Жадана знахідка	Дід, баба, не було дітей, журитися, Густий-густий хміль, дитячий голос, Знайти.
II. Незвичайна дитина	В голові сяяло сонце, поніс до хати, Сонце пішло за ним, виросли палати.
III. Історія імені	Бог послав дитину, знайшли у хмелю.
IV. Шлях перемоги	Церква, льохи, казали, слухати, зненацька Виходити, перемагати.

4. Повторне читання тексту.

5. Робота над письмовим переказом.

6. Самоперевірка, удосконалення написаного.(Проводиться за допомогою пам’ятки (підручник “Рідна мова”, с. 49), або її модифі­кованим варіантом.

1. Уважно прочитайте ваше висловлювання, зверніть увагу:

– чи розкриває ваш переказ тему/зміст прочитаного або прослуханого вами тексту;

– чи відповідає він плану;

– чи не додали ви чогось зайвого (чого не було в тексті). Якщо додали, викресліть;

– чи не пропустили ви чогось, що є в тексті, який переказуєте? Якщо пропустили, допишіть;

– чи дотримались ви абзаців? Абзаци повинні відповідати пунктам плану;

– зверніть увагу на правопис слів, написання яких викликає сумнів, перевірте їх правопис за словником;

– подивіться на розділові знаки, зверніть особливу увагу на межі речень, розставте знаки, де вважаєте їх потрібними;

– ще раз прочитайте ваш переказ, подивіться, чи немає повторів слів, якщо є, замініть синонімами.

7. Після самоперевірки роботи здаються.

V. Підсумок уроку у формі бесіди.

– Що нового сьогодні ви дізналися?

– У чому полягає специфіка переказу як жанру народної творчості?

– На які групи поділяють перекази?

– Чим відрізняється переказ від легенд та казок (можна перевірити свої думки за словником)?

– Що таке переказ як творча робота?

– Яка специфіка переказу як виду мовленнєвої діяльності на уроці розвитку мовлення?

VI. Домашнє завдання.

З літератури:

Прочитати переказ” Олекса Довбуш”, виявити його змістово-художні особливості.

З української мови:

Уявіть, що вам потрібно розповісти своєму однокласнику, який пропустив декілька уроків, як працювати над переказом. Складіть інструкцію, у якій буде відображена послідовність дій над текстом прочитаного твору.

Літературознавчий словничок

Гіпербола – художній засіб, що полягає в надмірному перебільшенні якихось властивостей зображуваного предмета, явища, рис людини. Вживається з метою увиразнення їх та вияву емоційно-естетичного ставлення автора до змальованого у творі.

Епітет – образне означення, що виділяє характерну рису зображуваного (явища, істоти тощо) або передає емоційне ставлення до них. Виражається здебільшого прикметником (золотокоса осінь; тихі води, ясні зорі).

Казка – один з найпоширеніших жанрів усної народнооповідальної творчості. Це епічне оповідання чарівно-фантастичного, алегоричного і соціально-побутового характеру із своєрідною системою художніх засобів, підпорядкованих героїзації позитивних, сатиричному викриттю негативних образів. Найвизначальнішою рисою казки є вигадка, творча мрія, фантазія, якою забарвлено кожну оповідку.

Ідея твору – об’єднує всю сукупність думок і почуттів, висловлених у ньому в образній формі, і віддзеркалює ставлення автора до дійсності (те, до чого закликає втор).

Легенда – жанр усної народної творчості та художньої літератури. Це оповитий казковістю і фантазією переказ про якусь визначну подію чи улюблену народом особистість.

Метафора – один із основних тропів, суть якого полягає в уподібненні й перейменуванні явищ, у перенесенні ознак одного предмета чи явища на інше на основі подібності. Вона близька до порівняння, але називає лише те, з чим порівнюється: зима ватою зависла на деревах…

Переказ – усна оповідь про життєві факти, драматичні ситуації, пов’язані з конкретними історичними подіями, інформація про які передається не очевидцями, а шляхом переповідання почутого (звідси і назва – переказ).

Порівняння – один з найчастіш уживаних образних висловів, у якому один предмет співставляється з іншим, наділеним певними властивостями особливо яскраво. У порівнянні виділяють три елементи: 1) те, що порівнюється (предмет), 2) те, з чим порівнюється (образ), 3)те, на основі чого одне явище порівнюється з іншим (ознака): лице біле неначе сніг.

Сюжет – в художніх творах змальовуються події з життя пер­сонажів, їхні вчинки, що відбуваються у просторі і часі. Цей аспект художньої творчості (хід подій, вчинки героїв) позначається терміном – сюжет. Це форма втілення життя, своєрідна концепція дійсності.

Тема твору – це предмет пізнання, ті життєві явища, які відібрані митцем для художнього відтворення. Водночас – це також і основне питання, поставлене автором, тобто те, про що розповідається.

Література

1. Великий тлумачний словник сучасної української мови /За ред. В. Т. Бусел. – К.,: Перун, 2001. – С.727.

2. Глазова О., Кузнецов Ю. Рідна мова. Підручник для 5 класу. – К.: Освіта України., 2005.

3. Лановик М., Лановик 3. Українська народна творчість. – К.: Знання – Прес, 2001. – 591 с.

4. Мовчан Раїса Українська література. Підручник для 5 класу загальноосвітніх навчальних закладів. – К.: Генеза, 2005.

5. Українська література: Хрестоматія нововведених творів 5-6 класи закладів /За ред. М. Т. Жулинського і Р. В. Мовчан. – К.:Генеза,2002. – 496 с.

6. Українська література. Програма для загальноосвітніх закладів/ За ред. М. Т. Жулинського і Р. В. Мовчан. – К.: Генеза, 2004.