Home ⇒ 📕Шкільні твори ⇒ Переказ оповідання Тупейний художник Лєскова Н. С

Переказ оповідання Тупейний художник Лєскова Н. С

План переказу 1. Автор міркує про те, хто такі художники. 2. Робота в театрі Любові Онисимівни й Аркадія. Їхня любов. 3. Аркадій стриже й голить брата графа. 4. Спектакль із Любов’ю Онисимівною в головній ролі.

5. Аркадій раптово відвозить свою улюблену з будинку графа. 6. Вони приїжджають у село й просять їх обвінчати. Священик видає їхнім переслідувачам.

7. Аркадія відправляють в армію, Любов Онисимівна живе на скотарні. 8. Аркадій посилає їй записку, що хоче неї викупити. Він гине. 9. Подальше життя героїні добутку.

Переказ Розділ 1 Оповідання

починається з міркувань про те, хто такі художники… Многим здається, що це просто живописці й скульптори. А, наприклад, ювеліри й кравці – це вже не художники. У свій час в Америці ушановували “художника”, що надавав покійним потрібного вираження особи.

Але, на жаль, його мистецтво не було до кінця зрозуміло народом. Майстри вбили каменями за зображення на особі померлого банкіра, обокравшего все місто, “вираження блаженної співбесіди з Богом”. “Був у такому ж надзвичайному художньому роді майстер і в нас на Русі”. Розділ 2 Нянька Любов Онисимівна була сухою високою бабусею.

У

молодості довелось їй служити акторкою театру графа Каменського. Тоді вона була дуже цікавою дівчиною: з тонким станом і ніжними рисами особи, але вже з молодості “білий як лунь”. Нянька Любов Онисимівна була чесної, лагідної, “любила в житті трагічне”, а іноді могла й запити. Вона часто ходила з дітьми на цвинтар, сідала на могилку й розповідала різні історії. Саме так оповідач довідався від її оповідання про “тупейного художника”.

Розділ 3 Парубок, про яке піде мовлення, служив разом з Любов’ю Онисимівною в театрі. Але тільки він не виступав на сцені, а був “тупейним художником”, простіше сказати, перукарем і гримером. Але не простим майстром, а “з ідеями”, міг зображувати на особі потрібний образ. Парубок був дуже близький серцем чутливої Любові Онисимівні. Тупейщика кликали Аркадієм.

Розділ 4 Аркадій міг зачісувати тільки жінок і самого графа. А граф був у захваті від Аркадія. Своєю увагою граф виділяв його серед усіх.

Він Аркадія наряджав, але нікуди не пускав. Граф собою був негарний. Але Аркадій з нього міг зробити “важливого”. Аркадію було років двадцять п’ять, а Любові Онисимівні йшов дев’ятнадцятий рік. Вони полюбили один одного, але зустрічатися не могли (тільки на гримуваннях).

“Побачення з ока на око були зовсім неможливі й навіть немислимі… ” Розділ 5 Любов Онисимівна була в ті роки не тільки гарна собою, але й талановита. Один раз граф, очікуючи в себе будинку государя (або Олександра Павловича, або Миколи Павловича), запросив поставити на своїй сцені найкращий спектакль. І от на останній репетиції впала куліса й пришибла головній героїні ногу. Отут Любов Онисимівна викликалася виконувати, крім своїх, ще й картини головної героїні.

Граф був несказанно щасливий. У знак особливої вдячності Любові Онисимівні були вручені “камариновие серги” – знак розташування владики. Любов Ані-Симовну після спектаклю було велено переодягти “невинною святою Цецилією” і доставити на графську половину. Любов Онисимівна плакала, переживала, тому що мріяла про Аркадія.

Глави 6, 7 Бажаючи стати перед государем, до графа приїхав його брат. Він був ще гірше й безобразніше графа, так до всьому іншому особа в буфах було. Всі майстри, що голили його, неодмінно його різали. Вони-Те й порадили йому Аркадія.

Брат прийшов до графа із проханням відпустити до нього Аркадія. Граф сказав, що відпустити не може, тому що клятву давав, що Аркадій нікого не буде стригти й голити. Брат все-таки наполіг на тому, щоб Аркадій прийшов до нього “пуделі обстригти”. А там буде видно… Глава 8 Граф відправив Аркадія в будинок свого брата обстригти пуделі й велів повернутися швидше, для того щоб нарядити Цецилією Любов Онисимівну.

Від таких слів Аркадій похитнувся, але зібрав інструменти й пішов. Глава 9 Брат графа розклав перед ним два пістолети й десять золотих. І знайшло щось раптом на Аркадія: став він стригти й голити брата графа. Усе зробив якнайкраще, взяв золото й пішов. Прибіг у театр, став робити зачіску Любові Онисимівні й шепотіти на вухо, що відвезе її.

Глава 10 Спектакль був чудовим. Брати сиділи в ложі, вони були дуже схожі один на одного. Граф був тихий-претихий, явно не на добре.

Брат шепнув на вухо графові, щоб той боявся Аркадія і його бритви. Глава 11 Після спектаклю Любов Онисимівну одягли Цецилією. За дверима комірки стояли шість чоловік, яким велено було піймати Аркадія.

Це значило, що він приречений на мучення. Граф горазд був на такі вигадки: “И диба, і струна – все це було. Казенне покарання після цього вже за ніщо.

Під всім будинком були підведені потайние льоху, де люди живі на ланцюгах, як ведмеді, сиділи. І довго отут млоїли людей, а інших на все життя. А інші навіть із ведмедями були прикуті, так, що ведмідь тільки на полвершка його лапою задерти не може”. Але Аркадій раптом схопив стіл, вибив вікно, і Любов Онисимівна нічого більше не пам’ятала. Опам’яталася Любов Онисимівна від холоду.

Вони мчалися на конях. За ними – графські… Погоня. Зненацька сани перевернулися. Аркадій повідомив Любові Онисимівні, що вони приїхали в село Суха Орлиця – отут живе священик, він усіх вінчає.

Глава 12 Аркадій і Любов Онисимівна постукали в будинок. Священик і його дружина відкрили двері. Молоді кинулися їм у ноги. Аркадій просив їх обвінчати.

Священик почав торгуватися: буде дорожче, адже вони ще й графські. Священик хотів сховати їх у церкві, але отут зненацька постукали у двері. Глава 13 Піп сховав Аркадія під перину, а Любов Онисимівну – у годинний футляр. У будинок увійшло сім чоловік графських, з кистенями.

Священик зі страху видав молодих. Аркадій скинув із себе перину, обернувся до попа й плюнув йому в особу. Сказав, що силою змусив Любов Онисимівну їхати з ним. Глава 14 Любов Онисимівна у своїй комірці з-під підлоги почула стогони: там терзали Аркадія.

Любов Онисимівна кинуласьбило до дверей, але вона виявилася замкненою. Любов Онисимівна вирішила покінчити із собою. Оповила косою свою шию…

Раптом усе завмерло. Опам’яталася вона на скотарні. Біля її була жінка похилого віку з ласкавою особою. Глава 15 Бабу зі скотарні кликали Дросида. Вона за пазухою носила флакончик з Горелкою.

Дросида сказала Любові Онисимівні, що Аркадія від смерті врятувала милість графська. Граф відправив Аркадія служити в армію, але не простим солдатом, а полковим сержантом за те, що братових пістолетів не злякався. Пройшло три роки. Любов Онисимівна жила із Дросидой на скотарні.

Дросида все розповідала про своє життя: вона ще пам’ятала, як старого графа кріпаки зарізали, “тому що ніяк уже більше не могли його пекельної лютості витерпіти”. Один раз увечері у вікно Любов Онисимівни кинули камінь, загорнений у папір. Глави 16, 17 Розгорнула вона папір і очам своїм не повірила. У записці, підписаної Аркадієм Ільїним, було написано, що він уже дослужився до офіцерського чина й хоче неї викупити. Любов Онисимівна спалила лист і стала молитися за Аркадія.

Глава 18 Рано ранком Любов Онисимівна початку напувати теляти й раптом почула, що начебто вночі був зарізаний сонний офіцер за п’ятсот рублів. Любов Онисимівна зомліла. Це двірник зарізав Аркадія.

А Любов Онисимівна з тих пор ходить на його могилу, водить туди дітей, яких няньчить. Глава 19 Любов Онисимівна дістала пузиречек, зробила ковток і продовжила своє оповідання. Аркадія ховали з почестями, на похоронах був губернатор, граф зігнав своїх кріпаків. Двірника покарали батогом і відправили на каторгу. З похорону прийшли, а Любов Онисимівна не може плакати.

З тих пор вона стала пити “рідина із флакона”. Любов Онисимівна просила хлопчика нікому не говорити, що вона п’є, провина собі купує: “ніколи не видавай простих людей: тому що простих людей адже треба берегти, прості люди всі адже страдатели”. Автор згадує, як після цієї трагічної історії, розказаною нянькою, він став зауважувати, як вона вночі не може заснути, поки не сьорбне зі свого “плакона”.

Пом’яне тихесенько свого Аркадія – і “юрк під ковдрочку… ” “Більше жахливих і надривних душу поминок я у все моє життя не видивал”.


1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (2 votes, average: 5.00 out of 5)

Схожі твори:

  1. Переказ оповідання Лєскова “Лівша” Після закінчення віденської ради імператор Олександр Павлович вирішує “по Європі проездиться й у різних державах чудес подивитися”. донський козак, Що Складається при ньому, Платов “дивинам” не дивується, тому що знає: у Росії “своє нітрохи не гірше”. У самій останній кунсткамері, серед зібраних із усього світла “нимфозорий”, государ купує блоху, що...
  2. Переказ оповідання Лєскова “Відбитий ангел” На постоялому дворі вкриваються від непогоди кілька подорожан. Один з них затверджує, що “усякого врятованої людини… ангел руководствует”, і його самого ангел водив. Наступне оповідання він вимовляє, коштуючи на колінах, тому як всі случившееся – “справа досить священне й страшне”. Маркуша, “незначна людина”, породжений в “старій російській вірі”, служить муляром...
  3. Переказ повести Очарований мандрівник Лєскова Н. С План переказу 1. Зустріч подорожан. Іван Северьянич починає оповідання про своє життя. 2. Флягин довідається своє майбутнє 3. Він тікає з будинку й попадає в няньки до дочки одного пана. 4. Іван Северьянич виявляється на торгах коней, а потім у Ринь-Пісках у полоні в татар. 5. Звільнення з полону й...
  4. Переказ Лівша Лєскова Н. С План переказ 1. Імператор Олександр і донський козак генерал Платов оглядають англійську кунсткамеру (збори рідкостей, дивовижних речей). 2. Олександр купує металеву блоху й везе її в Росію. 3. Після смерті Олександра інший цар, Микола Павлович, велить показати цю блоху російським майстрам. 4. Платов залишає блоху в майстрів. 5. Платов, не...
  5. Виклад оповідання Лєскова “Лівша” Олександр Павлович – російський імператор; Олександр Павлович представлений у шаржованій ролі шанувальника й шанувальника західної (англійської) цивілізації і її технічних винаходів. Приїхавши в Англію разом з отаманом Платовим, Олександр Павлович захоплюється рідкісними, мистецьки зробленими речами, які гордовито показують йому англійці, л не насмілюється протиставити їм вироби й досягнення російських людей....
  6. Головний герой оповідання в оповіданні Н. С. Лєскова “Лівша Головний герой оповідання – людин неосвічений, не позбавлений властивих росіянином недоліків, у тому числі дружби з “зеленим змієм”. Однак основна властивість Лівші – незвичайна, чудесна майстерність. Він утер ніс “аглицким майстрам”, підкував блоху такими дрібними цвяхами, що й у найдужчий “мелкоскоп” не побачиш. Образом Лівші Лєсков доводив, що невірно думку,...
  7. Зображення російського національного характеру в добутках Н. С. Лєскова “Грішники й праведники в зображенні Лєскова.” ЗОБРАЖЕННЯ РОСІЙСЬКОГО НАЦІОНАЛЬНОГО ХАРАКТЕРУ В ДОБУТКАХ Н. С. ЛЄСКОВА Якщо всі російські класики минулого століття вже при житті або незабаром після смерті були усвідомлені громадською-суспільною-літературно-суспільною думкою в цій якості, те Лєсков був “прилічений” до класиків лише в другій половині нашого сторіччя, хоча особлива майстерність мови Лєскова було безперечно, про нього...
  8. Як я розумію слова К. С. Лєскова: “Я не можу брати фактиком, а беру дещо психиею, аналізом характеру”? (На прикладі оповідання “Павлин”) 1. Сполучення реалістичного й вигаданого. 2. Автобіографічність подій. 3. Зміна характеру Павлина через любов. 4. Повне розкриття образа головного героя. 5. Документализм і психологізм в оповіданні. Для Н. З. Лєскова немаловажним моментом було показати в добутку не факти, не реальну й грубу історію, а щось, що дійсно робило б враження...
  9. Переказ оповідання Ганна на шиї Чехова А. П План переказу 1. Ганна з розрахунку виходить заміж за Модеста Олексійовича. 2. Ганна почуває себе обманутої: вона не розпоряджається грошима чоловіка. 3. Чоловік хоче за допомогою Ганни домогтися підвищення по службі. 4. Ганна почуває себе вільної: на балі вона мала успіх у чоловіків. 5. Чоловік одержує підвищення по службі, Ганна...
  10. Переказ оповідання Макар Чудра Горького М План переказу 1. Оповідач слухає історію старого цигана. 2. Легенда про любов Радди й Лойко. 3. Розв’язка конфлікту: Лойко Зобар убиває Раду, а її батько – Лойко. Переказ Оповідач розмовляє зі старим циганом Макаром Чудрой, що розповідає йому про своє життя й ділиться своїми думками. Він не розуміє, чому люди...
  11. Короткий переказ оповідання “Темні алеї” В осінній непогожий день по розбитій брудній дорозі до довгої хати, в одній половині якої була поштова станція, а в іншій чиста світлиця, де можна було відпочити, поїсти й навіть переночувати, під’їхав обкиданий брудом тарантас із напівпіднятим верхом. На козлах тарантаса сидів міцний серйозний мужик у туго підперезаному сіряку, а...
  12. Переказ оповідання Після балу Толстого Л. Н План переказу 1. Іван Васильович починає оповідання про випадок, що перевернув його життя. 2. Опис балу. Закоханість героя. 3. Після балу. Герой випадково стає свідком екзекуції, жорстокості батька Вареньки. 4. Цей випадок перевертає життя героя й порушує всі його подальші плани. Переказ Всіма шановний Іван Васильович зненацька для всіх присутніх...
  13. Переказ оповідання Муму Тургенєва І. С План 1. Експозиція: будинок барині. 2. Життя Гарасима в будинку барині. 3. Бариня вирішує женити п’яницю Капітона Климова. 4. Прихильність Гарасима до Тетяни. 5. Розставання з Тетяною. 6. Гарасим знаходить Муму й виходжує її. 7. Бариня велить прогнати собачку. 8. Гарасим ховає Муму від барині. 9. Бариня велить убити собаку,...
  14. Переказ оповідання Співаки Тургенєва І. С План переказу 1. Опис хазяїна шинку і його закладу. 2. Опис відвідувачів шинку. Суперечка на краще виконання пісні. 3. Спів рядчика з Жиздри. 4. Перемога Якова Турка. 5. П’яний розгул вкабаке. Переказ Сельцо Колотовка, що колись належало поміщиці, прозваної Стриганихой, а нині приналежному якомусь петербурзькому німцеві, стоїть на скаті голого...
  15. Переказ оповідання Хірургія Чехова А. П План переказу 1. Прихід дячка Вонмигласова в земську лікарню на прийом до фельдшера Курятину. 2. Дячок скаржиться на біль у зубі, фельдшер вирішує його видалити. 3. Перша спроба вирвати зуб Зуб не піддається. 4. Друга спроба. Зуб розламується 5. Розсерджений дячок іде ні із чим. Переказ Перед нами земська лікарня,...
  16. Переказ оповідання Васюткино озеро Астафьева В. П План переказу 1. Озеро, пам’ятне Васютке. 2. Життя рибалок чекаючи путини (часу, коли особливо вдалий лов риби). 3. Васютка в лісі. 4. Хлопчик заблудився. 5. Перший вечір у тайзі. 6. Васютка виявив невідоме озеро. 7. Хлопчик вийшов до Єнісею. 8. Васютка знайдений. 9. Озеро, нанесене на карту. Переказ Це оповідання...
  17. Переказ оповідання Тхір і Калинич Тургенєва І. С План переказу 1. Орловські й калузькі мужики. 2. У садибі Тхора. 3. Знайомство з Калиничем. 4. Порівняльна характеристика Тхора й Калинича. Переказ Оповідання ведеться від імені оповідача-мисливця “Кому траплялося з Волховского повіту перебиратися в Жиздринский, того, імовірно, вражала різка різниця між породою людей в Орловській губернії й калузькій породі. Орловський...
  18. Переказ збірника Цюй Ю “Нові оповідання в палаючого світильника” Записки про пионовом ліхтар. Звичай любуватися ліхтарями досить древній. Якийсь студент, овдовівши, зрадився тузі й не пішов на свято. Просто стояв у воріт. Помітив служницю з ліхтарем у вигляді пари півоній і красуню рідкої краси. Хвостом поплівся за ними Красуня звернулася до студента зі словом привіту, а той запросив її...
  19. Переказ оповідання Невідома квітка Платонова А. П План переказу 1. На безжиттєвому пустирі розцвітає незвичайна квітка. 2. Дівчинка Даша знайомиться з ним і показує його іншим дітям. 3. Діти вдобрюють землю пустиря, і на наступний рік він стає чудово гарним. Нова невідома квітка тягнеться до Даше. Переказ На пустирі самотньо ріс маленьку квітку Пустир був зовсім безжиттєвим...
  20. Переказ оповідання “Сосонка” Олени Пчілки Олена Пчілка – знаний літературний майстер. Найулюбленішим її оповід-ням для мене є “Сосонка”. Це історія про людську несправедливість. Авторка п казує дві родини – селянську та панську. Головним героєм твору є хлопчик із лянської сім’ї Івась. Його доля дивним чином переплітається із долею малень Сосонки, яку вони разом із батьком...
Переказ оповідання Тупейний художник Лєскова Н. С
«
»