Виклад оповідання Лєскова “Лівша”

Олександр Павлович – російський імператор; Олександр Павлович представлений у шаржованій ролі шанувальника й шанувальника західної (англійської) цивілізації і її технічних винаходів. Приїхавши в Англію разом з отаманом Платовим, Олександр Павлович захоплюється рідкісними, мистецьки зробленими речами, які гордовито показують йому англійці, л не насмілюється протиставити їм вироби й досягнення російських людей. “Політик” Олександр Павлович, що остерігається зіпсувати відносини з англійцями, протипоставлений своєму братові –

“патріотові” Миколі Павловичу й прямодушному Платову, що болісно переживає приниження росіян

Тотожність Олександра Павловича з реальним імператором Олександром I умовно. Лівша – тульський зброяр, один із трьох мастерових, що виконують доручення Платова створити виріб, що було б гідно більшого подиву, чим мікроскопічна танцююча сталева блоха англійської роботи

Лівша разом з товаришами підковує блоху. Лівша – умілець, “посрамитель” англійських майстрів, безкорисливий і непідкупний патріот, нещасний, принижений страждалець. Образ Лівші має двоякий сенс: одночасно й позитивний і іронічний,

негативний. З одного боку, Лівша – митецький мастеровой, що втілює разюче вміння російського народу; але разом з тим він позбавлений технічних знань, відомих англійським майстрам: підкована Лівшею і його товаришами блоха перестає виконувати танець. Лівша відкидає вигідні речення англійців і вертається в Росію; однак безкорисливість і непідкупність Лівші, що думає лише про благо Батьківщини, невідривно пов’язані із затурканістю, відчуттям власної незначності в порівнянні з російськими чиновниками й вельможами. Лівша втілює в собі й достоїнства, і пороки простої російської людини. Вернувшись на батьківщину, Лівша занедужує й умирає, позбавлений усякої турботи. Трагічна доля Лівші – людини, наділеного талантом, але не власного ім’я, що має навіть, – протипоставлена історії приїжджаючого разом з ним у Петербург англійця, дбайливо прийнятого в англійському посольстві. Байдужність, байдужість до людської особистості, визначивши-шие сумну долю Лівші, представлені відмітними властивостями російського громадського життя. Опис зовнішності героя обмежується декількома значними деталями: “косий лівша, на щоці пляма рідне, а на скронях волосся при ученье видерті”. Фізичні вади Лівші надають додаткове комічне значення його образу, одночасно підкреслюючи особливу майстерність його: косоокість і погане володіння правою рукою не заважають героєві підкувати не помітну оком сталеву блоху

Косоокість Лівші є також своєрідним знаком, печаткою изгойства, відкинутості. Микола Павлович – російський імператор; доручає отаманові Платову знайти російських майстрів, які могли б створити річ, гідну більшого подиву, чим англійська сталева блоха. Він посилає Лівшу разом з підкованої їм блохою в Англію показати мистецтво росіян. На противагу своєму братові Олександрові Павловичу Николаи Павлович виступає в ролі “патріота”. Тотожність Миколи Павловича з імператором Миколою I умовно. Платов – козачий отаман; супроводжує імператора Олександра Павловича в поїздці в Англію; дає Миколі Павловичу рада звернутися до російських майстрів, які можуть створити річ, гідну більшого подиву, чим англійська сталева танцююча блоха. Платов віддає наказ Лівші й двом його товаришам виготовити таку річ. Платов є функцією патріота, проникливого викривача підступництва іноземців (англійців). Він відвертає замок в англійського пістолета й виявляє приховану англійцями напис із ім’ям російського майстра-творця й т. буд. Платов протипоставлений Олександрові Павловичу, полоненому досягненнями англійської техніки. Риси патріота – дбайливця за благо батьківщини в образі Платова міфологізовані. Платова відрізняють беззавітний патріотизм і прямодушність, через якого він втрачає прихильність Миколи Павловнча, уважениек. майстерності простих росіян людеш одночасно Платову властиво презирливе відношення до особистого достоїнства залежних від нього людей, використання побоїв і погроз як найкращого заходу впливу. Платов – єдиний сановник, що спробував допомогти повернутися на батьківщину захворілому Лівші. Тотожність Платова з козачим отаманом М. И. Платовим, учасником Вітчизняної війни 1812 р.. сопровождавшим імператора Олександра I вчасно подорожі в Англію, умовно. Чернишов – граф, вельможа при дворі Миколи Павловича

Є функцією “шкідника”, що приховує від Миколи Павловича повідомлення Лівші, що англійці на відміну від російські рушниці цеглою не чистять. Чернишов перешкоджає докторові Мартин-Сольскому, якого повідомив про чищення рушниць умираючий Лівша, донести звістку до імператора. У результаті пізніше, у Кримській війні, російська армія зазнає поразки від англійців, тому що в чищених цеглою, истончившихся рушничних стовбурах кулі не тримаються. Тотожність Чернишова із графом Л. И. Чернишовим, військовим міністром в 1832-1855 гг., умовно.


1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (No Ratings Yet)
Loading...


Виклад оповідання Лєскова “Лівша”

Categories: Нові твори

Links