Якось раз один пастор став розпускати серед парафіян слухи про свою небувалу святість. Щоб довести її, видумав він таку штуку: велів служці піймати голуба, зв'язати йому крила й віднести на горище церкви. У козирку над кафедрою заздалегідь проробили діру, через яку потім випустити голуба.

У одне з неділь виголосив пастор з кафедри, що у наступну неділю його відвідає святий дух і хто прагне

Давним-давно жили два брати. Старший брат був бідним, а молодший — багатим. Молодший брат віддав корову старшому, щоб той доїв її. Пройшло небагато часу, і він задумав повернути свою корову й пішов до хана скаржитися, щоб судили старшого брата. Приходить до хана, а той говорить:

- Хто з вас угадає три загадки, тому й дістанеться корова. Задав

Зголоднів простак у шляху й розв'язав підкріпитися кашею. У цей час він саме підходив уводити, увести до ладу лісу. Ну що ж, розвів простак багаття, підвісив казанок із замерзлою кашею над вогнем, вона жваво й розігрілася.

Тільки праг він прийнятися за гарячу кашу, бачить — далеко у поле по свіжому сніжкові скакає на коні мисливець, за мисливцем — доезжачий з хортицями.

Мабуть, трапилося це колись, а коли не було б, те люди у миру не казали б.

Не на небі, на землі, у якійсь долині, у одному селі жили-минулого старий з бабою, так такі старі, що ледве вже волочили за собою вантаж років своїх. Надією й опорою їх у ті часи був єдиний син Алистар. Старі доживали вуж останні свої дні й, перш ніж попрощатися з білим

У одному маєтку овинщик вічно крав хліб. Панові завжди видалося, що мало зерна намолочують. Подумав він — не чи краде хліб овинщик? Та став за ним підглядати. Одного разу осіннім ранком ще

Затемна під'їжджає овинщик з підводою до поміщицької клуні; насипав він зі своїм мальцом три мішки жита, два вже на віз звалили й зібралися

Жила колись на світі одна баба, і була вона така стара, що забула, скільки їй років. Ніхто їй про прожиті роки не нагадував, навіть смерть. Діти баби роз'їхалися, онуки баби роз'їхалися, і правнуки теж з будинку пішли.

Залишилася баба одна із чередою овець. Та полюбила вона їх, як рідних дітей.

Трапилося це давним-давно. Прийшов Тигр до струмка напитися води й зустрів на березі Жабу.

- Щось ти, Жаба, сидиш так сидиш на тому самому місці? - звернувся до неї Тигр. - Невже ти не можеш перестрибнути на інший берег?

- Дрібниці які! - фиркнула Жаба.- Мені нічого не варто у кілька стрибків забратися на вершину

Жив на півострові Кинтайр у Арделве рибалка по імені Ейн Макрей. У один зимовий День, коли надій на вдалий улов не було ніяких, тому як на море гуляв шторм, Ейн надумав запасти для свого човна новий кіль і відправився у ліс, що лежить між Тотегом і Гленелгом, сподіваючись там знайти дерево саме потрібної йому довжини.

Але тільки він доглянув підходяще дерево, як з гір спустився

За себе як не постояти! Як за родича не постояти! Хіба кривдникові вибачити можна?

Жив у одному селі нанаец Бельди. Був у нього синок, по імені Чокчо. Зовсім маленький синок – ледь ходити вмів. Усю зиму Бельди полював. Багато хутра – хутр нагромадив. Та соболь у нього був, і лисиця, і нерпа, і ведмідь, і колнок, і вовк. Дивиться

Крихта Метти була пастушкою. Щоранку вона виводила овець на пасовище. Іноді вона бродила з ними по полях і пагорбам, але найбільше їй подобалося пасти їх біля дороги.

У ті часи у цій країні правил прекрасний молодий король, і розв'язав цей король одного разу відправитися