Недалеко від похмурої долини Альбев, у горах, що піднімаються над стародавнім замком графів де Грюйер, перебуває озеро Монжерон, що відбиває у своїх водах темні вершини сосен. Воно дуже красиво. Гляньте на нього зі схилу гори ясним сонячним днем! Вам здасться, що величезний смарагд упав посередині

Жила у одному селі вдова із сином. Відправилася вона якось за покупками у сусіднє село, а сина залишила будинку одного. У цей час до їхньої хатини підійшов мандрівний жебрак. Юнак і говорить йому:

- Дай мені наставляння, а я за це дам тобі сто рупій. Жебрак погодився й сказав:

- Не ходи на базар без грошей, не пускайся у шлях без друга. Хто буде цьому випливати,

Жили два сини. Захотіли вони розділитися. Розійшлися. Одному курка дісталася, а іншому корова. Один приходить і говорить: «А що, брат, курки у місті дороги». Він говорить: «Тягни курку».

Побрав, голову відрубав, вискубав, у горщик, щи зварив, склал горщик у гаманець і попер.

Крокував далече чи, близько, чи високо, низько — посохнув з руки випав.

Жили за старих часів чоловік і дружина. Прожили вони життя у любові й згоді, але скривдила їхня доля: не було у них дітей. Одного разу говорить дружина чоловікові:

- Ми тепер старі сталі, сил мало залишилося. Треба нам кого-небудь замість сина у будинок побрати. Став би він нас годувати у старості.

Відправився чоловік сина шукати. Іде по лісовій стежці, дивиться - назустріч

Жив-Був у одному аулі молодий джигіт по імені Хагор. Коли Хагор увійшов у лета, він став подумувати про одруження. Йому сподобалася гарна й молода дівчина; він на ній і одружився. У дружини Хагора був чарівний батіг. Через тиждень чоловік їй набрид, і, щоб від нього відскіпатися,

У деякому царстві, у деякій державі жив-був цар; у цього царя було три дочки й один син, Іван-царевич. Цар зостарився й помер, а корону прийняв Іван-царевич. Як довідалися про те сусідні королі, зараз зібрали незліченні війська й пішли на нього войною. Іван-царевич не знає, як йому бути; приходить до своїх сестер і запитує: «Люб'язні мої сестриці! Що мені робити? Усі королі

Однієї невістці, яка була на сносях, захотілося м'яса. Але вона соромилася просити м'яса у свекрухи. До лету їх сім'я зібралася откочевать на літнє пасовище. Саме у цей час їх сука ощенилася. Невістка непомітно кинула одного щеняти у багаття.

- Дочка, квап, усе кочовище

Розповідають також, що великий цар Кришиадева-Райя призвав до себе одного разу своїх наближених і сказав:

- Я дам кожному з вас корову й кішку. Ви повинні напувати ваших кішок коров'ячим молоком, і того, хто у три місяці зуміє краще всіх відгодувати свою кішку,

Петро Перший багато випивав, багато гуляв і багато працював. Він усе-усе сам робив і після кожної роботи любив піти пополювати. Любив він російський народ, а солдат і мандрівників особливо. До нього раз приходить мандрівник, Васабо Кессарийський. Це була справа у Петербургові. Прийшов Васабо Кессарийський до Петра Першому, він налив

За давніх часів жили у Японії демони з довгими носами. Називали їх тенгу. Були у тенгу чарівні віяла: шльопнеш по носу однієї стороною-починає ніс рости, шльопнеш іншої-ніс знову коротким стає. Якось раз три маленькі тенгу відіграли у лісі з таким чарівним віялом. Шльопали один одного по носу те однієї, те іншою стороною. Побачив борсук чарівне віяло й подумало: "Ось би мені такий! Уже я б часу