Пафос військово-патріотичної героїки у творчості Пушкіна
Пафос військово-патріотичної героїки Вітчизняної війни, знайшло своє яскраве вираження в значительнейшем добутку пушкінської ліцейської лірики 1814 року – “Спогадах а Царському Селі”, прочитаному самим Пушкіним на публічному ліцейського, перехідному з молодшого курсу на старший, іспиті в присутності численних гостей і Державіна 8 січня 1815 року.
Вірш був написаний Пушкіним за завданням ліцейського професора Галича. Дві останні строфи в первісній редакції були відсутні й були додатково написані після звістки про згоду Державіна
* Навис покрив похмурої
* На зводі дрімаючих небес;
* У безмовній тиші почили діл і гаїв,
* У сивому тумані далекий ліс;
* Ледве чується струмок, що біжить у покров діброви,
* Ледве дихає вітерець, що заснув на аркушах,
* И тихий місяць, як лебідь величний,
* Пливе в сребристых хмарах.
Поява наприкінці цієї строфи місяця не тільки елемент пейзажу, але й певний момент композиційного характеру: вона необхідна для того, щоб у її світлі показати й перелічити предмети наступного опису. Після перерахування елементів околишнього пейзажу (пагорб, луг, тополя, верба, водоспади, озеро) іде розгорнутий опис свідчень, що зустрічаються в Царському Селі на кожному кроці, військової моці й слави Росії: пам’ятник на озері на честь А. Г. Орлова-Чесменского, пам’ятник на честь перемог Румянцева,. А потім – узагальнення й хвала полководцям, що затвердили військову міць Росії, і поетам, що прославили їхні подвиги: Державіну – як співакові Суворова, Петрову – як співакові Румянцева. Від цієї картини минулого століття Пушкін переходить до сьогодення – до тільки що що закінчилася Вітчизняній війні:
* Блиснув кривавий меч у неприборканій долоні
* Підступництвом, зухвалістю вінчаного царя;
* Повстав всесвіту бич – і незабаром лютої лайки
* Зашарілася грізна зоря.
Підготовляючи в 1819-1820 роках видання своїх віршів окремим збірником, Пушкін вніс в “Спогади” ряд виправлень, викинувши другу й передостанню строфи й усунувши в ряді місць захоплене звертання до Олександра I.
Читання Пушкіним своїх “Спогадів у Царському Селі” на ліцейському іспиті в 1815 році було справжнім тріумфом молодого поета. Негайно ж після іспиту, що був сприйнятий всіма присутніми як передача Державіним своєї поетичної ліри, Пушкін посилає Державіну свій вірш, власноручно переписане.
* Влернв у латинщину глибокої розум свій
* Трикраты уражений
* На приступі багнетом!
* Двуструнной балалайкою
* Походи продзвени
* Про витязя з нагайкою,
* Що в акупел і у вогні.
* Літав перед полками,
* Як вихорь на полях,
* И вкруг його рядами
* Вороги лягали в порох!
* Летів на зустріч слави
* Але зустрівся з ядром
(2 votes, average: 3.00 out of 5)