Охорона природи
Охорона природи – система заходів, оптимизирующих взаємини людського суспільства із середовищем його перебування, у тому числі раціональне природокористування, удосконалювання встаткування, технологічних процесів у промисловості, сільському господарстві й транспорті з метою виключення або зниження шкідливих впливів на навколишнє середовище й здоров’я людини
Рослинність і тваринний мир найбільше помітно й сильно страждають від господарської діяльності людини. Ще в минулому столітті в результаті мисливських промислів практично
Для захисту окремих видів Рослин і тварин від повного знищення стали створюватися заповідники
Заповідник – територія (акваторія), повністю виключена з будь-якої господарської діяльності й призначена для збереження еталонів недоторканих ландшафтів
В 1919 році був заснований перший радянський заповідник – Астраханський. Він розташований у дельті Волги. Тут охороняються рідкі породи осетрових риб, водоплавні птахи, рідкі рослини. У цей час у Росії існує 89 заповідників
Заказник – ділянка території або акваторії, де охороняється
Національна пара до-к – особливо охоронювана територія з малонарушенними комплексами й унікальними природними й антропогенними об’єктами
Національні парки у відрізни й від заповідників сполучать у собі завдання охорони природи строго контрольованого рекреаційного використання, тобто короткочасного відвідування з метою відпочинку й пізнавального туризму. Зараз у країні 29 національних парків