Осуд несправедливості кріпосницького суспільства в байках “Вовк та Ягня”, “Мірошник”
Є письменники, ім’я яких асоціюється переважно з одним літературним жанром. Такими митцями були в російській літературі Іван Крилов, а в українській – Леонід Глібов. Обидва вони увійшли в історію рідного письменства як видатні байкарі. Розробляючи сюжети славнозвісного давньогрецького байкаря Езона, вони створювали цілком оригінальні твори, висміюючи недоліки сучасного їм життя.
Головні теми байок Глібова – безправ’я покріпаченого селянства, поміщицька сваволя, продажність суддів, хабарництво чиновників… Так, байка “Вовк
Вовк присікується до Ягняти, рикає на нього, шукає зачіпки, аби тільки надати видимість законності звичайнісінькій розправі. Спроба Ягняти виправдатися наперед приречена на невдачу, бо Вовкові ніякі спростування не потрібні: він вирішив з’їсти Ягня – і цього досить. Головний його аргумент – “він Вовк, він пан”. Вовк у байці вчиняє з Ягням
Занепад кріпосницького ладу, марнотратство деяких дворян Глібов відтворив у байці “Мірошник”. Мірошник Хома “не гаразд за діло брався”, сподіваючись, що води в річці вистачить на його вік. Коли ж млин став, ледачий Хома зігнав злість на безвинних курях, що прийшли до греблі води напитися. Про те, що в цьому разі висміюються не звичайні людські вади, а соціальні, байкар недвозначно говорить у моралі:
На світі є такі пани:
Без діла сотні всюди сують,
А за недогарок вони людей і лають, і мордують.
Байка Глібова “Мірошник”, написана в 30-х роках, напередодні селянської реформи, прозвучала надзвичайно актуально і злободенно. В образі Мірошника український поет засудив тих поміщиків, які за нових обставин, коли в селі зароджувалися капіталістичні відносини, виявили повну життєву безпорадність, невміння і небажання працювати.
Глібов – талановитий художник-новатор, який відкрив своїми байками нову сторінку в історії розвитку цього жанру в українській літературі.
(1 votes, average: 5.00 out of 5)