Особливості композиції паремій

За композицією паремії дуже різноманітні – від простих узагальнюючих суджень (типу “Ситий голодного не розуміє”, “У єдності сила”), до складних з точки зору структури та змісту тверджень, розуміння яких ускладнюється різними чинниками (підтекстом, іронічним забарвленням). Як і в багатьох інших фольклорних жанрах, тут основну роль відіграє асоціативність та художня образність тексту.

У структурі приказок спостерігаються різні композиційні прийоми: зіставлення – одне явище чи поняття зіставляється з іншим на основі подібності,

спорідненості: “Гарна дівка, як маківка”; контрасту – протиставлення явищ, якостей чи дій: “Колос повний до землі гнеться, а порожній – угору пнеться”; антитези, в основі якої суперечність між явищами дійсності, заперечення однієї думки іншою: “Сам в неволі, а думки на волі”. Багатьом пареміям властива симетрична структура за принципом паралелізму: а) прямого: “Який мельник, такий млин, який батько, такий син”; б) контрастного: “Драний кожух – не одежа, чужий муж – не надежа”; в) психологічного: “Зів´яли квіти – перестав любити”.

Поширена структура приказок

у формі дилеми – двох взаємови-ключних компонентів: “Або пан, або пропав”, “Або полковник, або покойник”, “Або рибку з´їсти, або на дно сісти”, а також у формі заперечення: “Не береться ні за холодну воду”, “З дужим не борись, а з багатим не судись”, “Не знаєш броду – не лізь у воду”. Дуже цікаві в українському фольклорі приказки, побудовані на подвійному запереченні: а) предмету: “Ні риба, ні м´ясо”, “Ні грач, ні помагач”, “Ні пава, ні гава”, “Ні Богові свічка, ні чортові шпичка”; б) дії: “Ні кує, ні меле”, “Ні до ладу, ні до прикладу”, “Ні стати, ні сісти”; в) якості: “Ні живий, ні мертвий”, “Ні сорому, ні совісті”; г) обставини: “Ні світ, ні зоря”, “Ні в тин, ні в ворота”, “Ні сам не гам, ні другому не дам”.

Подібної структури є паремії, де заперечення висловлюється від протилежного: “Хоч плач, хоч гопки скач”, “Хоч криком кричи”, “Хоч вовком вий”, “Хоч трава не рости”. Особливо колоритні приказки, в основі яких лежить прийом карикатури – порівнюються чи зіставляються два тотожні предмети, явища або ознаки, але один компонент подано в прямому значенні, а другий – у карикатурно зміщеному (перебільшено, перекручено, доведено до смішного): “Худий, аж ребра світяться”, “Іде – ледве ноги тягне”. До найпоширеніших відносяться також прислів´я, стрижнем композиції яких є причинно-наслідковий зв´язок: “Що посієш – те пожнеш”, “Як постелиш – так виспишся”.

Як бачимо, паремії можуть будуватись за різними композиційними структурами (симетричними, асиметричними), в основі яких лежать різні смислові аспекти. Окрім названих вище, що є найпоширенішими, може бути велика кількість інших композиційних формул. Наприклад, часто зустрічаються тричленні приказки: “Говори мало, слухай багато, а думай найбільше”, “Обмок, як вовк, обкис, як лис, замерз, як пес”.


1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (1 votes, average: 5.00 out of 5)

Особливості композиції паремій