Особливості сюжету й композиції твору “Лель і Полель”

Сучасним психологічним романом у Творчості Франка 80-х років стала написана польською мовою (1887) “Лель і Полель”. Твір за життя Франка не був опублікований, хоча обіцяв стати новаторським явищем не лише в українській, а й у тогочасній польській літературі. “Лель і Полель”, особливо в першій частині, певною мірою ту готичну різноманітність, яка накреслилася вже в ранній повісті Франка “Петрії і Довбущуки”. Однак така різноманітність слугує іншій меті – в центрі уваги письменника-позитивіста є Історія виховання нового героя.

Брати-близнюки Калиновичі здобувають освіту, стають незалежними й займають високе соціальне становище (один – як редактор газети, інший – адвокат). Перша частина твору мала характер функціональний – за допомогою фантастичної і майже детективної історії про віднайдення скарбу, епізодів польського повстання, реалій дитинства письменник окреслює історичний контекст формування характерів героїв.

Особливості сюжету й композиції твору зумовлені романтичною концепцією двійництва. За сюжетом, один із братів-близнюків виявляється ошуканим підробленими листами та обіцянками жінки й задля свого Кохання

зрікається своїх переконань, стає ренегатом і зрештою накладає на себе руки. В момент його смерті другий брат-близнюк відчуває напад тяжкої хвороби й стає немов паралізованим, утративши волю й здатність існувати автономно. Повість закінчується смертю обох братів, стверджуючи майже містичний зв’язок, який існує між близнюками.

“Лель і Полель” – зразок міського роману, де майже імпресіоністично точно відтворено сцени міського життя, вулиці Львова, якими проходить Начко Калинович. При цьому зростає роль психологічно-імпресіоністичних характеристик, монологів, описів. Ритмічні й стильові переходи – від майже шизофренічного світосприйняття до розлогих описів надсянської природи й сатиричного змалювання польської аристократії – створили широкий образний діапазон цього новітнього роману.

У 80-х роках Франко дістає визнання як один із провідних українських критиків. Його перу належить ряд статей про поточний літературний процес і найважливіші явища національної культури (статті “Українська література в Галичині за 1886 рік”, “Нариси з історії української літератури в Галичині”, “Українська альманахова література”). Як співробітник газети “Діло” Франко чимало часу віддає “історії Галичини й особливо історії галицько-українського національного і літературного руху”. Значний доробок Франка-критика як рецензента й фольклориста (статті “Жіноча неволя в руських піснях народних”, “Наші коляди”).


1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (No Ratings Yet)
Loading...


Особливості сюжету й композиції твору “Лель і Полель”

Categories: Нові твори

Links